Холодна війна 2.0. Чому Трамп проти Китаю

Войовнича політика нового президента США щодо КНР викликає багато питань.

Відносини між США і Китаєм тільки погіршуються, незважаючи на проголошений політичний курс американського президента Барака Обами "розворот в бік Азії".

Торік серйозною тріщиною у відносинах між Вашингтоном і Пекіном став відкритий виклик США до територіальних претензій Китаю в Тихому океані. Тоді експерти почали говорити, що назріває конфлікт між американцями і китайцями, що несе найсерйознішу глобальну загрозу.

Новообраний президент Дональд Трамп ще до передвиборних перегонів був налаштований проти Китаю. Основною своєю метою Трамп називає "зробити Америку знову великою", а для цього, як йому здається, потрібно обмежити економічні зв'язки з такою державою як КНР.

Недавно він знову дав зрозуміти, що не підтримує "політику одного Китаю", порушивши заборону на пряме спілкування з Тайванем, який Пекін вважає своєю територією.

Трамп зідзвонився з тайванським президентом Цай Інвень, що стало першим контактом між президентами США і Тайваню відтоді, як країни розірвали дипломатичні зв'язки у 1979 році.

Після цього Пекін пригрозив Вашингтону погіршенням відносин і торговельною війною.

Що зробив Трамп? Він вирішив призначити економіста Пітера Наварро, відомого своєю критикою Китаю, головою нової національної торгової ради США.

Корреспондент.net вирішив розібратися в причинах нелюбові Трампа до Китаю, яка може привести до серйозних наслідків в першу чергу для США.

Ставлення до Китаю

Getty

Трамп в своєму Twitter часто писав пости з критикою Китаю. Пекін у нього був винним у всьому - починаючи з хакерських атак на своїх супротивників і закінчуючи зміною клімату.

Бізнесмен упевнений, що Китай вигадав поняття глобального потепління, щоб підірвати конкурентоспроможність США.

"Давайте продовжимо знищувати конкурентоспроможність наших заводів і фабрик, щоб боротися з міфічним глобальним потеплінням. Китай це дуже ощасливить!", - писав він у мікроблозі.

Дональд Трамп заявив, що Паризька хартія щодо клімату невигідна Америці, оскільки світовий лідер за викидами - Китай - не виконує передбачених документом зобов'язань. Він збирається від нього відмовитися.

Однак після своєї перемоги він трохи пом'якшав і навіть опублікував у Twitter відео, де його внучка читає вірші китайською мовою.

Але вже на початку грудня він зідзвонився з Тайванем, що дуже не сподобалося Пекіну, на що Трамп відповів, що повністю розуміє політику "одного Китаю".

"Але я не знаю, чому ми повинні бути пов'язані політикою "єдиного Китаю", якщо тільки ми не укладемо угоду з Китаєм, яка стосується інших питань, включаючи торгівлю", - сказав він.

Вашингтон офіційно визнає тільки КНР, але надавав підтримку Тайваню, в тому числі військову, про що Трамп нагадав у своєму мікроблозі.
 
"Цікаво, чому це США продають Тайваню військове спорядження на мільярди доларів, але я не повинен приймати вітальний дзвінок", - відповів він на критику його телефонної розмови.
 
Крім того, Трамп критикує політику Китаю щодо валюти, Південно-Китайського моря і Північної Кореї.
 
Обраний президент наголосив, що Китай не може "диктувати" йому, як відповідати на дзвінки.

Безумовно Трамп несе невизначеність

Getty

Обама намагався зблизитися з Китаєм і стримувати Росію, а Трамп робить все з точністю до навпаки. Але після введення санкцій проти Москви Росія значно віддалилася від Заходу і пішла на зближення з Китаєм.

Трамп під час передвиборних перегонів пообіцяв ввести мито на китайські товари в розмірі 45 відсотків. При цьому він готовий переглянути санкції і питання приналежності Криму.

Така політика свідчить про те, що у Трампа явно відсутня чітка і послідовна стратегічна концепція.

Фахівці з китайського питання не впевнені, чого саме хоче Трамп від Пекіна

Його агресивна політика, пропозиція обкласти величезним тарифом китайські товари, наприклад, може бути лише результатом інстинктивного прагнення до війни. В рамках цієї інтерпретації Трамп бачить в Китаї загрозу, яка здатна реагувати лише на загрозу застосування сили, пише Vox.

Навпаки, він може укласти несподівану угоду з найбільшим, на його погляд, суперником Америки. Його агресивні політичні заяви і риторика відкривають торги, метою яких є встановлення більш сильної позиції в переговорах надалі.

На цій стадії неможливо сказати, яка з інтерпретацій вірна. Причина - в тому, що в будь-якому випадку, перші кроки Трампа будуть виглядати однаково: агресивна позиція в питаннях, з яких США і Китай розходяться.
 
Справді, ми вже могли це спостерігати, коли Трамп відкрито говорив про підвищення тарифів і розглядав можливість відмови від політики "одного Китаю".

Це означає, що зростання напруги між США і Китаєм неминуче, принаймні, найближчим часом.
 
Наслідки для США

Getty

Доступність недорогих товарів з Китаю вже давно створює знижувальний тиск на ціни на американському ринку, причому навіть на некитайські товари.

Для домогосподарств з низькими доходами, які найбільшою мірою схильні купувати недорогі імпортні товари, цей ефект став величезним благом, оскільки він фактично підвищив їхню купівельну спроможність.

Якщо імпорт з Китаю буде заблокований, ціни почнуть зростати, обсяги споживання знижуватися, а разом з ними і темпи зростання економіки, при цьому посилиться нерівність 

Крім того, даний крок не захистить США від втрати робочих місць в промисловості: вони просто перемістяться до В'єтнаму або Бангладеш, де трудові ресурси зараз коштують навіть дешевше, ніж в Китаї, пише Telegraph.

Усе це стосується й інвестиційних потоків, другого мотора глобалізації, про який часто для зручності забувають в дискусіях про американо-китайські економічні відносини.

Китай є одним з найбільших в світі покупців казначейських облігацій США і продовжує фінансувати споживання та інвестиції в Америці. Китай може навіть взяти участь у фінансуванні великих інфраструктурних проектів, які пообіцяв реалізувати Трамп, тим самим, допомагаючи знизити навантаження на американський бюджет.

У підсумку, Трамп навряд чи буде сильно змінювати американську економічну політику щодо Китаю, за умови, звичайно, якщо він розуміє, що саме для нього вигідно. Деякі зміни можуть бути зроблені у зовнішній політиці, але дані зміни швидше втішать, аніж налякають Китай.