Води за водою. Гомеопатію визнали псевдонаукою
Корреспондент.net,
6 лютого 2017, 18:00
💬
0
👁
2267
Гомеопатичні препарати настільки концентровано розчинені водою, що від вихідної речовини не залишається жодної молекули.
Навколо гомеопатії функціонує багатомільярдна індустрія, причому більшість гомеопатичних препаратів коштують дорого.
Виробники рекламують їх як натуральні і ефективні засоби, які можуть вилікувати не тільки нежить, а й рак чи навіть ВІЛ.
На державному рівні дедалі частіше порушується питання щодо практики гомеопатів. Так, у 2015 році у Великій Британії гомеопатію хотіли внести в чорний список препаратів, рецепти на які виписувати заборонено.
Наприкінці минулого року Федеральна торгова комісія США зобов'язала виробників гомеопатичних препаратів інформувати споживачів про те, що гомеопатія заснована на теоріях XVIII ст., а самі препарати не проходять необхідного клінічного випробування і не схвалені медичними експертами.
Шостого лютого по гомеопатії завдали нового удару: Російська академія наук визнала цей вид альтернативної медицини небезпечною псевдонаукою.
Тим часом в Україні гомеопатичні препарати продаються вільно, чимало з них містяться в офіційному реєстрі лікарських засобів. Гомеопатія також викладається в деяких медичних вузах.
Корреспондент.net вирішив розібратися, що таке гомеопатія, чому вона іноді працює і як може нашкодити.
Гомеопатія - одна молекула на 10320 Всесвітів
Теорію гомеопатії розробив німецький лікар Самуель Ганеман наприкінці XVIII ст., коли сучасна медицина його розчарувала. Це не дивно, що такі методи лікування, як кровопускання, що практикувалися в ті часи, викликали сумніви.
Гомеопатія, що споглядає за жахіттями Аллопатії. Олександр Бейдеман, 1857
Гомеопатія заснована на двох принципах. Перший - лікувати подібне подібним. Вихідна речовина, що використовується в приготуванні гомеопатичного засобу, має викликати в людини симптоми, схожі із симптомами захворювання, від якого має вилікувати препарат.
Другий принцип - гомеопатичний препарат отримують шляхом багаторазових розчинень. Речовина розчиняється і в правильний спосіб струшується. Після цього розчинюється вже отриманий розчин.
Це роблять послідовно багато разів, причому гомеопати вважають, що після кожного наступного розчинення сила препарату зростає. Після традиційного для гомеопатії розчинення (10 в мінус 60 ступені) від вихідної речовини в препараті нічого не залишається - жодної молекули.
Зрештою, виходить, що гомеопатичний препарат - це вода із цукром чи спиртом.
Є кілька видів розчинення таких препаратів. Десяткові розчинення позначаються латинською цифрою X чи буквою D, сотенні - цифрою C.
Практикується ще така схема: отриманий сотенний розчин потрібно виливати з ємності і знову наповнювати її розчинником. Гомеопати вважають, що на стінках посудини залишиться необхідна одна сота обсягу. На позначення такого розчину використовується буква К.
Наприклад, в одному з найбільш бюджетних гомеопатичних засобів від застуди концентрація діючої речовини становить 200К. Американський заслужений професор фізики Роберт Парк оцінив цей параметр в одну молекулу на 10320 Всесвітів.
Гомеопати стверджують, що діюча речовина може впливати на воду, модифікуючи її структуру, яка, у свою чергу, і діє на організм - це так званий ефект пам'яті води.
Однак цей ефект не підтверджений експериментально і не підтримується науковим співтовариством.
Також гомеопати лікують не хворобу, а людину, виписуючи своїм пацієнтам препарат, грунтуючись на всіх симптомах.
Найчастіше гомеопатичний препарат - це просто цукор // Фото: Getty
Популярний противірусний гомеопатичний препарат оциллококцинум роблять з екстракту серця і печінки мускусної качки, яку виробники помилково вважають барбарійською.
Творцеві цього засобу в 1919 році здалося, що бактерії в організмі качки схожі на ті, які викликають грип. Хоча в той час не було мікроскопів, через які можна було спостерігати за реальним збудником.
При цьому він випускається у формі гранул, тому в ньому немає води, тільки цукор.
Наукова критика
Подвійні сліпі дослідження показують, що ефективність гомеопатії приблизно така ж, як і в плацебо.
Гомеопатія не ефективніша за плацебо.
У 2015 році Національна рада зі здоров'я і медичних досліджень Австралії провела і опублікувала ретельний аналіз досліджень гомеопатії. Спочатку експерти вивчили доступну наукову літературу про ефективність гомеопатії і склали попередній звіт.
Для того щоб не пропустити якихось важливих досліджень гомеопатії, прихильників гомеопатії і практикуючих гомеопатів попросили надати наявні в них докази.
Комітет оцінив усі дослідження на предмет якості наукової методології. Розглядалися тільки роботи високої методологічної якості і тільки ті дослідження, де були присутні контрольні групи, тобто де гомеопатичний засіб порівнювався з препаратом-пустушкою.
Немає жодного доказу ефективності гомеопатії // Фото: Getty
В аналіз увійшли 57 систематичних оглядів гомеопатії, 176 індивідуальних досліджень, що стосуються 61 захворювання.
Згідно з текстом звіту, немає жодного захворювання, при якому було б переконливо показано, що гомеопатія лікує краще, ніж пустушка. Це відповідає висновкам безлічі оглядів, опублікованих у рецензованих наукових журналах.
Федеральна торгова комісія США, як уже говорилося вище, опублікувала звіт, у якому заявила про необхідність застосування до реклами безрецептурних гомеопатичних препаратів тих самих стандартів, що застосовуються до справжніх ліків. Зокрема, виробник має вказувати, що:
- немає ніяких наукових даних, що цей препарат допомагає від хвороби;
- ідеї про його ефективність засновані тільки на гомеопатичних теоріях XVIII ст., які не підтримуються більшістю медичних експертів.
РАН прийшла до висновку, що небезпека від гомеопатії полягає в тому, що її прихильники нерідко нехтують засобами лікування з підтвердженою ефективністю.
"Це може призводити до несприятливих наслідків, у тому числі до смерті пацієнтів", - йдеться в меморандумі російських вчених.
Всесвітня організація з охорони здоров'я закликає не лікувати такі захворювання, як СНІД, туберкульоз і малярія, гомеопатичними препаратами.
При цьому самі гомеопати визнають, що не знають, як саме працюють їхні препарати. А клінічним випробуванням вони не довіряють, оскільки в них не дотримується принцип індивідуального підбору гомеопатичних ліків.
Є й такі дослідження, у яких хворі лікувалися в гомеопатів, ті індивідуально підбирали засоби, але хворим лише в половині випадків давали підібрані засоби, а в половині - пустушку. Але і в таких дослідженнях ефективність гомеопатії не підтвердилася.
Чому іноді спрацьовує
У розвинених країнах гомеопатія популярна: у Франції, Німеччині і Швейцарії. Однак в Австралії, де середня тривалість життя перевищує 80 років, нею практично не користуються.
Гомеопатія працює там, де лікування непотрібне: наприклад, у випадку з ГРВІ // Фото: Getty
Відомі випадки, коли людина одужувала, приймаючи гомеопатичні препарати. Це можна пояснити так:
- найчастіше відомо стає лише про те, що спрацювало;
- коли людина одужала, приймаючи гомеопатію, то це не означає, що вона вилікувалася завдяки їй: простудні захворювання, наприклад, проходять самі завдяки дії імунної системи;
- як уже згадувалося вище, є й ефект плацебо: завдяки впевненості, що препарат ефективний, мозок виділяє ендорфіни, які покращують самопочуття людини;
- гомеопати часто рекомендують змінити спосіб життя на більш здоровий, що й дає позитивний ефект;
- у певних гомеопатичних препаратах виявляють антибіотики.