Танці на кістках. Сварка в ООН через смерть Чуркіна

Як Україна і Росія поскандалили через протокольне рішення щодо висловлення співчуття.

Після смерті постійного представника Росії в ООН Віталія Чуркіна навколо нього знову спалахнув скандал.

Росія звинуватила Україну, яка зараз головує в Раді безпеки ООН, в недостатньому статусі документа, який Рада Безпеки прийняла щодо смерті Чуркіна.

Замість прийнятої офіційної заяви для преси, в Москві хотіли прийняти заяву головуючої країни. Хоча подібної практики в історії ООН ще не було.

Корреспондент.net розбирався в дипломатичному скандалі, що народився на порожньому місці.

Позиція Росії

Учора офіційний представник російського МЗС Марія Захарова написала на своїй сторінці в Facebook, що Україна "заблокувала прийняття заяви голови Ради Безпеки ООН, присвяченої Чуркіну, який помер напередодні".

«У цьому вся нинішня українська "влада": нічого хорошого робити не може, тільки всім все псує, в тому числі і собі», - заявила вона.

Далі російські ЗМІ почали брати щодо повідомлення Захарової коментарі в інших російських політиків.

«Шкода, звичайно, що деякі наші партнери, перш за все українські колеги, головуючі в цьому місяці в Раді Безпеки, не змогли переступити через свої політичні позиції», - зазначив заступник глави МЗС РФ Геннадій Гатилов.

«Це дійсно велика втрата. На тлі цієї втрати така поведінка наших українських колег... Та бог їм суддя! Більше нічого сказати», - заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

"Це, звичайно, не по-християнськи, це за гранню добра і зла. Але нинішня українська влада нас привчила, що саме так дехто в їхній країні ставиться до росіян, в тому числі і тих, хто не бажає танцювати під дудку неонацистів", - зазначив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на прес-конференції в Москві.

Позиція України

Під час дискусії в Раді Безпеки щодо реакції на смерть Чуркіна, Росія наполягала на необхідності прийняти формальне рішення РБ ООН щодо смерті Чуркіна, проте український посол Володимир Єльченко запропонував інший механізм, який використовується в таких випадках - "заяву для преси". Цю пропозицію підтримали всі присутні учасники Радбезу.

"Була пропозиція російської сторони прийняти заяву голови РБ, але таких випадків ніколи не було в історії ООН. Таких прецедентів немає. Було прийнято заяву для преси у зв'язку з цією трагічною ситуацією, - пояснила представник українського МЗС Мар'яна Беца. - Тобто вони просто маніпулюють і спекулюють на цьому".

У результаті Радбез ООН одноголосно прийняв заяву для преси у зв'язку зі смертю постпреда Росії при організації. «Члени Ради Безпеки висловили глибокі співчуття родині постійного представника, уряду і народу Російської Федерації», - йдеться в документі.

Через що суперечка?

Захарова каже, що Росію не задовольняє статус документа, який прийняв Радбез.

На її думку, необхідно було прийняти заяву головуючої країни, яка за процедурою вимагає рішення РБ ООН і проведення окремого засідання, присвяченого смерті Чуркіна.

Водночас база документів на сайті ООН свідчить, що в Раді безпеки немає практики прийняття таких рішень в зв'язку зі смертю посла. Згідно з практикою Радбезу, в цьому випадку приймаються саме заяви для преси. Наприклад, така заява була оприлюднена в 2010 році після смерті американського посла Річарда Холбрука.

Прийнята заява для преси - це офіційний документ Ради безпеки.

Рішення Радбезу в формі заяви, на якій наполягає РФ, є юридично зобов'язуючим документом, що суперечить суті повідомлення про смерть Чуркіна.

Міжнародний оглядач Ігор Соловей пояснює, що "запропонований росіянами формат співчуття - заява від голови Радбезу ООН є за своєю суттю політичною декларацією і несе юридичні наслідки, аналогічні до будь-якої резолюції Радбезу".

За його словами, не дивно, що в подібних трагічних випадках в Радбезі раніше не було прецедентів висловлювати співчуття у форматі заяв голови. Зазвичай випускається заява для преси на сайті Радбезу, який теж є офіційним документом, що і було зроблено.

Крім того, експерт зазначив, що перед початком дебатів на тему «Конфлікти в Європі», які зібралися з ініціативи України 21 лютого, Володимир Єльченко - як голова Радбезу ООН, запропонував вшанувати пам'ять свого колишнього колеги і опонента хвилиною мовчання. А також дав можливість виступити з відповідними повідомленнями російській і всім іншим делегаціям, що зайняло більше 30 хвилин.

"Тому здійнятий в Москві галас про позицію України тхне свідомою провокацією напередодні дебатів «Конфлікти в Європі», де розглядається в тому числі і війна Росії проти України - щоб відвести увагу громадськості від цієї важливої теми, зайвий раз звинувативши українців у «нехристиянській позиції», як це зробив Лавров", - констатував Соловей.