Андрейцев: На Олімпіаді перед сутичкою за медаль не міг ступити на ногу

Український борець вільного стилю Валерій Андрейцев розповів про те, як відновлюється після важкої травми, отриманої на Олімпійських іграх.

 

Валерій Андрейцев - один з найуспішніших українських борців вільного стилю: у його активі є медалі чемпіонату світу, чемпіонату Європи, Європейських ігор, але особливе значення має срібна медаль Олімпійських ігор у Лондоні 2012 року.

 

З Олімпіади в Ріо-де-Жанейро Андрейцев також міг повернутися з медаллю, але завадила травма коліна, отримана у чвертьфінальній сутичці олімпійського турніру. Долаючи біль, він усе ж пройшов до півфіналу, а потім вийшов і на бронзову медаль, але, борючись фактично на одній нозі, він поступився спершу Хетагу Газюмову з Азербайджану, а потім і Магомеду Ібрагімову з Узбекистану - 4:6 - і залишився без медалі.

 

- Дуже прикро було залишитися без медалі, адже завдяки тренерам зумів підійти до Олімпіади на піку своїх можливостей, пройшов усі збори, але в підсумку доля повернула таким чином.

 

- Як була отримана травма і чи відразу ви зрозуміли ступінь її серйозності?

 

- Гострий біль я відчув після другої сутички (чвертьфінал проти Магомеда Мусаєва з Киргизстану). Довгий час ми не знали про ступінь серйозності травми. Думали, що там простий меніск, але вже після повернення додому і обстеження виявилося, що все набагато серйозніше - у мене порвалася зв'язка.

 

- Утім, попри біль, ви пішли боротися...

 

- Тренер сказав напутні слова: "Вперед! У тебе нічого не болить". Єдине: перед півфіналом часу в лікаря, щоб нормально затейпувати ногу, було мало. Лікар зробив усе що міг, але боротися було дуже складно.

 

Уже в сутичці за третє місце, до якої було два години перерви, було більше часу - і мені встигли дати знеболювальне плюс добре затейпували ногу. Хоча перед сутичкою я не міг ступити на ногу. Я майже 15 хв. просто проходжав, а потім розігрівав усе тіло.

 

- Якщо абстрагуватися від того, що медаль виграти не вдалося, ви залишилися задоволені своїм виступом?

 

- Як я вже казав, дуже прикро залишитися без медалі. Але, знаєте, поїхати на Олімпійські ігри - це вже досягнення. Є багато чемпіонів Європи, світу, які навіть не їздили на Олімпіади. Багато хто готовий віддати свої медалі заради нагороди Олімпійських ігор. Навіть проста участь на Олімпіаді означає, що ти входиш в еліту свого виду спорту.

 

- Після повернення з Ріо вам відразу зробили операцію?

 

- Ні. Операцію робили не відразу після Олімпіади, оскільки потрібно було зібрати необхідну суму грошей, оформити всі документи. Спасибі Асоціації спортивної боротьби за надану фінансову допомогу, також допомогло співтовариство "Динамо" і Національний олімпійський комітет.

 

У результаті операцію мені зробили в жовтні. Після цього я місяць не міг навіть згинати ногу, а зараз проходжу реабілітацію. Уже кручу велосипед, а бігати можна буде десь через місяць-два.

 

- Коли можна буде вам повернутися до тренувань?

 

- Цілковите відновлення забере близько 10 місяців: треба, щоб усе стяглося, болванка розкачалася. Тоді вже можна буде тренуватися без обмежень.

 

- Але ж на килим тягне?

 

- Я думав, що після двох олімпійських циклів я психологічно втомився від боротьби, але зараз дивишся на змагання і вже хочеться підказати від самого себе, самому дуже хочеться вийти на килим.

 

- Часто бачишся з партнерами по збірній?

 

- Спілкуємося на відстані. Зараз немає часу поїхати до хлопців на базу, так як багато часу потребує відновлення, а також намагаюся приділити увагу синові: 5 серпня, у день відкриття Олімпіади, у мене народився син.

 

Але планую бути на Київському міжнародному турніру з боротьби. Хочу підтримати хлопців, подивитися на свою вагову категорію.

 

Додамо, що Київський міжнародний турнір зі спортивної боротьби пройде в київському Палаці спорту 3-4 березня. Відвідайте розігрування двох пар квитків у віп-сектор на цей турнір.