Вторгнення в Лівію. У чому інтерес Росії

 

Пентагон знайшов ознаки російського вторгнення до Лівії - транспортні літаки і безпілотник на авіабазі в Єгипті біля лівійського кордону. За даними Reuters, на базі також є російський спецназ.

 

Тим часом у лівійській столиці Триполі почалися зіткнення. Al Arabia пише також про початок операції лівійської національної армії під командуванням підтримуваного Москвою фельдмаршала Халіфи Хафтара зі звільнення нафтового порту Рас-Лануф.

 

Москва заперечує присутність своїх військових на території Лівії і каже, що її втручання в справи цієї країни є недоцільним.

 

Проте намір Росії повернути вплив на Близькому Сході видається очевидним. Відомо, наприклад, про візити до Москви як Хафтара, так і лівійського прем'єр-міністра Фаєза Сарраджа - представників протиборчих військово-політичних груп, які претендують на цілковиту владу в Лівії.

 

Корреспондент.net вирішив розібратися в тому, що відбувається в Лівії.

 

Лівійський хаос

 

Після повалення Муамара Каддафі у 2011 році в Лівії триває процес фрагментації і радикалізації суспільства, стрімкої ісламізації і розвалу держави. Лівія стала регіональним центром ісламізму, куди стікаються джихадісти з усіх арабських країн.

 

Події, які розпочалися тут у березні 2014 року і тривають досі, прийнято називати другою громадянською війною. Перша закінчилася вбивством Каддафі, друга ведеться за лівійські багатства, джерела нафти і нафтові термінали, зони впливу і контрабандні канали переправлення біженців у Європу.

 

Її учасники - як збройні формування, які боролися з режимом Каддафі, так і колишні прихильники цього режиму. Крім того, до Лівії прибули тисячі джихадистів з Алжиру, Тунісу, Єгипту, Ємену та інших арабських країн.

 

Дві влади

 

У Лівії склалася ситуація двовладдя: новообраний легітимний парламент (палата представників) працює в м. Тобрук на сході країни, а призначений ним світський уряд - у м. Аль-Байда, також на сході. Всі спроби встановлення міжлівійського національного діалогу за міжнародним посередництвом були досі невдалими.

 

Зараз на чолі уряду національної єдності Лівії стоїть Фаєз Сарраджа просить у ЄС і НАТО допомоги, як фінансової, так і озброєнням, щоб закрити кордон від контрабандистів і біженців.

 

Уряд національної єдності на чолі із Сарраджею поки що не добився контролю над усіма міністерствами. Проголошений за результатами нещодавніх виборів уряд на сході Лівії не визнав кабінет Сарраджа. Старий, сформований переважно ісламістами, опозиційний уряд ще не повністю випустив столицю зі своїх рук.

 

Тільки в січні війська цих сил спробували взяти під свій контроль кілька урядових будівель, зокрема будівлю міністерства оборони.

 

На сході Лівії посилюється вплив воєначальника і командира так званої національної армії Халіфа Хафтара, який має намір захопити владу над усією країною.

 

Хафтар - союзник Росії

 

Хоч Кремль офіційно і підтримує уряд національної єдності Сарраджи, але не втрачає можливості вказати на неефективність дій ООН щодо врегулювання конфлікту в Лівії, тим самим дедалі більше піднімаючи престиж Хафтара.

 

Хафтар у 1980-х роках емігрував у США і прожив там до 2011 року, але в 1970-ті роки він проходив навчання в радянських військових установах. Був офіцером армії Каддафі.

 

Хафтар кілька разів гостював у Москві і, крім усього іншого, розмовляв з російськими міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і міністром оборони Сергієм Шойгу.

 

 

11 січня Хафтар особисто піднявся на борт судна "Адмірал Кузнєцов", єдиного російського авіаносця, що зупинився в східно-лівійському місті Тобрук на зворотному шляху із Сирії після закінчення там військової операції. Генерал сказав тоді, що не проти розміщення російських сил у Лівії для боротьби з ІДІЛ.

 

У НАТО розкритикували цей візит, оскільки міжнародна спільнота визнає тільки уряд національної єдності в Триполі.

 

Інтереси Кремля

 

Інтереси Росії в Лівії гранично зрозумілі. В геополітичному плані Кремль хоче закріпитися на півночі Африки, щоб поряд із Сирією посилити свою присутність у Середземномор'ї. І тут у Москви є цілий ворох козирів. Активізувати її присутність у Лівії відкрито просить Італія, яка всіма силами прагне зупинити потік біженців у свою країну з Північної Африки.

 

Зі свого боку глава європейської дипломатії Федерика Могеріні на прес-конференції за підсумками зустрічі глав зовнішньополітичних відомств ЄС у лютому виступила із заявою про готовність об'єднати зусилля з Росією щодо Лівії, де стоїть завдання сприяти досягненню компромісу між армією Хафтара й урядом Сарраджи.

 

Фото: EPA

 

Але справа, звісно, не тільки в біжанцях. Лівія є великим виробником нафти, здатним впливати на світові ціни.

 

Сьогодні Лівія разом з Нігерією та Іраном є одним із членів ОПЕК і виробляє 700 тис. барелів нафти за день. До революції 2011 року Лівія виробляла 1,6 млн барелів сировини за день.

 

За Каддафі Лівія була союзником Росії, країною, де російські енергетичні компанії вели свій бізнес, а також покупцем російської зброї. Після краху його режиму, наприклад, російська державна залізнична монополія втратила дуже прибутковий контракт на будівництво уздовж середземноморського узбережжя.

 

Російські військові в Лівії віддавна?

 

Як повідомлялося вище, за даними Пентагону і Reuters, на лівійському кордоні Єгипту помічена концентрація військового контингенту.

 

При цьому напередодні Reuters писав, що кілька десятків озброєних фахівців з Росії до лютого цього року працювали в Лівії - у тій частині країни, яка перебуває під контролем Хафтара.

 

Російські фахівці, за словами голови компанії, що винаймала контрактників, працювали за комерційним контрактом. Однак, як кажуть експерти із цієї галузі, це навряд чи могло стати можливим без схвалення влади.

 

Як пише агентство, Росія раніше вже залучала співробітників приватних військових компаній як доповнення до власних сил.

 

У Сирії найманці широко залучалися для виконання бойових завдань у співпраці з регулярними російськими силами і їхніми сирійськими союзниками, повідомили Reuters кілька джерел, задіяні у військовій операції. Москва не підтверджує використання в Сирії цих бійців.