Знав наперед. Світові ЗМІ про вбивство Вороненкова
Корреспондент.net,
24 березня 2017, 18:05
💬
0
👁
2938
Західна преса згадує слова екс-депутата напередодні смерті, а російські видання обмірковують наслідки.
Колишній російський депутат Денис Вороненков напередодні своєї смерті казав, що йому загрожує небезпека, пише багато західних видань.
Вбивство сталося 23 березня в центрі Києва. Уже відомо, що Вороненкова вбив громадянин України Павло Паршов, який служив у Нацгвардії. Він випустив в екс-парламентаря чотири кулі, після чого був важко поранений охоронцем і помер у лікарні. Про особу вбивці Вороненкова можна прочитати тут.
Нагадаємо, що незабаром після вбивства українська влада заявила про руку Кремля. Президент Петро Порошенко назвав те, що трапилося, "актом державного тероризму з боку Росії". У Москві звинувачення Києва назвали абсурдними.
Загалом в Україні розглядають дві версії вбивства Вороненкова: політичну і кримінальну. Тим часом західна преса згадує слова екс-депутата напередодні смерті, а російські видання обмірковують наслідки.
Корреспондент.net зібрав реакцію преси на вбивство російського втікача Вороненкова в центрі Києва.
Знав про загрозу
Washington Post, США
Американське видання Washington Post пише, що під час розмови з Вороненковим у понеділок він сказав, що перебуває в небезпеці.
"З міркувань особистої безпеки ми не можемо допустити, щоб вони дізналися, де ми перебуваємо", - сказав Вороненков у понеділок увечері за кілька днів до своєї загибелі.
Видання пише, що екс-депутат говорив друзям, що за ним іде погоня, а хакери намагалися зламати його акаунт у Twitter й електронну пошту його дружини. Він отримував СМС з погрозами, і поліція недавно виділила йому охоронця.
"Це повністю аморальна система, й у своїй люті вона може дійти до крайніх заходів. Нас демонізують. Важко сказати, що трапиться. Система збожеволіла. У Росії кажуть, що ми зрадники", - говорив Вороненков в інтерв'ю.
Екс-депутат заявив, що зможе повернутися, тільки "коли Путіна не буде".
WP пише, що смерть Вороненкова загострить додаткову увагу на масштабах (і потенційних смертоносних наслідках) "радіуса досяжності" Росії у зарубіжних країнах.
"Залишається незрозумілим, у кого могло з'явитися бажання вбити Вороненкова (в різних версіях фігурують російські агенти, українські націоналісти або ділові кола), але факт залишається фактом: це лише найсвіжіший випадок, коли противник Кремля йде з життя", пише газета, нагадуючи про Олександра Литвиненка і Бориса Нємцова.
Але випадок Вороненкова, можливо, дещо інший, пише видання. Автори зазначають, що Вороненков був "лояльним депутатом", а в Україну втік "на тлі корупційного розслідування, в якому він фігурував, і зненацька став одним з найбільш гучних критиків Путіна".
"Друзі кажуть, що він також хотів поділитися з українською прокуратурою даними про російську контрабанду", - пише видання.
Втік від Путіна і був убитий
Aftenposten, Норвегія
Вбивство сталося біля готелю, де журналісти видання в лютому зустрічалися з дружиною Вороненкова, російською оперною співачкою Марією Максаковою.
"Нам надходили тисячі погроз. Хто знає, що ці шалені люди можуть зробити", - згадує видання слова Максакової, зазначаючи, що вона вагітна.
Марія Максакова
Видання наголошує, що до осені минулого року Вороненков та Максакова належали до найближчого оточення російського лідера Володимира Путіна.
"Як і решта московських політиків, він зібрав великі статки", - пише Aftenposten.
У Москві проти нього велося розслідування у зв'язку з економічними злочинами, йшлося про рейдерські захоплення кількох цінних будівель, нагадує видання. За словами вбитого, це було "помстою за те, що вони більше не хотіли грати за правилами Путіна".
Видання пише, що вбивство Вороненкова є скандалом для української влади, оскільки вони показали "провал у захисті головного свідка". Йдеться про справу щодо держзради Віктора Януковича.
Норвезькі журналісти наводять слова іншого екс-депутата Думи Іллі Пономарьова, зазначаючи, що він був єдиним, хто голосував проти анексії Криму.
"У Вороненкова не було ніяких місцевих конфліктів у Києві. Я зустрічався з ним кожні два-три дні і точно знаю, над чим він працював. Він використовував увесь свій час, щоб співпрацювати з українськими слідчими", - каже Пономарьов.
Друга смерть критика Путіна за рік
Frankfurter Allgemeine, Німеччина
Видання Frankfurter Allgemeine пише, що вдруге протягом лише одного року в Києві вбито людину, яка отримала притулок в Україні через конфлікт з режимом російського президента Володимира Путіна. Йдеться про журналіста Павла Шеремета.
Газета зазначає, що українська влада називає дві версії вбивства Вороненкова, наголошуючи, що найбільш імовірною є та, яка пов'язана зі справою про держзраду Віктора Януковича.
Зазначається, що Вороненков безпосередньо перед своєю загибеллю неодноразово підтверджував готовність дати свідчення, проте не пояснював, на чому ґрунтуються його твердження.
"Приміром, одного разу Вороненков заявив, що рішення Путіна анексувати Крим було прийняте єдиною людиною, причому все оточення президента було проти", - пише видання.
Але є й інша версія, йдеться далі. Вороненков, 1971 року народження, який працював у прокуратурі, а потім у службі з контролю за наркотиками, був "кимось на кшталт торгаша, який користувався своїм службовим становищем для особистого збагачення".
Так, Вороненков використовував свої контакти в правоохоронних органах для того, щоб заробляти гроші: він погрожував кримінальним переслідуванням або пропонував "дах", стверджує видання.
Його прізвище неодноразово фігурувало в кримінальних справах минулих десяти років, але кожного разу Вороненков чудесним чином уникав покарання, пише газета.
Проте, у вересні Вороненков не був переобраний у Держдуму, і незадовго до закінчення свого мандата і втрати депутатського імунітету він разом з дружиною поїхав до Києва. У грудні в Москві проти нього було розпочато слідство і суд виніс постанову про його заочний арешт.
Газета зазначає, що після цього Вороненков та його дружина почали критикувати путінський режим з Києва, аж до порівняння з нацистською Німеччиною.
Політика чи кримінал?
RFI, Франція
Видання наводить думки українського політолога Вадима Карасьова та головного редактора Московського центру Карнегі Олександра Баумонова.
Російський експерт каже, що ні в тієї, ні в іншої сторони немає достатньої кількості даних, щоб виступати з категоричними політичними звинуваченнями.
"Той факт, що ці звинувачення прозвучали на найвищому рівні (української влади - ред.) означає, що найбільше програла у цій історії правова держава. Тому що в правовій державі спочатку потрібно розібратися з тим, що сталося, а не виступати на рівні президента в перші півгодини з політичною версією навіть не основною, а винятковою", - говорить він.
Експерт зазначає, що Вороненков - людина з дуже каламутною історією, "зразковий депутат-патріот, член досить одіозної комуністичної партії", який потрапив у Держдуму з бізнесу.
"У Росії на нього були заведені кримінальні справи явно неполітичного характеру, коли він ще був депутатом. Політично переслідувати Вороненкова було абсолютно нема за що", - вважає експерт.
Він також переконаний, що Вороненков не володів ніякою важливою інформацією, оскільки за чотири місяці вона не була оприлюднена.
"Можна теоретично уявити собі, що це покарання зрадника. Але в Кремлі теж розуміють, як це виглядатиме в нинішній ситуації ..., коли абсолютне демонічне зло з центром у Кремлі, ще їм не вистачало цього вбивства людини, яка, зважаючи на все, нічого не знає. Хоча сам акт переходу на бік противника колишнього депутата, я думаю, багато кому тут неприємний. Зарано і тій, й іншій сторони заявляти, що це політичне вбивство, замовлене нашими політичними противниками", - упевнений він.
У свою чергу Карасьов каже, що за вбивством можуть стояти спецслужби РФ.
"Але тут питання: чи була отримана така команда? Або це ініціатива окремих представників спецслужб, враховуючи, що у деяких з них був бізнесовий чи інший конфлікт з Вороненковим. Одна річ якщо мотиви особисті, нехай і представника влади або спецслужб, а інша річ - мотиви не приватні, а політичні", - вважає він.
"Тут може бути особистий інтерес через бізнес-конфлікт. Але тим не менше це не побутове, не кримінальне, а все-таки замовне вбивство з політичним підтекстом", - вважає він.
Противники Кремля нерідко кажуть, що їх переслідують
Wall Street Journal, США
Вбивство Вороненкова, "колишнього співробітника правоохоронних органів і прокуратури, який розшукувався в Росії за звинуваченням у шахрайстві, сталося на тлі підвищеної напруженості між Москвою і Києвом, пише газета.
"Втеча Вороненкова до Києва, ймовірно, була Москві неприємною. Колишній високопосадовий чиновник у нині розформованій російській Федеральній службі з контролю за обігом наркотиків, він мав добре уявлення про корупційні схеми пов'язаних з Кремлем еліт. В інтерв'ю минулого місяця він заявив, що найняв охоронців, тому що боїться за своє життя", - йдеться в статті.
Зазначається, що він особисто знав ветерана служб безпеки Олександра Литвиненка. Вороненков стверджував, що Кремль замовив його вбивство, тому що Литвиненко допомагав британській владі в розслідуванні, пов'язаному з російськими мафіозними структурами в Іспанії.
"Противники Кремля нерідко кажуть, що вони зазнають переслідувань з боку російських служб безпеки", - пише журналіст, наводячи як приклад адвоката сім'ї Магнітського, який випав із вікна за незрозумілих обставин, опозиціонера Володимира Кара-Мурзу, який двічі переживав спроби його отруїти, і вбитого лідера опозиції Бориса Нємцова.
Газета наголошує, що будучи депутатом російського парламенту, Вороненков проголосував за анексію Криму і працював над законопроектом, що обмежує іноземне володіння.
"Але, переїхавши в Україну, він став активним критиком Путіна, назвавши приєднання Криму помилкою і засуджуючи всевладдя ФСБ", - наголошує WSJ.
Державний меч, що карає
Російські ЗМІ
"Комуніст Вороненков викликав вогонь на себе", "Постріли в Києві", "Остання жертва?", "Від кризи до кризи: що означає вбивство Вороненкова для Києва" - під такими заголовками російські видання публікують сьогодні матеріали, присвячені розслідуванню вбивства Вороненкова.
За версією Києва, пише РБК, це вбивство пов'язане з розслідуванням справи Віктора Януковича і справою про контрабанду у ФСБ. У Москві наполягають, що Росія не має відношення до замаху.
РБК нагадує, що претензії до Вороненкова були як у російських правоохоронних органів, так і в колишніх співробітників силових структур РФ. За версією СКР, у 2010-2011 роках разом з іншими особами він незаконно переоформив і продав будівлю, яка належала кондитерській фірмі "Тома".
Фігурантами справи також є колишні співробітники ФСБ. Їх Вороненков обдурив, отримавши велику частину суми за цю аферу без їхнього відома, пише газета з посиланням на матеріали справи. РБК уточнює, що це не єдина кримінальна справа, у якій фігурує ім'я екс-депутата.
Крім того, як писала Новая газета, Вороненков був причетний до фальсифікацій на виборах до Держдуми у 2011 році, а в нижній палаті парламенту був відомий як "впливовий рішальник".
Проте більшість опитаних РБК депутатів Держдуми вважає, що це вбивство може бути провокацією з боку України.
З такою версією не згоден російський сенатор Олег Морозов: на його думку, вона дуже примітивна. Якщо відсікти політичні версії, то залишаються "або замовлення кредиторів, або особиста історія", вважає він.
Коммерсант пише, що подальшими кроками Києва після заяви Петра Порошенка і звинуваченнями російської влади в тероризмі може стати введення візового режиму з Росією, зазначають співрозмовники видання.
"З огляду на неймовірний емоційний накал, тиск патріотичної громадськості та тяжкість обвинувачень, висунутих на адресу Москви, президент буде змушений піти на радикальні кроки. Я не став би виключати введення візового режиму і розриву дипвідносин", - заявив політолог Вадим Карасьов.
Розслідування цього вбивства й участь у ньому Росії стануть "індикатором готовності російських спецслужб дати прозорі і зрозумілі відповіді на складні запитання - чи ж продемонструють їхнє прагнення зберегти зловісний ореол державного меча, що карає", пишуть у редакційному коментарі Ведомости.
"Найкращим способом довести свою непричетність до вбивства Вороненкова Росія могла б, активно допомагаючи Україні провести відкрите й гласне розслідування злочину. Але це здається малоймовірним", - зазначає газета.