Рецепт Обами. Світова преса про перемогу Макрона
Як іноземні ЗМІ зустріли результати президентських виборів у Франції.
Перемогу Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції активно обговорюють всі світові ЗМІ.
Журналісти намагаються передбачити перші кроки Макрона на новій посаді, його політику щодо інших країн Заходу і Росії.
Якими будуть перші кроки Макрона - The Telegraph
39-річний Макрон, який ніколи раніше не займав виборних посад, зумів прийти першим на президентських виборах за відсутності підтримки з боку будь-якої великої партії.
Але цілком можливо, що цей етап виявиться найпростішим для колишнього міністра економіки, який стверджує, що він «не є ні лівим, ані правим».
Після того як Франція відзначить його перемогу, а 14 травня відбудеться церемонія його інавгурації, у Макрона - як він сам собі напророчив минулого тижня - «не медовий місяць».
Макрон сам поставив перед собою вкрай складне завдання, яке полягає в тому, щоб зібрати в одному уряді представників найрізноманітніших політичних течій, «від правлячих соціалістів до прихильників принципів де Голля», а також представників громадянського суспільства. Він пообіцяв, що половину місць в його уряді займуть жінки.
Незважаючи на перемогу на президентських виборах, Макрон може виявитися практично безсилим, якщо його молодий політичний рух «Вперед!» не зможе отримати більшість місць в парламенті країни на виборах 11 і 18 червня. Французькі виборці традиційно були «легітимістами», перетворюючи перемогу на президентських виборах на перемогу в битві за місця в парламенті.
Але у руху Макрона немає досвіду боротьби за першість в кожному з 577 парламентських округів, де по суті тривають свої мікро-вибори.
Макрон пообіцяв почати свій президентський термін прийняттям закону, який дозволить очистити французьку політику, зважаючи на те, що передвиборча кампанія перетворилася на боротьбу компроматів, а рівень скептичного ставлення французів до своїх політиків досяг рекордного рівня.
Перемога Макрона - просто удача - BBC
Без сумніву, частково Еммануеля Макрона просто супроводжувала удача. Початковий лідер передвиборних перегонів, правоцентрист Франсуа Фійон розгубив очки через гучний скандал, а кандидат від соціалістів Бенуа Хамон, представник радикального крила цієї партії, виявився незатребуваним в умовах, коли основна маса виборців явно хотіла чогось іншого.
Макрон подивився на політичні рухи, що виникли в інших країнах Європи, такі як Podemos в Іспанії або «П'ять зірок» в Італії, і побачив, що аналогічної позасистемної політичної сили у Франції немає.
Рух Макрона будувався за тим же принципом, що і кампанія Барака Обами на виборах 2008 року. Його першою акцією став «Великий марш» для мобілізації недосвідчених, але сповнених ентузіазму активістів. Його штаб використовував алгоритми, розроблені політтехнологічною фірмою, з якою вони працювали - та ж фірма, до речі, на волонтерських засадах брала участь в кампанії Обами в 2008 році. З їхньою допомогою вони виділили округи та райони, що найбільш відображають соціальну структуру Франції. Потім вони відправили своїх людей, щоб обійти 300 тис. адрес в цих місцях.
Волонтери Макрона не просто роздавали листівки. Вони провели 25 тис. глибинних інтерв'ю з виборцями у всій країні, кожне тривалістю близько 15 хвилин. Результати інтерв'ю занесли в базу даних, яка використовувалася для визначення пріоритетів для агітації.
Політичний образ Макрона здається сповненим протиріч. З одного боку, він нібито «новачок» в політиці, з іншого боку, - протеже президента Олланда і кілька років був міністром; з одного боку, він інвестиційний банкір, з іншого - лідер низового протестного руху; він називає себе центристом і при цьому висуває радикальну програму скорочення держсектора.
Витік тільки допоміг Макрону - The Washington Post
Масивний витік документів кампанії Еммануеля Макрона не зміг перешкодити його значній перемозі на президентських виборах у Франції. Але, можливо, його поразка і не була метою. Макрон мав велику перевагу, коли файли були опубліковані в інтернеті. На думку фахівців з кібербезпеки, злом має "відбитки пальців" групи, пов'язаної з військовою розвідкою Росії.
Що найбільше вражає в цій операції, це не ефект, а її цілковита зухвалість. Росіяни, які брали участь в атаці, схоже, не вважали за потрібне про приховування своєї особистості: так, за словами експертів, один з них користувався російською версією програми Excel.
На думку видання, "необхідно, щоб західні уряди рішуче і ефективно відповіли на ці зазіхання".
Росія розчарована результатами виборів - Frankfurter Allgemeine Zeitung
Росія розчарована результатом президентських виборів у Франції. Всі спроби допомогти Марін Ле Пен прийти до влади закінчилися провалом. Тепер Володимиру Путіну доведеться налаштуватися на непрості відносини з французьким лідером.
Російський президент тягнув з привітанням свого майбутнього колеги до понеділка. Москва готова до діалогу, повідомив шеф Кремля. Не схоже на щиру радість, і це не дивно: з точки зору Путіна, Макрон, будучи прихильником ЄС і тісного партнерства з Берліном, є противником.
Тим часом на початку 2016 року майбутній президент Франції на посаді міністра економіки був з візитом в російській столиці, де закликав "вийти з глухого кута". У листопаді він виступав за співпрацю з Москвою в боротьбі з тероризмом і дорікав президенту Олланду в тому, що Росію підштовхнули до ізоляції від Європи. Але тоді кандидатуру Макрона визнали безперспективною - і Кремль інакше розставив пріоритети.
Офіційно Москва не втручається у внутрішню політику інших країн, але "реальність виглядає інакше", впевнений автор публікації, нагадуючи про "кредит в 9 млн євро, виданий два з половиною роки тому "Національному фронту" Марін Ле Пен банком, що належить одному з представників оточення Путіна".
У лютому рух Макрона поскаржився на те, що прокремлівські ЗМІ - RT і Sputnik, розраховані на західну аудиторію, - поширюють про нього фейкові новини, а сервери штабу зазнають атак хакерів.
Макрон посилив свою позицію щодо Москви на тлі російських вивертів. На думку російського політолога Григорія Голосова, не в останню чергу через аматорські кібератаки у Макрона є всі підстави бути налаштованим щодо Москви ще більш критично, ніж його попередник.
Перемога Меркель - Le Monde
З перемогою кандидата руху "Вперед!" у Кремля випарувалися останні надії побачити у ролі французького президента представника євроскептицизму, сумісного з його баченням багатополярного світу і бажанням послабити Євросоюз.
У неділю, 7 травня, російські проурядові ЗМІ, змушені змиритися з перемогою Макрона, оголосили про результати французьких президентських виборів, не приховуючи досади. "Якщо вірити соціологам, які протягом декількох місяців пережовують дані проти Марін Ле Пен, то перемога на виборах була забезпечена будь-якому кандидатові", - пише французькою RT (Rossia Today), головний засіб масової інформації, покликаний доносити точку зору Росії до зовнішнього світу.
EPA
Макрон з дружиною
"У будь-якому випадку, на виборах у Франції перемогла жінка. Цією жінкою є Меркель ..." - так відреагував у своєму акаунті в Twitter сенатор Олексій Пушков, який володіє французькою. На думку Москви, успіх колишнього міністра економіки перш за все пов'язаний з його настроєм проти "Фрекзіту".
Російські хакери не причетні до пошти Макрона - Forbes
"Схоже на Росію, пахне Росією, тому, ймовірно, це Росія" - такий хід думок співробітників органів безпеки, які намагаються встановити, хто викрав масу файлів з виборчого штабу майбутнього президента Франції Еммануеля Макрона.
Компанія в сфері кібербезпеки FireEye виявила причетність хакерських груп APT28 і Fancy Bear до злому даних Національного комітету Демократичної партії США. Тепер вони є основним підозрюваним в атаці на виборчий штаб Макрона.
Існують дві IP-адреси, які відносять до Fancy Bear - onedrive-en-marche.fr і mail-en-marche.fr, і які використовувалися для фішингу в випадку з Макроном. Але, за словами глави Джона Халтквіста з FireEye, атаку лише "можливо" здійснила APT28. Тоді як ці два домени могли використовуватися для злому файлів Макрона і його прихильників, немає переконливих доказів того, що вони досягли успіху.
Є і ще одна прив'язка до Росії. Але це може виявитися помилковим доказом. Згідно з аналітичними даними компанії AlienVault, очевидно, що частину зламаних файлів редагував користувач під іменем Рошка Георгій Петрович. Однак компанія зазначає, що це може бути неправдивою інформацією, генерованою хакерами, помилкою хакерів або ім'ям ні в чому не винної людини, чий комп'ютер був зламаний.
Вони заслужили Макрона - Комсомольская правда (Росія)
Усі мої співрозмовники-виборці дружно висловилися за Макрона, але не змогли розповісти, в чому ж конкретно полягає його програма. Ось класичні відповіді: «Він зробить життя простішим», «Нам потрібен позитив», «Він втілює собою терпимість і динамізм», «Макрон - це дух перемоги».
Втім, одна молода жінка на ім'я Анна висловилася досить конкретно: «Ви перебуваєте в привілейованому дев'ятому окрузі, де люди живуть дуже добре. Зрозуміло, ми всі голосуємо за Макрона. Біднякам Макрон не симпатичний».
Тоді я вирушила в 18-й чорний округ. Однак, біля виборчої дільниці я виявила, в основному, білих людей. Один з них, молодий чоловік років тридцяти («припустимо, мене звуть Жан») довів мене до сказу: «Ви в районі соціалістів, які борються за права трудящих. Зрозуміло, ми голосуємо за Макрона». «А нічого, що Макрон - колишній банкір під керуванням Ротшильда?! - дивуюся я. «Це все в минулому. Добре, що у Макрона немає жодного досвіду управління країною. Це свіжа людина. А ось Ле Пен - це чистий фашизм. Вам, росіянам, це важко зрозуміти. У Другу світову війну Франція вперто боролася проти фашизму і не допустить знову його торжества».
Я скажено стискаю кулаки. «А ви не в курсі, що Європу від фашизму, дійшовши до Берліна, звільнив СРСР?» «Францію врятували американці і герої французького опору!» «Ми перебуваємо неподалік від станції метро «Сталінград». Вам це про щось говорить?» «Так, там була велика битва, - бурмоче «Жан». - Але це був бій між фашистом Сталіним і фашистом Гітлером. Франція - переможець у Другій Світовій війні і по праву займає місце в Раді безпеки ООН».
Молодший тільки Наполеон - РБК
Колишній міністр економіки і засновник центристського руху «Вперед!» Емманюель Макрон в свої 39 років стане наймолодшим главою Франції з часів Наполеона Бонапарта.
25 травня Макрон поїде в Брюссель на зустріч глав держав-членів НАТО, а через день відправиться в Італію на саміт G7. У понеділок Білий дім повідомив, що під час саміту НАТО відбудеться перша зустріч Макрона з президентом США Дональдом Трампом.
Чекати найближчим часом будь-яких різких зовнішньополітичних кроків з боку Макрона не варто, упевнений директор франко-російського центру «Обсерво» Арно Дюб'єн. «Франсуа Олланд залишив важку спадщину Макрону, і новому президенту доведеться розгрібати цей завал, - сказав РБК Дюб'єн. - Франція зараз ослабла, і головне завдання для Макрона - продовжити переформатувати політичний ландшафт всередині країни».
Макрон налаштований проєвропейськи - він виступає за єдність ЄС, і питання безпеки в регіоні для нього відіграє далеко не останню роль, однак, щоб успішно реалізувати свої зовнішньополітичні завдання, він повинен отримати більшість в парламенті, зазначає Дюб'єн.
«ЄС отримав відстрочку. Чи скористається він цим - побачимо в найближчі кілька років, - пояснив РБК директор Московського центру Карнегі Дмитро Тренін. - ЄС зміцниться в короткостроковій перспективі, а тандем Берлін - Париж продовжить роботу за провідної ролі Німеччини».
За кілька днів до голосування Макрон виступив з несподіваною заявою про те, що Євросоюзу потрібні модернізація і реформи, в іншому випадку реальною перспективою стане вихід Франції з об'єднання (Frexit).
За словами політика, він розглядає своє майбутнє президентство як мандат на зміни всередині ЄС. Однак, на думку Федора Лук'янова, ця заява була не більш ніж популістським маневром для залучення радикального електорату Ле Пен.
Сигнал до пробудження для Європи - Die Zeit
Перемога Еммануеля Макрона на президентських виборах у Франції - благо для Франції і сигнал до пробудження для Європи. Новий президент буде стимулювати дебати навколо поновлення Євросоюзу.
Новий президент Франції - політик не правий і не лівий, ще не досяг і 40 років, який не очолює жодну з партій і захоплено сприймає європейську ідею.
Країна, яку він очолить, розколота і потребує реформ. Понад 10 млн французів проголосували за Марін Ле Пен. У Макрона поки немає навіть більшості в парламенті.
Макрону вдалося скористатися кризою політичного істеблішменту, з посмішкою обійти те, що залишилося від табору соціалістів, дотримуючись при цьому ліберального проєвропейського курсу, і стати в прискореному режимі наступником Франсуа Олланда. Ласкаво просимо в Європу в режимі прискорення!
Макрон хоче продовжити інтеграцію єврозони, вибудувати єдину економічну політику. Після його перемоги більш імовірним буде поява посади міністра фінансів ЄС, посилення позицій Європарламенту і перебудова національних армій з прицілом на багатонаціональні сили. Перемога Макрона йде в руслі процесу "європеїзації національних політиків".
ЄС скоро отримає оновлену франко-німецьку вісь, яка буде займатися майбутнім європейським проектом.
Проти Трампа і Путіна - The Wall Street Journal
Обраний президент Франції Еммануель Макрон, абсолютний інтернаціоналіст, очолює команду, орієнтовану на зіткнення з двома суперниками-націоналістами на світовій арені - президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним.
Від зміни клімату до війни з Сирією, міжнародної торгівлі та конфлікту в Україні, Макрон позначив позиції, що іноді суперечать позиціям двох лідерів і заочно вступив в конфлікт з обома в ході передвиборної кампанії.
Тепер у Макрона є мандат на здійснення зовнішньополітичної програми, яка в основному зберігає статус-кво, що склався за Франсуа Олланда, але відносини Франції з Росією за Макрона ризикують погіршитися.
Макрон обіцяв зберегти санкції ЄС проти Росії. Щодо питання про війну в Сирії він заявив, що "у сирійського народу є один ворог - і це Башар Асад".
Незважаючи на критику Трампа, Макрон обіцяв співпрацювати з американським президентом. Хоча вони різко розходяться з питань торгівлі, глобалізації, зміни клімату та імміграції, і Макрон, і Трамп висловили бажання активізувати зусилля НАТО у боротьбі з тероризмом і більш енергійно боротися з ісламістським екстремізмом.