У Сонячній системі вчені виявили новий місяць
Корреспондент.net,
19 травня 2017, 17:47
💬
0
👁
2031
Відкриття змінило уявлення вчених про формування Сонячної системи.
Вчені знайшли у карликової планети 2007 OR10 невеликий місяць діаметром в 250-350 кілометрів. Про це повідомляється у статті, опублікованій в Astrophysical Journal Letters.
Відкриття змінило уявлення вчених про формування Сонячної системи, оскільки існування такого місяця говорить про те, що за часів народження цих небесних тіл зіткнення між "зародками" планет відбувалися частіше, ніж вважалося.
Планетоїд 2007 OR10 відкрили в 2007 році і до минулого року вчені не могли пояснити незвичайний червоний колір поверхні.
Виявилося, що вона важить набагато більше, ніж вважали планетологи - за своєю масою вона займає третє місце серед карликових планет Сонячної системи, після Плутона й Еріди.
2007 OR10 червоного кольору, як і Плутон - її поверхня покрита "снігом" із ароматичних вуглеводнів, що виникли в результаті розкладання етану й метану під дією променів Сонця.
У цій карликовій планеті є ще одна цікава особливість - один оберт навколо осі вона здійснює приблизно за 45 годин, а не 20-24 години, як інші об'єкти поясу Койпера.
Низьку швидкість обертання вчені пояснили тим, що у неї є супутник, гравітаційні взаємодії з яким змусили планету обертатися повільніше.
Озброївшись цією ідеєю, планетологи вивчили фотографії об'єкта, зроблені Hubble, і знайшли місяць на знімках, отриманих ще в 2009 і 2010 роках.
Як і місяці Плутона, Макемаке і Еріду, супутник 2007 OR10, що ще без назви, має досить значні розміри в порівнянні зі своєю "великою сестрою" - його діаметр становить 250-350 кілометрів, що всього в 5-6 разів менше, ніж діаметр самої карликової планети.
Розрахунки вчених показують, що вона робить один оберт навколо 2007 OR10 за, приблизно, 35 або 100 днів, і, ймовірно, завжди "дивиться" на поверхню карликової планети однією стороною, як земний Місяць.
Раніше NASA опублікувало відео з польотом зонда Cassini через верхні шари атмосфери Сатурна.
Hubble зняв швидкі пересічні галактики