Українська балерина в Нью-Йорку. Спір про статую

 

У центрі Нью-Йорка встановили велетенську надувну балерину відомого у всьому світі американського художника Джеффа Кунса.

 

"Сидяча балерина" знаходиться біля Рокфеллер-центру з 12 травня, але в українському сегменті інтернету на неї звернули увагу 23 травня.

 

Виявилося, що робота американця в найдрібніших деталях повторює статуетку української художниці Оксани Жникруп, яку вона створила в 1974 році на київському заводі.

 

У соцмережах дописувачі з України закликають Джеффа Кунса і Рокфеллер-центр визнати авторство за українською художницею.

 

На суперечки про балерину відреагували вже два авторитетних видання The Art Newspaper і The Artdependence, які написали про Оксану Жникруп як про справжнього автора скульптури. Але Кунс і його представники мовчать.

 

Корреспондент.net розбирався, чому українці розсердилися на одного з найбільш затребуваних сучасних митців.

 

Американка виявилася українкою

 

Дванадцятого травня в центрі біля Рокфеллер-центру з'явилася надувна "Сидяча балерина" висотою 14 м, яка пробуде там до 2 червня.

 

Двадцять третього травня проживаючий у Нью-Йорку грузинський художник Ладо Почхуа написав про неї у своєму Facebook.

 

"Джефф Кунс знову відзначився. Збільшив (за допомогою асистентів, сам він ніколи ні пластилін, ні олівець у руки не брав) порцелянову статуетку української майстрині Оксани Леонтіївни Жникруп і виставив біля Рокфеллер-центру", - написав Почхуа.

Його запис помітили жителі України, у тому числі відомий художник Олександр Ройтбурд. Щоправда, він зрадів можливості популяризувати українське мистецтво.

 

"Сподіваюся, він вказав джерело. Коли ж забув, то я порекомендував би державі Україна позиватися на нього в суд. Авторські права Оксани Жникруп ще діють, у неї нібито є спадкоємці. Процес може бути гучним, як, власне, й безсмертне ім'я Кунса. І країні хоч будь-який піар перепаде - Америка з подивом виявить, що в нас є не тільки війна і корупція, а й мистецтво", - зазначив Ройтбуд.

Він звернув увагу на слова Кунса, який говорив, що на цю роботу його надихнула радянська порцелянова балерина середини ХХ ст., яку він побачив на російській фабриці.

 

Перед відкриттям “Сидячої балерини" Кунс розповів, що надихався старою порцеляновою фігуркою, а сама скульптурна балерина нагадує йому Венеру: "Насправді це все про красу і легкість”.

 

З 2010-го до 2015 року Кунс зробив кілька версій балерини: дерев'яну 45-сантиметрову фігурку, розписану вручну, і двометрову з нержавіючої сталі.

 

У 2015 році копія дерев'яної версії балерини була продана на торгах Phillips в Лондоні за 93 750 фунтів. Ще одна копія роботи пішла з молотка на Sotheby's за 52 500 фунтів.

 

При цьому всі балерини Кунса, у тому числі надувна, повністю повторюють фігурку Жникруп, аж до найменших деталей.

 

Момент з певною російською фабрикою, ймовірно, найбільше не сподобався українцям. Називати російською фабрикою радянський завод у Києві - значить продемонструвати повне небажання розбиратися, у чому різниця між Україною і Росією.

 

У коментарях на сторінках Кунса і Рокфеллер-центру у Facebook багато коментарів українських користувачів, які закликають визнати авторство Оксани Жникруп.

 

Балерина Лєночка з Києва

 

Оксана Жникруп народилася в Читі в 1931 році, але більшу частину життя прожила в Києві, де опинилася після навчання в Одеському художньому училищі ім. Грекова і декількох років роботи на Баранівському фарфоровому заводі.

 

З 1955-го до 1987 року вона працювала скульптором на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де створювала малі скульптури, розписи і посуд.

 

Колекціонери цінують її роботи за ліричність, прочитувану в самих лише назвах: “Любить не любить”, “Травнева ніч”, “Регулювальниця”, “Чаювання”, “Балерини перед виступом”, “Рушничок”.

 

Оксана Жникруп

 

Художниця померла в 1993 році - зараз її справу продовжує донька Леонтина Владиславівна Лозова, також скульптор-фарфоріст.

 

Разом із чоловіком Владиславом Щербиною дуже вплинула на розвиток фарфорової пластики в Україні в другій половині ХХ ст. Вони відомі всім колекціонерам радянської порцеляни.

 

Роботи Жникруп брали участь у міжнародних виставках-ярмарках у Лейпцигу, Чикаго, Загребі, Салоніках, Туреччині і Канаді.

 

Обговорювана скульптура називається "Балерина Лєночка на пуфику". Вона включена в багато каталогів, а численні роботи Оксани Жникруп експонуються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. У неї є колекційна цінність.

 

 

Зазначимо, що авторські права на роботи Жникруп продані. Про це повідомила біограф чоловіка художниці Олена Корусь в коментарі до посту Ройтбуда.

 

Окрім того, онук художниці Максим Лозовий розповів Фактам, що це законне копіювання.

 

"Результат, який представив Кунс, сумнівний з боку мистецтва. Але моя бабуся, як людина з гарним почуттям гумору, оцінила і посміялася б від душі над цим монстром", - розповів він.

 

Не перше звинувачення в плагіаті

 

Роботи Джеффа Кунса - одні з найдорожчих у світі. Його інсталяція “Звисле серце" в пурпуровому варіанті була продана за 23 млн доларів, у фіолетовому - за 11 млн доларів.

 

Звисле серце, пурпурний варіант

 

Однак Кунса не вперше звинувачують у привласненні чужих робіт. У цьому році суд у Франції зобов'язав художника виплатити 46 тис. євро вдові фотографа Жан-Франсуа Боре, у якого Кунс украв ідею для своєї скульптури “Оголені”.

 

Фігура Кунса з оголеними дітьми була створена в 1988 році, аналогічна фотографія Боре - у 1970 році.

 

Окрім того, у 1992 році Кунса звинуватили в копіюванні фотографії Арта Роджерса. Американський художник використовував знімок для створення "Набору цуценят".

 

Фотограф виграв справу, а також став власником однієї із чотирьох скульптур.