Зрада скасовується. Що буде з інтернет-покупками

 

Вчора Україну вразила новина про те, що митниця перестала пропускати деякі посилки з товарами, купленими в зарубіжних інтернет-магазинах.

 

У список торгових марок, які може перестати пропускати митниця, увійшли різні закордонні бренди.

 

Через таке повідомлення у країні почалася справжня паніка.

 

Але Фіскальна митниця і юристи заспокоюють - для простих українців, які купують собі речі за кордоном, нічого не зміниться.

 

З чого все почалося?

 

В останні два тижні посилки з пристроями марок Meizu і Xiaomi почали зупиняти під час проходження української митниці за заявою правовласника.

 

Затримки пов'язані з тим, що правовласник звернувся до митниці із заявою про порушення прав. Листи підписані Вікторією Цитович - раніше вона була директором "Цитрус Трейд", зараз вказана в митному реєстрі, як представник ТМ в Україні. За даними "Цитруса", вона в компанії не працює з 2011 року, але "Цитрус" і Meizu з нею співпрацюють.

 

У листі йдеться про те, що в березні на територію України "був ввезений контрафактний товар", і митниця не зупинила його оформлення, як повинна була. Представник ТМ закликає ДФС вжити заходів з цього приводу.

 

За неофіційними даними, саме у зв'язку з перевірками посилок минулого тижня "Нова пошта" скаржилася на масові огляди міжнародних відправлень у сортувальному центрі компанії.

 

Фейкова новина

 

Після цього ЗМІ поширили інформацію, що під загрозою заборони ввезення в країну опинилися такі бренди, як: Adidas, Amway, Apple, Canon, Chanel, Chesterfield, Chevrolet, Chivas, ChristianDior, Coca-Cola, Contex, Dormeo, Electrolux, Lego, Levi's, LG, Lipton, Honda, HP, Meizu, MercedesBenz, NewBalance, Nivea, Nokia, Opel, PlayStation, Redmond, Samsung, Sandora, Shell, Subaru, Xerox та інші.

 

 

 

Відповідь ДФС

 

Директор Департаменту організації митного контролю Державної фіскальної служби (ДФС) Олексій Василенко заявив, що оголошені раніше обмеження на ввезення в Україну товарів майже 1200 брендів діятимуть лише в разі вимоги правовласників та їх представників.

 

Він спростував інформацію, що українська митниця отримала вказівку заборонити фізичним особам ввозити в Україну товари, права на які заявлені в реєстрі.

 

Василь також зазначив, що ця норма діє в Україні давно і введена в інтересах як компаній-виробників, так і покупців.

 

"У разі встановлення контрафактності товар не потрапляє на митну територію України. Але, за відсутності порушень прав інтелектуальної власності, правовласник інформує митницю про можливість відновлення митного оформлення такого товару. В більшості випадків саме так все і відбувається, і покупці отримують свій товар. Така сама процедура застосовується в Україні давно. З одного боку, вона захищає права споживачів на отримання якісного оригінального товару, з іншого боку, захищаються авторські права виробника", - заявив Василенко.

 

Виконуючий обов'язки голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан запевняє, що процедура ввезення брендових речей в Україну не змінилася.

 

"Я не розумію, чому такий резонанс отримала ця інформація, оскільки це процедура, яка функціонувала і продовжує функціонувати, визначена як Митним кодексом, так і міжнародними конвенціями", - заявив Продан.

 

"Я це пов'язую з тим, що сьогодні Фіскальна служба проводить ряд контрольно-перевірних заходів, пов'язаних із мережами інтернет-магазинів, а також із сортувальними станціями, де проводиться розмитнення міжнародних поштових відправлень", - сказав він.

 

Пояснення експерта

 

Митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності існує в Україні вже не менше 15 років. У нього щорічно вноситься значна кількість торгових марок для того, щоб дати можливість правовласникам перешкоджати ввезенню контрафактного (підробленого) товару в Україну, пояснює юрист Олександр Мамуня.

 

Щоб зрозуміти, контрафактний товар, чи ні, митним органам необхідно перевірити оригінальність товару. Щоб це зробити, потрібно повідомити правовласнику, який або дистанційно, або з виїздом на місце митного оформлення вивчить товар і дасть відповідний висновок. Перевірка оригінальності товару може тривати до 10 днів, в цей час митне оформлення не здійснюється (тобто товар перебуває на митниці).

 

Якщо це оригінальний товар, то, в переважній більшості випадків, митне оформлення триває далі, і товар успішно ввозиться на територію України. Якщо товар контрафактний, це потрібно буде довести в суді. В такому випадку, правовласник просить митницю зупинити митне оформлення товару на більш тривалий проміжок часу, звертається з позовом до суду, і якщо суд виносить рішення на його користь, тоді цей товар вилучається з обігу.

 

Так цей механізм працює в Україні, схожим чином він працює в усьому світі.

 

Товар, який ввозиться для особистих цілей, тобто для особистого споживання, часом наша митниця короткостроково зупиняє (згодом пропускає), але найчастіше такий товар провозиться без застосування заходів митного контролю, оскільки, відповідно до закону, це не є комерційним використанням торгової марки.

 

Так було і раніше. І тисяча з гаком торгових марок не з'явилася в українському митному реєстрі за ніч. Ці реєстрації накопичувалися роками. Правовласники їх вносили і вилучали. Короткочасні зупинки товарів на митниці відбувалися і раніше, контрафакт зупинявся, по ньому проводилися судові процеси. І гучних новин із цього приводу раніше в медіа чомусь не виникало.

 

 

"Є відчуття, що «новина» про заборону ввезення на територію України певних марок товарів - це чистої води штучне роздування паніки серед простих людей, які не орієнтуються в описаних вище нюансах. Класика жанру маніпуляції, коли беруть пару фактів, які повторювалися тисячі разів і не мали ніякої небезпеки ні для споживачів, ні для економіки раніше, і вкидають це з гучними заголовками через популярні інформаційні ресурси. Багато ЗМІ це підхоплюють, адже це дуже помітні інформаційні речі - відомі бренди і скандальна інформація. Таким чином, роздувається паніка і страх у споживачів", - пояснює Мамуня.

 

Кому і навіщо це потрібно? На внутрішньому українському ринку, за результатами різних досліджень, брендованих іноземних товарів значно більше, ніж їх було офіційно імпортовано в Україну з дотриманням всіх митних процедур і сплатою мит. Причина в контрабанді.

 

Найчастіше деякі фірмові оригінальні товари в одних магазинах (найчастіше - в мережі Інтернет) коштують значно дешевше, ніж точно такі ж товари в магазинах офіційних імпортерів/дистриб'юторів; і ще менше готові, вивчивши детально це питання, дати собі щиру відповідь.

 

"Виходячи з цього, смію припустити, що обговорювана «новина», покликана роздути скандал навколо митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності, може бути цікава, в першу чергу, тим, чий бізнес побудований на масових інтернет-продажах товарів, ввезених в Україну поза митним оформленням, а також на отриманні за рахунок цієї стійкої конкурентної цінової переваги на внутрішньому ринку. Можлива мета цього інформаційного вкидання - посіяти паніку серед споживачів ", - констатував юрист.