Сам собі на умі. Як Трамп змінює світовий порядок

 

США втрачають глобальне світове лідерство - такі розмови особливо почастішали в останні тижні.

 

Привід - вихід Дональда Трампа зі світової кліматичної угоди. Втрати самої Америки від цього сумнівні, але тенденції щодо зменшення впливу Штатів на міжнародній арені очевидні.

 

Корреспондент.net розбирався в тому, які останні кроки Трампа привели до риторики про втрату американцями світового лідерства.

 

Вихід з Тихоокеанського партнерства

 

Одним з перших розпоряджень Дональда Трампа на посаді президента США став указ про вихід країни з міжнародної торгової угоди про Транстихоокеанське партнерство (ТТП).

 

Вихід з ТТП був передвиборною обіцянкою Трампа, який вважає, що членство в договорі може привести до скорочення робочих місць у США. Хоча його попередник Барак Обама вважав цю угоду одним з головних своїх успіхів.

 

За оцінкою Інституту міжнародної економіки Пітерсона, в абсолютних категоріях США стали б основним бенефіціаром угоди. За розрахунками дослідників з інституту, членство США в пакті могло збільшити реальний дохід американців сукупно на 131 млрд доларів, або на 0,5% від ВВП.

 

У своїй заяві про створення партнерства президент Барак Обама говорив, що одна з його основних цілей - збільшити експорт продуктів, вироблених у США.

 

"Політика моєї адміністрації - представляти інтереси американського народу, забезпечуючи його процвітання, особливо процвітання американських робітників, у будь-яких переговорах. Щоб забезпечити це, моя адміністрація має намір вести прямі переговори щодо майбутніх торговельних угод з потенційними країнами-партнерами сам-на-сам", - йдеться в заяві Трампа про вихід з ТТП на сайті Білого дому.

 

Експерти пояснюють: Трамп зацікавлений у прямих двосторонніх відносинах і проти того, щоб за рахунок глобалізації вигравали конкуренти США, наприклад Китай.

 

 

Розбіжність з НАТО

 

Трамп, вперше виступаючи на саміті НАТО, заявив, що виклики, які стоять перед альянсом, вимагають від його членів великих фінансових вкладень.

 

Трамп заявив лідерам країн НАТО, що вони повинні збільшити свої оборонні витрати як мінімум до 2% ВВП, тоді як зараз лише п'ять з 28 членів альянсу виконують це зобов'язання.

 

Трамп додав, що це нечесно по відношенню до платників податків у США.

 

Норма про виділення країнами-членами НАТО не менше 2% від свого ВВП на оборону має рекомендаційний характер, і ніяких штрафних санкцій за її недотримання не передбачено.

 

Так, Німеччина у 2016 році витратила на оборону лише 1,2% від свого ВВП, але Берлін вказує, що він виділяє значні кошти на допомогу країнам, що розвиваються, а це також сприяє зміцненню міжнародної безпеки.

 

Трамп так і не підтвердив у чіткому вираженні прихильності його адміністрації взаємним гарантіям безпеки членів НАТО. Той факт, що питання про це в принципі постало, вже показує, наскільки складними залишаються відносини між Трампом і організацією, в якій його країна відіграє головну роль.

 

 

Такі заяви Трампа привели до серйозного збурення в Європі. Ангела Меркель заявила, що США більше не надійний партнер, на Штати не можна покластися, і Європі потрібно покладатися тільки на себе. У Білому домі парирували - так Трамп це і хотів донести - платіть за свою безпеку самі.

 

Американському президенту не подобається покривати військові витрати західних союзників. А в Європі у відповідь на це заявляють, що Трамп порушує західні цінності і єдності більше немає. В цьому і проблема: Трамп говорить про гроші, а Європа - про цінності.

 

Навіть у Північній Америці проблеми

 

НАФТА - це вільна економічна зона між Мексикою, США і Канадою. Традиційно вона вважалася надзвичайно успішною для всіх її учасників. Але зараз Трамп незадоволений і цим інтеграційним об'єднанням: партнери, на його думку, заробляють більше, ніж Вашингтон.

 

Міністр закордонних справ Канади, українка за походження Христя Фриланд оголосила про нову стратегію країни у сфері зовнішньої політики і безпеки.

 

Канада, вперше в новітній історії, офіційно проголосила, що не вважає за потрібне дотримуватися зовнішньополітичної лінії США, відходить від принципу розраховувати на оборонну міць США, вважає, що нинішній підхід Штатів до їхньої ролі у світі підсилює Росію і Китай, а також що намагатиметься переконати США повернутися до звичного світового порядку.

 

"Висловлене Фриланд перегукується з критикою на адресу Трампа, яка звучала на минулому тижні від канцлера Німеччини Ангели Меркель. Меркель сказала, що Європа повинна взяти на себе більшу роль на світовій арені, адже Вашингтон більше не є надійним партнером", - пише найтиражованіша канадська газета The Globe and Mail.

 

Кліматична угода

 

Першого червня Трамп оголосив про вихід США з Паризької хартії з клімату. При цьому він заявив, що має намір домовлятися про нові умови в цій кліматичній угоді.

 

Усі світові лідери одразу взялися шкодувати про це рішення американського президента.

 

Французький президент Еммануель Макрон, виступаючи з відозвою через телебачення, заявив, що Трамп зробив історичну помилку і додав, що США повернулися спиною до світу. Він також підкреслив, що країни, які залишилися в Паризькій хартії з клімату, не вестимуть переговори про менш амбітний план боротьби зі зміною клімату, ніж яким є уже узгоджений.

 

Канадський прем'єр Трюдо заявив, що глибоко засмучений цим кроком американської адміністрації. Він підкреслив, що Канада залишається прихильною до боротьби зі зміною клімату і підтримує "чисте" економічного зростання.

 

 

Британський прем'єр Тереза ​​Мей раніше відмовилася від публічної критики Трампа у зв'язку з його позицією щодо клімату, заявивши, що він, як президент США, має право визначати точку зору своєї країни в цьому питанні. При цьому вона додала, що лідери країн "Великої сімки" - за винятком США - раніше вже висловили свою позицію на саміті в Італії і мають намір дотримуватися Паризької хартії з клімату.

 

До чого все йде?

 

Рішення президента США Дональда Трампа про вихід з Паризької хартії про зміну клімату підкреслює, що Сполучені Штати стали найбільш непередбачуваним гравцем на міжнародній арені, вважає Раджа Мохан, директор Carnegie India. "Поряд з рішенням Трампа про вихід з Транстихоокеанського партнерства і його сумнівами щодо тривалих військових союзів, рішення щодо Паризької хартії кидає величезну тінь на Сполучені Штати як на надійного і відповідального партнера. Тим часом збитки, завдані міжнародному порядку, досить серйозні. Можливо, навіть невідшкодовувані", - вважає ексерт.

 

Не можна забувати про те, що Сполучені Штати зараз розділені питанням, чи вартує їхній статус міжнародного лідера тих тягот, які цей статус неминуче приносить країні. Всім основним учасникам системи міжнародної безпеки доведеться змиритися з мінливістю і непостійністю зовнішньої американської політики, викликаної сум'яттям у її внутрішньо-політичніх справах.

 

"Вийшовши з Паризької хартії, посіявши сумніви в НАТО і знищивши TТП, президент Трамп став на шлях згортання такого світового порядку, при якому США були лідером, - заявив Кліфф Купчан, голова компанії за оцінкою політичних ризиків Eurasia Group. - Думаю, ми йдемо до Гоббсівської моделі світу, в якому кожен існує сам по собі."

 

"Бажання інших країн мати з нами справу зменшиться, - сказав Девід Віктор, директор Лабораторії з міжнародного права і регуляції в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. - Це створює вакуум, який захочуть заповнити інші. Сполученим Штатам стане важче просувати свої інтереси."

 

Нічого не зміниться

 

Хоч як би діяв Трамп на міжнародній арені, це не змінить того, що США залишатиметься й надалі світовим гегемоном. Щоправда, тепер гегемоном, який не хоче вирішувати чужі проблеми.

 

Увесь світ продовжує розраховуватися доларом, економіка США найпотужніша, а армія найсильніша. Поки ситуація така про іншого світового лідера мова йти не може.

 

"Сполучені Штати, як і раніше, є світовим лідером у певних сферах, починаючи з традиційної військової могутності і закінчуючи фінансуванням передових технологій. І Вашингтон дотримуватиметься цієї позиції в доступному для огляду майбутньому. Те, що змінюється в зовнішній політиці США, - це метод взаємодії зі світом. В історії американської зовнішньої політики спостерігалися як періоди гіперактивності, так і періоди спокою", - коментує Дмитро Тренін, директор Carnegie Moscow Center.

 

Та й перебирати на себе роль світового лідера інші країни чи поки не можуть - як у випадку з Німеччиною або Росією, чи то не хочуть - як у випадку з Китаєм.