Улюблена ракета Зеніт. Маск про космонавтику України

 

 

У 2015 році в інтерв'ю CNN Ілон Маск заявив, що його улюбленою ракетою-носієм є український Зеніт. Тоді ж на популярному англомовному порталі Reddit було велике обговорення на тему "Ілон Маск улюбленою ракетою назвав Зеніт. Чи є схожість між Зенітом і Falcon 9".

 

Користувачі зійшлися на тому, що подібностей між ракетами багато - двоступеневі, літають на одному паливі, схожі зовні й однакові за потужністю.

 

 

 

Найдосконаліша ракета

 

Конструкторське бюро Південне, розташоване в Дніпрі, у 1974 році почало розробку ракети-носія, яка за потужністю повинна була перевершити Циклон-3. Новий носій створювався під керівництвом вченого Володимира Федоровича Уткіна.

 

Задум передбачав створення ракети-носія, яка володіє, в першу чергу, унікальними експлуатаційними властивостями:

 

- можливістю завчасної підготовки до застосування з подальшим тривалим перебуванням у готовності до пуску;

 

- високою оперативністю пуску (за час не більше півтори години після отримання команди);

 

- високою екологічною "чистотою" і нетоксичністю всіх використовуваних компонентів і газів;

 

- високою безпекою проведення всіх пускових робіт шляхом реалізації концепції "безлюдного" старту;

 

- можливістю транспортування по залізниці повністю зібраних ступенів без зупинки зустрічного руху і т.д.

 

Уткін з макетом Зеніту

 

Початковими планами передбачалося створення комплексу Зеніт тільки на космодромі Плесецьк в Архангельській області. Однак у той період всі будівельні потужності спеціалізованих організацій зосереджувалися на космодромі Байконур, "зенітівский" старт був саме там. Плесецький старт Зеніту так і не добудували.

 

Льотні випробування носія почалися в березні 1985 року. Тривалий термін розробки ракети пояснюється головним чином труднощами зі створенням безпрецедентно потужних двигунів.

 

Перший пуск був призначений на 12 квітня - в День космонавтики. Вранці того дня в їдальні готелю КБП на 43-му майданчику під час сніданку під Уткіним раптом розламується на частини стілець, що вважається поганою прикметою.

 

Того дня пуск не відбувся через технічні проблем на космодромі і був перенесений на 13 число. В ході першого польоту сталася аварія на 410 секунді польоту, хоча мета першого пуску - відхід зі старту - була досягнута.

 

 

Аварія Зеніту 1990 рік

 

З тринадцяти перших пусків три були аварійні. Науково-технічна рада космодрому дала негативний висновок за результатами льотних випробувань.

 

Під час п'ятнадцятого пуску 4 жовтня 1990 року сталась велика аварія. Через відмову на третій секунді польоту маршового рідинного двигуна першого ступеня Зеніт впав у газохід пускового пристрою, вибухнув і повністю зруйнував старт, який не був відновлений.

 

 

Потрібне було термінове доопрацювання ракети і, перш за все, маршового РРД першого ступеня. На це пішло близько двох років.

 

Свою назву Зеніт носій отримав пізніше, коли стало питання про вихід на комерційне використання. До цього він іменувався РН 11К77.

 

Зараз Зеніт може використовуватися в різноманітних конфігураціях: двоступеневому, триступеневому, в варіантах морського і наземного стартів, з розгінними блоками ДМ-SL та Фрегат, що значно розширює можливості його застосування.

 

Як зазначається на сайті КБ Південне, друге народження Зеніту на Байконурі відбулося в проекті Наземний старт 28 квітня 2008 року та ознаменувалося успішним запуском на орбіту ізраїльського КА AMOS-3 у вигляді триступеневого носія Зеніт-3SLБ на модернізованому комплексі Зеніт-М.

 

 

"Ракети Зеніт - це найдосконаліші у світі ракети, які використовують нетоксичні компоненти палива (рідкий кисень і гас РГ-1). Вони досконалі у всьому, особливо щодо компонування і закладених  у них технологій. Вони поки що не літають, хоча ми можемо їх запустити з робочого комплексу Байконур і з плавучого космодрому Морський старт", - говорив у 2016 році в одному інтерв'ю начальник відділу науково-технічної інформації КБ Південне Олександр Логінов.

 

Плавучий космодром Морський старт - це колишня норвезька нафтова платформа, яку адаптували, побудувавши спеціальне командне судно.

 

Космодром розміщений в акваторії Тихого океану, де є найкращі умови для запуску ракети-носія завдяки максимально ефективному використанню швидкості обертання Землі.

 

Модифікації, пуски і нові замовлення