Вчені з'ясували походження мінойців та мікенців

 

Перші європейські цивілізації - мінойці з острова Крит і мікенці з півдня материкової Греції - генетично схожі на населення Малої Азії, Кавказу й Ірану. Мікенці, до того ж, виявилися власниками генів мисливців-збирачів зі Східної Європи і Сибіру. Про дослідження німецьких генетиків повідомляється в журналі Nature, передає N+1.

 

Приблизно, в середині четвертого тисячоліття до нашої ери на Криті виникла мінойська культура - перша високорозвинена цивілізація в Європі. Мінойці були першими європейцями, які винайшли писемність. Вони обробляли бронзу, робили керамічні вироби і будували багатоповерхові палаци з водопроводом і каналізацією.

 

У них існували централізовані міста-держави, на чолі кожної з яких стояв цар. Згодом цей державний устрій запозичили в материковій Греції. Критяни, мабуть, були вправними мореплавцями: вони торгували з Єгиптом, материковою Грецією, Кіпром, Месопотамією.

 

Міста на Криті були змиті цунамі, що зійшло на північне узбережжя після виверження вулкана Санторін приблизно в 1645-1500 роках до нашої ери. Мінойська цивілізація існувала ще, як мінімум, століття, але в кінці-кінців, острів був завойований мікенцями - вихідцями з материкової Греції.

 

Мікенці запозичили у жителів Криту державний устрій, писемність, фресковий живопис і, можливо, принципи кораблебудування. Вони заснували кілька міст, які згодом перетворилися в міста-держави, зокрема Афіни, Спарту і Фіви.

 

На відміну від критян, мікенці були войовничим народом, вони стали героями поем Гомера - ахейцями, які здобули Трою. Після того, як мікенці завоювали Крит і колонізували прилеглі острови, вони стали головною силою в регіоні. Але, приблизно, в 1200-1100 роках до нашої ери мікенська цивілізація прийшла в занепад.

 

До сих пір вченим було не зрозуміло, ким були мінойці та мікенці за походженням. Мінойську писемність (лінійне письмо А) розшифрувати досі не вдалося, тому лінгвістичні докази походження мінойців поки що відсутні.

 

Автори нового дослідження відсеквенували ДНК 19 представників стародавнього Середземномор'я: мінойців, що жили в період 4900-3700 років тому, мікенців із материкової Греції і з Криту (вік останків - 3700-3200 років) та жителів південно-західної Анатолії (на території сучасної Туреччини).

 

Крім того, дослідники використовували вже опубліковані послідовності ДНК 332 стародавніх жителів Середземномор'я, Ірану, Кавказу, Анатолії та Східноєвропейського степу, і геноми 2600 сучасних європейців (у тому числі критян) і жителів Західної Азії.

 

В результаті генетики з'ясували, що і мінойці, і мікенці генетично були схожі на неолітичних жителів Анатолії та вихідців зі сходу: з Кавказу і з території сучасного Ірану.

 

Проаналізовані геноми на 62-86 відсотків відповідали ДНК неолітичних жителів Анатолії, а 9-32 відсотка складав "східний" компонент. Крім того, мікенці генетично були схожі на мисливців-збирачів зі Східної Європи і Сибіру.

 

Раніше індійські геофізики й археологи в новому дослідженні привели свідчення того, що Індська цивілізація може бути найдавнішою у світі.