Мовне питання. Країни-сусіди проти українізації

Країни-сусіди України засудили закон "Про освіту", який Верховна Рада прийняла 5 вересня. Угорщина навіть поскаржилася ООН, Євросоюзу і ОБСЄ.

Угорщина, а також Румунія, Польща, Молдова і Росія заявили, що прийнятий закон порушує права національних меншин.

 

Реформа освіти, як українізація

 

В Україні шкільну освіту мовами нацменшин отримують близько 400 тис. дітей у 735 навчальних закладах.

 

Згідно з новим законом, з 2018 року російську, угорську, румунську, польську і молдавську мови школярі вивчатимуть тільки до п'ятого класу, але вже з 2020 року цієї норми не буде - і українська освіта стане повністю україномовною.

 

Для татар і караїмів зробили виняток. Невеликі поблажки законом передбачені також для англійської мови і мов Євросоюзу, якими можна буде викладати в школах один чи кілька предметів.

 

Як зазначила міністр освіти Лілія Гриневич, Україна - єдина країна-носій української мови, і закон "Про освіту" розширює вжиток державної мови у сфері освіти, і це цілком природно і нормально.

 

Вона зазначила, що в школах з мовами нацменшин діти не знають української і в результаті мають обмежений доступ до вищої освіти в Україні.

 

 

Документ, зокрема, вводить навчання учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти (для початкової і профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року).

 

Відповідно до нової системи, закінчувати школу діти будуть у 18-19 років. Перша проблема - це призов до армії. А отже, випускники можуть навіть не отримати шансу вступити до вишу і будуть йти в армію відразу після випускного вечора.

 

Окрім того, закон передбачає поетапне підвищення посадового окладу педагогів до трьох мінімальних заробітних плат до 2023 року (близько 10 тис. грн).

 

Одне з нововведень - це впровадження механізму найму вчителів на роботу за контрактом. Посаду директора школи можна займати не більше шести років.

 

Прикметно, що приймаючи в цілому весь текст законопроекту, депутати затвердили й одну поправку, яка не була окремо проголосована в сесійній залі.

 

Йдеться про поправку №814, яка надає право розпочати адміністративне переслідування педагогів, які будуть принизливо відгукуватися про українські символи чи саму державу.

 

Ніж у спину сусідів

 

Реформа освіти, реалізація якої обійдеться держбюджету в 3 млрд доларів, уже стала приводом для критики як усередині України, так і за її межами.

 

Ще влітку навколо реформи освіти вибухнув фінансовий скандал. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман назвав її занадто затратною для держави, підрахувавши, що реформа обійдеться платникам податків у 87 млрд грн.

 

Глава Мінфіну Олександр Данилюк закликав Раду не підтримувати проекту, заявивши, що на його реалізацію коштів у бюджеті немає і не буде.

 

Міністр освіти на це відповідає, що вартість реформи розподілена на довгі роки і найбільш витратними стануть 2029-2030 роки, коли майбутні першокласники закінчуватимуть 12-й клас.

 

Серед сусідніх країн найжорсткішу і найбільш агресивну позицію обрала Угорщина.

 

"Україна встромила Угорщині ніж у спину, коли внесла зміни в закон про освіту, який сильно порушує права угорської меншини. Ганебно, що країна, яка прагне розвивати дедалі тісніші відносини з ЄС, прийняла рішення, яке знаходиться в повній опозиції до європейських цінностей. Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців їхнього права отримувати освіту рідною мовою", - йдеться в заяві МЗС Угорщини.

 

Урок угорської мови в школі Ужгорода // Фото: EPA

 

У міністерстві закордонних справ Румунії висловили надію, що права румунської меншини в Україні будуть збережені, і підкреслили стурбованість румунської влади у зв'язку з цим питанням.

 

Президент Молдови Ігор Додон заявив, що стурбований долею румунів і молдаван, які живуть в Україні, через прийняття нового українського закону про освіту.

 

"Одне з основних завдань демократії - захист прав етнічних меншин, терпимість до культури і традицій співвітчизників, повага до їхнього бажання виховувати дітей їхньою рідною мовою", - написав Додон у Facebook.

 

Додон обурений тим, що велика спільнота румунів і молдаван в Україні на цей час ризикує зазнати денаціоналізації внаслідок несправедливого закону, введеного в Києві.

 

Молдавський лідер звернувся до київської влади із закликом переглянути свою нову політику щодо етнокультурних меншин.

 

"Нагадую їм, що в Молдові права української громади дотримуються. Закликаю до настільки ж конструктивного підходу і з боку сусідньої держави", - написав він.

 

Угорські і румунські організації в Україні написали лист президенту Петру Порошенку, у якому закликають ветувати закон.

 

"Стаття №7 містить норми, які суперечать статтям №10, 22, 23 і 53 Конституції України, і прокладає шлях до мовної асиміляції нацменшин", - йдеться у відкритому листі Румунської спільноти Чернівецької області.

 

"Захист прав нацменшин забезпечує не тільки Конституція України, а й міжнародні договори і зобов'язання, які гарантуються ще з проголошення Україною незалежності 26 років тому. Поправки суперечать Конституції", - пишуть у зверненні до президента угорські організації.

 

Міносвіти порушень не бачить

 

Співавтор закону "Про освіту", голова парламентського підкомітету з питань науки і освіти Тарас Кремінь говорить в інтерв'ю Радіо Свобода, що документ повністю відповідає Конституції України.

 

"Під час підготовки цього документа питання мови обговорювалося не менше, ніж на 20 засіданнях нашого комітету, і велика їх частина проходила за участю лідерів громадських організацій, академічних кіл, депутатів, представників різних відомств та іноземних посольств. Ключова фраза, з якої розпочинається сьома мовна стаття, говорить: "Навчальний процес у всіх закладах освіти здійснюється українською мовою". І це положення повністю відповідає Конституції України", - сказав Кремінь.

 

Що ж стосується національних меншин, то відповідно до закону, їхні представники мають право навчатися в окремих групах дитячих садів, класах початкової школи, у яких, окрім української мови, послуговуватимуться в освітньому процесі мовою відповідної меншини.

 

"Тобто для того, щоб не були ущемлені права національних меншин, мають бути створені групи залежно від чисельності, і навчальний процес у них буде проходити, у тому числі, й мовою нацменшини. Має бути інтеграція державної мови в державу Україна спільно з мовою проживалої компактно нацменшини на окремо взятій території", - говорить співавтор закону.

 

Як пише Deutche Welle, у відповіді на запит у Міністерстві освіти також говориться, що стаття №7 не порушує конституції.

 

Причиною перегляду умов викладання української мови в школах стала тенденція до зниження рівня і погіршення якості загальної середньої освіти в школах з навчанням мовами нацменшин, що підтверджується, зокрема, результатами ЗНО, йдеться у відповіді.

 

Нацменшини погано складають ЗНО, кажуть у Міносвіти // Фото: ТСН

 

У Міносвіти наводять дані, що у 2016 році 60% школярів, які відносяться до румунської і угорської меншин, не змогли скласти ЗНО з математики та історії України.

 

"Найгірші показники ЗНО з української мови отримали випускники з Берегівського району, де проживає угорська громада. 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою", - йдеться у відповіді.

 

Така тенденція, зазначають у міністерстві, порушує конституційне право на вступ до вищих навчальних закладів на конкурсній основі, знижує шанси на успішну кар'єру.

 

"Тому важливо розширити викладання предметів державною мовою", - пояснили в Міносвіти.