"Нобеля" з фізики дали за гравітаційні хвилі

Нобелівська премія з фізики за 2017 рік була вручена Райнеру Вайсу, Баррі Баришу і Кіпу Торну - творцям міжнародної колаборації LIGO, яка вперше впіймала гравітаційні хвилі, передбачені вченим Альбертом Ейнштейном 100 років тому. Про це оголосили у Шведській королівській академії наук.

Про експериментальне підтвердження теорії Ейнштейна про гравітаційні хвилі оголосили в лютому минулого року, хоча саме відкриття відбулося у вересні 2015 року.

 

Для цього використовували Лазерно-інтерферометричну гравітаційно-хвильову обсерваторію (LIGO). У ній за допомогою лазера вимірювали довжину чотирикілометрових тунелів, які зменшувалися і збільшувалися під впливом гравітаційних хвиль.

 

Гравітаційні хвилі чи брижі простору-часу - це коливання гравітаційного поля, які відбуваються через переміщення масивних об'єктів. За теорією Ейнштейна, ці хвилі поширюються зі швидкістю світла.

 

У минулому році в LIGO заявили, що відкриття гравітаційних хвиль є наріжним відкриттям, яке прокладе шлях до нового етапу дослідження космосу.

 

Спіймані хвилі утворилися в результаті зіткнення двох масивних чорних дір, які перебувають на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі.

 

Їх можна послухати:

 

 

Тоді газета The Guardian припустила, за відкриття гравітаційних хвиль напевно присудять Нобелівську премію.

 

 

Найбільш вірогідними претендентами на Нобелівську премію в цій галузі також вважалися Мітчел Фейгенбавм за відкриття у сфері нелінійних і хаотичних систем, російський астрофізик Рашид Сюняєв за глибокий внесок у розуміння Всесвіту і Фаедон Аворис, Пол Мак’Юен і Корнелис Деккер, які зробили значний внесок у дослідження вуглецевих нанотрубок, графена, графенових нанострічок і їх використання в електроніці.

 

У 2016 році лауреатами Нобелівської премії стали вчені Джеймс Тавлес з Університету Вашингтона, Фредерик Галдейн з Принстона і Джон Костерлиц з Університету Брауна, внісши вагомий внесок у розвиток науки про топологічні фазові переходи.