Путін і Трамп у В'єтнамі: дистанція і сила тяжіння

Перед можливою зустріччю Володимира Путіна та Дональда Трампа у В'єтнамі відносини Москви та Вашингтона різко погіршилися.

Зустрінуться чи ні? До останнього було незрозуміло, чи знайдуть Дональд Трамп та Володимир Путін час для особистої зустрічі на полях саміту Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці (АТЕС) у в'єтнамському Дананзі. Лише в четвер, 9 листопада, російське МЗС заявило, що лідери Росії та США зустрінуться, "швидше за все", у п'ятницю. Після того, як американський президент тиждень тому першим заговорив про це, Кремль відреагував позитивно, але підтвердження довго не було. Стримано про перспективи можливої зустрічі висловився і держсекретар США Рекс Тіллерсон. Усе це виглядає так, ніби глави держав ретельно зважують, чи варто взагалі проводити таку зустріч.

Дистанція і сила тяжіння

"Я думаю, що президент Трамп більше зацікавлений в цій зустрічі, тоді як президент Путін зайняв вичікувальну позицію", - сказав DW Марк Симаковськи, експерт вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council. Ще під час виборчої кампанії Трамп обіцяв поліпшити американо-російські відносини, які пережили обвал після російської анексії Криму. Президент, як і раніше, хоче виконати свої обіцянки, але несе з собою ношу внутрішньополітичних скандалів, пов'язаних з Росією, говорить Симаковськи.

Своєю чергою, очільник Кремля, на думку експерта, не вірить у швидке покращення відносин з Вашингтоном. Причина - нові санкції щодо Росії, які президент не може скасувати самостійно. Ейфорія з приводу перемоги Трампа рік тому, коли в Державній думі пили шампанське, давно минула. Деякі депутати сумніваються, чи варто зараз взагалі домовлятися з Трампом. На цьому тлі очікування від зустрічі у В'єтнамі низькі в обох сторін. "У якомусь сенсі Трамп і Путін - як планети, дуже далекі одна від одної, але чиї орбіти перетинаються і їх тягне одна до одної", - каже Симаковськи.

Стриманість, попри спіраль санкцій

Дананг - місце другої особистої зустрічі двох лідерів після вступу Трампа на посаду на початку року. Перша відбулася на початку липня в Гамбурзі на полях саміту G20. Обидва політики тоді заявили, що задоволені підсумками, а Путін повідомив про встановлення особистих стосунків. Але події, які відбулися пізніше, схоже, піддали ці ще не зміцнілі відносини серйозному випробуванню.

Конгрес США наприкінці липня ухвалив новий, більш жорсткий пакет санкцій щодо Росії - через втручання у виборчу кампанію 2016 року та російські дії в Україні, і поставив її в один ряд з Іраном та Північною Кореєю. Після цього послідувала фактично висилка Москвою 750-ти американських дипломатів. МЗС Росії назвав це відповіддю на "ворожі кроки Вашингтона", маючи на увазі у тому числі висилку декількох десятків російських дипломатів наприкінці 2016 року адміністрацією Барака Обами. Кремль тоді утримався від контрзаходів, очевидно, сподіваючись не псувати відносини з новим президентом Трампом. Своєю чергою, Вашингтон зажадав у лічені дні закрити консульство РФ у Сан-Франциско.

Досі Путін утримувався як від дипломатичного удару у відповідь, так і від різкої критики. У Кремлі Трампа вважають жертвою внутрішньополітичного конфлікту в США. "Стриманість риторики спостерігається з обох сторін, - зазначив у розмові з DW Андрій Кортунов, директор Російської ради з міжнародних справ (РРМС). - Судячи з усього, з російського боку було ухвалене рішення уникнути ескалації подальшої напруженості, щоб не спалювати мости і зберегти можливість повернутися до діалогу ".

Північна Корея в центрі уваги

Тем для обговорення лідерам США та Росії не бракує. Список побажань Москви, за словами Кортунова, включає повне відновлення дипломатичного діалогу, контактів військових, а також обговорення стратегічного діалогу, в тому числі підписаного в 1987 році договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Також Росія готова говорити про світові кризи.

Коли Трамп заявив про своє бажання поспілкуватися з Путіним у В'єтнамі, він назвав три країни: Північна Корея, Сирія та Україна. На зустрічі в Дананзі КНДР має бути головною темою, переконані експерти. При цьому позиції сторін розходяться, тому що Трамп у своїх заявах занадто бряцає зброєю.

У підході до російсько-українського конфлікту також є відмінності. Одна з останніх ініціатив, яка обговорюється на міжнародному рівні, - відправка миротворців ООН на Донбас. Прорив з цього питання ускладнився після недавніх висловлювань нового спецпредставника Держдепартаменту США щодо України Курта Волкера, вважає Кортунов. Волкер висловився проти участі Росії в миротворчій місії і проти прямих переговорів з лідерами сепаратистів.

Втрата довіри як головна перешкода

Зрештою, Трамп і Путін, напевно, торкнуться і теми атомної угоди з Іраном, вийти з якої погрожує президент США. У цьому питанні позиції сторін також сильно розходяться. Путін нещодавно побував у Тегерані і продемонстрував підтримку ісламської республіки.

Головна проблема на шляху до поліпшення російсько-американських відносин - втрата довіри, каже вашингтонський експерт Симаковськи. Ситуація настільки складна, що як з неї вийти - "абсолютно незрозуміло", написав нещодавно один відомий російський експерт-міжнародник. У його словах відчувався песимізм. Але в Москві не збираються сидіти, склавши руки, каже Кортунов. За його словами, навіть якщо шансів на успіх мало, Росія продовжуватиме розмову з США.

Джерело: Українська служба DW