Чому Росія і США не домовилися про миротворців

 

Спецпредставник США по Україні Курт Волкер і помічник президента Росії Владислав Сурков знову зустрілися в Белграді, цього разу, щоб обговорити миротворчу місію ООН на Донбасі.

 

Про конкретику із зустрічі майже невідомо. Волкер і Сурков дали скупі коментарі і випустили спільну заяву, у якій говориться, що в Росії і США розрізняються концепції досягнення миру на Донбасі, але вони шукатимуть шляхи вирішення конфлікту в Україні.

 

Куратори США і Росії по Україні до цього зустрічалися 21 серпня в Мінську, а 7 жовтня - у Белграді.

 

Корреспондент.net вирішив розібратися, чому Москва і Вашингтон не можуть домовитися про миротворців ООН на Донбасі.

 

20 тисяч миротворців

 

10-11 листопада президенти Дональд Трамп і Володимир Путін зустрічалися у В'єтнамі на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Росія говорила про офіційну зустріч, але Трамп, імовірно, відмовився - і вони провели пару коротких бесід "на ногах".

 

Однак вони підписали спільну заяву щодо Сирії, у якій говориться, що Росія і США продовжать боротьбу з "Ісламською державою".

 

Напередодні саміту газета The Wall Street Journal написала, що, за словами американських і західних представників, США мають намір перевірити готовність Москви до припинення українського конфлікту, домагаючись того, щоб та дала згоду на розміщення 20 тис. миротворців на Донбасі.

 

Путін і Трамп у В'єтнамі // Фото: EPA

 

Зазначалося, що такий план Вашингтон найближчими днями запропонує російському керівництву. Ці пропозиції, як пише газета, є складовою частиною стратегії адміністрації Трампа щодо Росії, яка містить дипломатичні зусилля.

 

"Однак західні країни сумніваються в тому, що Росія виконає свої зобов'язання в рамках мінських домовленостей від 2015 року, які зобов'язують її вивести всі війська і бойову техніку з України і надати можливість Києву відновити свій контроль на сході", - пише WSJ.

 

Розбіжності щодо миротворчої місії

 

Уперше про миротворців ООН на Донбасі заговорила Україна на початку 2015 року. Однак пропозиція Києва не здобула належного відгуку у світі. Ця тема періодично з'являлася в риториці української влади, але жива дискусія розпочалася у вересні 2017 року, коли на користь введення миротворців на схід України несподівано висловився Путін.

 

Прориву досі не сталося. Більш того, Україна вважає, що заява російського президента є спробою Росії як сторони конфлікту подати агресію як внутрішньоукраїнський конфлікт.

 

Київ і Москва мають різне бачення, яким має бути, де має дислокуватися і які завдання буде виконувати миротворчий контингент. Путін каже, що миротворці мають бути розміщені винятково на лінії розмежування і мають виконувати функції охорони спостерігачів ОБСЄ.

 

Україна хоче, щоб миротворці ООН були на всій території ЛДНР і на кордоні з Росією, яку контролюють сепаратисти. Українська влада і Захід переконані, що через цю ділянку кордону Росія поставляє на Донбас живу силу, військову техніку і боєприпаси. Також Київ наполягає, що в складі місії ООН не мають бути росіяни.

 

США також не підтримують пропозицію Росії щодо миротворців. Волкер не так давно говорив, що російський варіант ще більше розділить Україну і не вирішить проблеми.

 

На зустрічі кураторів по Україні Волкер передав доповнення до запропонованого Росією варіанту резолюції щодо розміщення місії ООН на Донбасі.

 

"Американські друзі передали свої пропозиції до нашого проекту резолюції Радбезу - 29 абзаців. Три з них наша делегація визнала прийнятними. Обмаль, звісно. Але все-таки три не дорівнює нулю. Краще, ніж нуль", - зазначив Сурков.

 

За даними російських ЗМІ, Штати запропонували розширити повноваження і зону присутності миротворців.

 

"Серед іншого американська сторона запропонувала розширити зону присутності місії, не обмежуючись лише кількома постами на лінії зіткнення, а також збільшити її чисельний склад і розширити повноваження", - заявили джерела, знайомі з плином переговорів.

 

Як вводять миротворців і в чому відмінність від ОБСЄ

 

Рішення про допуск в Україну миротворців ООН має бути прийняте Верховною Радою - за аналогією з дозволом в'їхати на територію країни іноземним контингентам, які беруть участь у міжнародних навчаннях.

 

Вочевидь, парламенту потрібно буде спеціальним законом врегулювати й кілька інших питань: від логістичних моментів до особливостей взаємодії миротворчого контингенту з армією і поліцією.

 

За ідеєю, згоду на введення контингенту мають надати всі сторони конфлікту. Проблема в тому, що Україна називає Росію стороною конфлікту, що в Москві заперечується. Там кажуть, що про миротворців Києву потрібно домовлятися з Донецьком і Луганськом, однак українська влада не має наміру визнавати самопроголошені республіки.

 

На сьогоднішній день ООН проводить 15 операцій, загалом з 1948 року була 71 миротворча операція. Якщо запропонований США формат у 20 тис., про який писала WSJ, буде прийнятий, то місія на Донбасі стане однією з найбільших в історії. Схожий за чисельністю контингент у 1960-1964 роках був розміщений у Конго.

 

На Донбасі з 21 березня 2014 року працює Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ - неозброєна цивільна місія, яка цілодобово спостерігає за ситуацією в регіоні і публікує звіти про порушення режиму тиші.

 

Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі // Фото: OSCE

 

Спостерігачі ОБСЄ від самого початку зустріли значну недовіру з обох сторін конфлікту і неодноразово скаржилися на те, що як не українські військові, то збройні сепаратисти перешкоджають доступу членів місії до місць, де може бути невідведене від лінії зіткнення важке озброєння.

 

Неодноразово порушувалося питання про можливість озброєння спостерігачів ОБСЄ хоча б легкою стрілецькою зброєю, щоб вони були краще захищені, але проти цієї ініціативи категорично виступали в ЛДНР.

 

Миротворчі сили ООН, якщо вони все ж будуть уведені в регіон, будуть мати куди більш широкі повноваження: вони зможуть розгортати свій контингент для запобігання конфлікту, вони зможуть брати участь у роззброєння, демобілізацію і реінтеграцію колишніх комбатантів.