Бандера під табу. Який закон прийняли в Польщі

 

Польський сейм ухвалив закон про заборону пропаганди так званої бандерівської ідеології.

 

За заперечення злочинів бандерівців тепер передбачено штраф чи позбавлення волі на строк до 3 років.

 

Корреспондент.net розбирався, до чого призведе новий скандал.

 

Популістська норма

 

У польському сеймі пройшло третє читання пакета законопроектів, якими передбачені зміни в закон про Інститут національної пам'яті. Серед них був й законопроект про заборону бандерівської ідеології в Польщі.

 

За проголосували більшість депутатів - 279 з 414. За проект проголосували всі депутати PiS, Kukiz'15 i PSL. Підтримали документ й кілька депутатів опозиції.

 

Прийнятий закон стосується визначення злочинів українських націоналістів і українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам'яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

 

Під злочинами організацій, які співпрацюють з Третім рейхом, маються на увазі дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору чи інших форм порушення прав людини проти індивідів чи груп людей, а особливо проти польського населення. Злочином українських націоналістів і українських формувань, які співпрацювали з Третім рейхом, є також участь у знищенні єврейського населення і геноциді громадян Другої Речі Посполитої на території Волині і Східної Малопольщі.

 

За заперечення злочинів бандерівців передбачено штраф чи позбавлення волі на строк до 3 років.

 

На думку авторів проекту, Україна проводить історичну політику, шукаючи джерела своєї ідентичності в злочинних формуваннях і злочинній ідеології українського інтегрального націоналізму, який охоплює всі сфери суспільного і громадського життя.

 

Більш того, відповідно до закону, Україна намагається нав'язати Польщі своє бачення подій 75-річної давності.

 

Фракція Kukiz'15 представила свій проект більше року тому, однак через якийсь час він був заморожений. Депутати мали взятися за нього в листопаді, але останньої миті цей пункт був вилучений з порядку денного. За неофіційною інформацією, тоді мова йшла про те, щоб не вносити ще більшу напруженість у відносини Києва і Варшави напередодні візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну.

 

Реакція України

 

МЗС України на польський закон відреагувало швидко, заявивши про свою глибоку стурбованість.

 

"Прикро, що українська тематика знову використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися. Категорично не сприймаємо чергову спробу нав'язати одностороннє трактування історичних подій, у т.ч. некоректне використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", - йдеться в заяві.

 

У МЗС нагадали авторам законопроекту, що українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів у роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини.

 

"У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців винятково як злочинних націоналістів і колабораціоністів Третього рейху", - йдеться в заяві.

 

У МЗС розраховують, що сенат Республіки Польща, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, проявить політичну мудрість щодо питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин.

 

"Усвідомлюючи чутливість проблематики історичної пам'яті в житті українського і польського народів, закликаємо польську сторону до відкритості і конструктивності в подальшому розвитку українсько-польських відносин", - зазначили в міністерстві.

 

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що польські політики заморозили діалог істориків між Варшавою і Києвом, а сам закон свідчить про посилення політичного диктату над історією в Польщі.

 

 

Що буде далі?

 

У першу чергу під удар потраплять осідлі в Польщі українці. У Польщі діють організації української діаспори, щороку проводяться свята, у яких часто згадують УПА з Бандерою, використовують символіку ОУН-УПА. Все це зараз опиниться під забороною.

 

Українські заробітчани дедалі частіше скаржаться на переслідування і побиття в Польщі. Закон проти бандеризму може ще більше налаштувати частину польського суспільства проти українців.

 

Незрозуміло, чи буде тепер вважатися використання публіцистами терміна "Волинська трагедія" запереченням здогадуваних злочинів українських націоналістів. Якщо так, то які наслідки чекають на виявлених порушників у разі перетину польського кордону?

 

Зачепили й Ізраїль

 

На Заході часто використовують термін "польські концтабори" для позначення тих таборів смерті, які Третій рейх створив на території окупованої Польщі. І хоча це переважно означає географічну прив'язку, поляки бачать у цьому неприпустиме перекладання відповідальності за участь у Голокості.

 

Серед іншого польські парламентарії прийняли закон, згідно з яким можна притягти до кримінальної відповідальності й тих, хто публічно буде вживати термін "польські концтабори", а також визнавати співучасть польської держави чи народу під час Голокосту.

 

В Ізраїлі закон зрозуміли як бажання взагалі заперечувати участь поляків у Голокості.

 

Прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху назвав закон необгрунтованим: "Ніхто не може змінювати історію і заперечувати Голокост. Я доручив послу в Польщі вже в цей вечір зустрітися з прем'єром і заявити про мій рішучій спротив закону".

 

До критики приєднався авторитетний вашингтонський музей Голокосту.

 

МЗС Ізраїлю викликало заступника посла Польщі в Тель-Авіві для пояснень. У відомстві підкреслили, новий закон не сприятиме виявленню історичної правди і може зашкодити свободі проведення досліджень.

 

МЗС Ізраїлю закликало польську владу змінити закон перед голосуванням у сенаті.

 

 

Що кажуть у Польщі

 

Президент Польщі Анджей Дуда ретельно проаналізує законопроект, який передбачає кримінальне покарання за висловлювання про причетність поляків до Голокосту і пропаганду так званої бандерівської ідеології.

 

"У цій ситуації не потрібно керуватися емоціями. Одночасно польська сторона має послідовно боротися за правду. Протягом багатьох років занадто часто ми чули брехню про надумані польські табори смерті. Ми не можемо дозволити, щоб відбувалися подібні речі, і саме для того потрібен цей закон. Він ніяк не стосується наукових досліджень чи, не доведи Господи, фальсифікації правди про Голокост", - заявив прес-секретар глави держави Кшиштоф Лапінський.