Довгоочікуваний суд. На чию користь рішення Ради?
Корреспондент.net,
7 червня 2018, 17:36
💬
0
👁
632
Епопея зі створенням Вищого антикорупційного суду в Україні тривала понад рік. Захід тиснув, українська влада сумнівалася, але рішення все ж прийнято.
За той час, поки в Україні намагалися створити Вищий антикорупційний суд, влада у своєму трактуванні цього питання пройшла кілька стадій: від повного заперечення до зарахування у власні перемоги.
Спочатку ми чули про те, що антикорупційний суд - це для країн третього світу, і ні в жодній цивілізованій державі його немає. Потім українцям розповідали, що обов'язково потрібно дотриматися всіх норм законодавства і Конституції при його створенні.
У підсумку, МВФ уже конкретно пригрозив залишити країну без такого потрібного зараз траншу. І тоді депутати таки проголосували, але без підступу, як завжди, не обійшлося.
Навіщо потрібен цей суд?
В Україні за останні роки встигли створити масу антикорупційних організацій. Національне антикорупційне бюро займається розслідуванням корупційних злочинів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює процесуальне керівництво цього слідства. Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє декларації і доходи чиновників.
Всі ці структури працюють по-різному. Найбільш незалежне з них НАБУ. Йому найбільше довіряє населення, його найбільше бояться політики.
Бракує тільки суду. Розгляд більшості справ НАБУ затягується і пробуксовує в судах. Для того, щоб цього не відбувалося, потрібен окремий суд, який би їх розглядав. Таким судом повинен стати Вищий антикорупційний суд.
Головна проблема
Якщо суд буде таким же незалежним, як НАБУ, то це загроза всій нинішній політичній системі країни. Тому для політиків важливий був контроль над формуванням складу суду.
Міжнародні партнери України, своєю чергою, намагалися забезпечити неупередженість у формуванні суду. Порядок відбору суддів і став головним каменем спотикання.
Захід виступав за те, щоб ключовим при відборі суддів було рішення ради міжнародних експертів. Українська влада - не хотіла віддавати все в руки міжнародних партнерів. В результаті, вийшов гібридний варіант.
Що вийшло?
За створення суду проголосувало 317 народних депутатів. Перед цим депутати більше тижня розглядали 1927 поправок до законопроекту. На голосуванні був присутній ініціатор законопроекту президент Петро Порошенко.
У своєму виступі він зазначив, що той варіант законопроекту, який комітет подав на розгляд парламенту, "повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії та одночасно повністю відповідає Конституції і законам України". Порошенко закликав депутатів "знайти в собі сили" і підтримати цей документ.
У свою чергу, спікер Ради Андрій Парубій зазначив, що під час розгляду в сесійній залі найбільш суперечливих поправок, що стосуються Громадської ради міжнародних експертів, "була знайдена формула", яка теж повністю відповідає рекомендаціям "Венеціанки".
Глава профільного комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич пояснив положення закону про відбір суддів в Антикорупційний суд, які викликали найбільше суперечок.
За його словами, закон передбачає, що не менше 3 з 6 членів Ради міжнародних експертів можуть накласти вето на будь-яку кандидатуру, запропоновану в суд Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Після цього кандидатуру розглядають на спеціальному засіданні, в якому беруть участь Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) і Рада експертів. Якщо більшість учасників цього спільного засідання і при цьому, мінімум, половина міжнародних експертів не підтримають кандидатуру, вона припиняє участь у конкурсі на посаду в Антикорупційний суд.
Крім того, розповів Князевич, Рада експертів може ініціювати співбесіди з кандидатами на посаду судді.
Згідно з пояснювальною запискою до закону, членів Ради міжнародних експертів буде призначати ВККС на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції.
Антикорупційний суд розглядатиме справи, які розслідує НАБУ.
Закон також передбачає, що Вищий антикорупційний суд буде сформований протягом 12 місяців і почне свою роботу за умови призначення не менше 35 суддів.
Закон набуває чинності наступного дня після публікації, за винятком деяких положень, які набирають чинності з початком роботи суду.
Небезпечні нюанси
Як пояснив в Facebook народний депутат Мустафа Найєм, прийнятий закон передбачає, що міжнародні експерти матимуть вирішальну роль у призначенні суддів Антикорупційного суду.
За його словами, якщо в Громадській раді міжнародних експертів буде, мінімум, 4 з 6 порядних членів, вони не пропустять в Антикорупційний суд нечесних суддів.
"Але в кінці вони нам нагадили, за дрібниці. У формі роботи Ради міжнародних експертів, в процедурах прийняття рішення щодо подолання вето і трохи - в суб'єктах, які будуть цих експертів пропонувати", - пише депутат.
Народний депутат Світлана Заліщук вважає, що залишилися питання до закону. "Мова йде про регулювання роботи Ради, її участі в засіданнях ВККС і процедури прийняття рішень. Є побоювання, що ці неузгодженості можуть бути використані для маніпуляцій", - пояснила Заліщук.
Коментарі
На думку Заліщук, президент не хотів закону і уникав його більше двох років. "Він витрачав дорогоцінний час країни на створення інституту, який повинен був вже виносити вироки злодіям, які розслідує НАБУ. На жаль. Спочатку ігнор закону, який зареєстрували ми. Потім - так званими палатами. Потім - "антикорупційний суд - для африканських країн". Але! Президента примусили до прийняття закону. Прогресивні депутати, активне громадянське суспільство, журналісти і міжнародні партнери. Це реально та коаліція, без якої реформи в країні були б неможливі", - коментує Заліщук.
Лідер партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що президентський закон про Антикорупційний суд є фейком, однак вирішила віддати за нього свій голос.
"У тому варіанті, який треба узгоджувати, і після обіду приймати рішення, після укладення (Венеціанської комісії). Я вважаю, що це єдиний шлях, тому що те, що там зроблено, нічого спільного не має з незалежним Антикорупційним судом. І той, хто хотів залишити корупцію, той нехай голосує. А хто боровся проти неї - знайте, що це фейк"- заявила вона в ході засідання ВР.
Однак під час голосування за закон Тимошенко різко змінила свою думку і проголосувала "за".
"На всіх етапах відбору міжнародні експерти матимуть можливість аналізу професійних якостей кандидатів. Експерти мають право вирішального голосу, щоб кандидат, який не відповідає критеріям, припинив свою участь у конкурсі", - заявив міністр юстиції Павло Петренко.
Він також сказав, що експерти і члени ВККС матимуть право проводити співбесіди з кандидатами на посади суддів в антикорупційний суд.
"Конкурс починається з подачі заяви кандидата. На цей конкурс на певну кількість посад буде подано умовно 1000 заяв від кандидатів. Перший відсів буде відбуватися таким чином: кандидати, які не відповідають за освітою або за стажем... Умовно залишаться 500 кандидатів, які будуть допущені до тестів. Гіпотетично, успішно складуть тести 200 чоловік. Міжнародні експерти мають право співбесіди чи ні. Експерти мають право робити запит щодо певної кількості кандидатів, за якими залишилися питання, щоб винести питання на загальне засідання експертів і ВККС", - додав Петренко.
За його словами, на засіданні буде прийнято остаточне рішення.
"На засіданні будуть присутні 6 міжнародних експертів і всі члени ВККС. На засіданні в разі, якщо кандидат не зможе отримати підтримку хоча б трьох міжнародних експертів і половини складу ВККС, він автоматично знімається з конкурсу", - пояснив він.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтеся на наш канал https://t.me/korrespondentnet