Закон про нацбезпеку. Чи стане НАТО ближче

 

Верховна Рада проголосувала в другому читанні за президентський законопроект Про національну безпеку.

 

Документ розробляли три роки за підтримки експертів з НАТО, ЄС і США. Його схвалили 248 депутатів при мінімально необхідному для прийняття їхньому числі у 226.

 

Документ виносився на голосування і приймався поспіхом, щоб президент Петро Порошенко їхав на саміт Україна-НАТО не з порожніми руками. Корреспондент.net розбирався в значенні закону.

 

Влада про закон: інтеграція в НАТО

 

Секретар комітету Ради з питань національної безпеки і оборони Іван Винник назвав прийняття закону історичним днем.

 

"Тут нова філософія управління сектором безпеки. Закон надасть можливість Україні в липні отримати план дій щодо членства в НАТО. Якщо ми його виконаємо, то в наших дипломатичних і політичних партнерів настає відповідальність інтегрувати Україну в НАТО", - заявив він.

 

За словами Порошенка, закон Про національну безпеку створить нові можливості для військово-технічного співробітництва із союзниками України, перш за все зі США. Це стосується й поставки сучасних оборонних озброєнь, і не тільки Javellin, зазначив президент.

 

"Цей закон - вагомий крок на шляху до європейської і євроатлантичної інтеграції. Це наш стратегічний курс, і найближчим часом маю намір закріпити його в Конституції", - сказав Порошенко.

 

Він зазначив, що закон Про національну безпеку впроваджує передові світові стандарти в Збройні сили, діяльність спецслужб і правоохоронних органів України.

 

"Він зміцнює наш військовий і оборонний потенціал, посилює цивільний контроль над армією, прозорість оборонного бюджету", - підкреслив президент.

 

Збройні сили України й увесь сектор безпеки після набуття законом чинності відповідатимуть критеріям членства України в НАТО, сказав Порошенко.

 

Положення закону Про нацональну безпеку

 

У законопроекті називаються три глобальних сфери інтересів: державний суверенітет і територіальна цілісність; розвиток економіки громадянського суспільства, зростання рівня і якості населення; інтеграція в ЄС і членство в НАТО.

 

В умовах воєнного конфлікту і введення воєнного стану передбачається розвиток держави.

 

Витрати України на безпеку і оборону мають становити не менше 5% ВВП, при цьому на оборону - три відсотки.

 

У законі розписана нова система забезпечення нацбезпеки і повноваження кожного з її суб'єктів.

 

Керівництво у сфері національної безпеки здійснює президент, який є верховним головнокомандувачем. Він вносить у Раду подання про оголошення війни і приймає рішення про застосування Збройних сил у разі військової агресії проти країни.

 

Президент також оголошує про повну чи часткову мобілізацію, приймає рішення про введення воєнного стану в країні або ж в окремих її регіонах у разі загрози нападу чи загрози для державної незалежності.

 

Законопроект уточнює повноваження президента щодо керівництва Нацгвардією через Генштаб під час воєнного стану.

 

Посади начальника Генштабу і головнокомандувача ЗСУ розділяються. Зараз виконання таких посадових функцій поєднує одна людина - Віктор Муженко. Крім цього, з наступного року міністр оборони України і його заступники призначатимуться з числа цивільних осіб.

 

У законі прописаний цивільний контроль над сектором безпеки і оборони - громадські об'єднання можуть отримувати відповідну інформацію від державних органів. Але не всю.

 

Особливі зміни торкнуться одного з найбільших підрозділів СБУ - Головного управління з боротьбою з корупцією і організованою злочинністю, яке контролює діяльність державної влади.

 

Збереглося таке положення серед повноважень СБУ, як контррозвідувальне забезпечення економічної безпеки.

 

За що закон критикують

 

Ще до другого читання закону Реанімаційний пакет реформ і Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони вказували на те, що вимоги до цивільного міністра оборони мають бути більш чіткими.

 

Експерт з групи з нацбезпеки і оборони Реанімаційного пакета реформ Віктор Плахута сказав DW, що глава Міноборони і його заступники - це умовність.

 

"Добре, що міністр, його заступники і держсекретар Міноборони будуть цивільними, але це дуже умовно. Формулювання в законопроекті не дозволить ефективно впровадити цей задум, оскільки воно дозволяє військовому, який покинув службу, уже наступного ж дня бути призначеним цивільним міністром оборони", - пояснив він.

 

Експерт також критикує положення про цивільний контроль - у підзвітності платникам податків при витрачанні коштів на безпеку і оборону не буде зрушень.

 

"У прикінцевих положень так і не було внесене зобов'язання для уряду переглянути закон Про держтаємницю. Закритість закупівель військової техніки залишається", - сказав він.

 

Дуже багато зауважень було в депутатів і громадських організацій щодо повноважень СБУ. Парламентарії з декількох фракцій вимагали позбавити цю спецслужбу невластивих їй функцій у сфері економіки і боротьби з корупцією. СБУ звинувачують у використанні цих повноважень у корисливих цілях.

 

Рада ці зміни не підтримала. Секретар парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Іван Винник пояснив, що повноваження працівників СБУ вже й так достатньо чітко прописані.

 

У липні має пройти великий саміт комісії Україна-НАТО. Цей законопроект як домашнє завдання по інтеграції України в НАТО.

 

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів Радіо Свобода, що план дій щодо членства в НАТО передбачає п'ять критеріїв: оборонні, питання безпеки, економічні, правові і критерії ресурсів.

 

"З безпеки і оборони ми потроху підтягуємося, а от з іншими треба працювати. Цього з нас ніхто не знімав, і ці питання стоять на порядку денному. А загальний контекст вступу лежить у політичній площині, не завжди оборона і безпека все вирішує. Тут позиція європейців: наприклад, німців чи італійців, які не дуже хочуть бачити Україну в НАТО, тому що не хочуть загострювати відносини з РФ", - сказав він.

 

Він зазначив, що шлях України - це укладення двосторонніх оборонних угод з конкретними країнами, разом з тим співпрацюючи з НАТО.

 

"Але не тішити себе ілюзіями, що через рік-два нам запропонують членство. Я думаю, що ця історія ще надовго", - сказав експерт.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.