DW: Залізничне сполучення між Україною та РФ: кінцева зупинка Конотоп?

Міністерство інфраструктури України ініціює припинення пасажирського залізничного сполучення з Росією. Експерти прогнозують, що це лише розширить чорний ринок автоперевезень.

"Ну що, як було в Москві?" - Таким запитанням щодня обмінюються чимало українських пасажирів, повертаючись додому рейсами з Мінська. Відтоді, як у жовтні 2015-го року в Україні набуло чинності рішення про припинення прямого авіасполучення з Росією, рейси до Росії з пересадкою в білоруській столиці набули популярності. Щодня з двох київських аеропортів вирушає 5-6 літаків на Мінськ, і більшість пасажирів прямує далі, використовуючи Білорусь як транзитний пункт на шляху до Росії.

За відсутності прямого авіасполучення, головною альтернативою для багатьох подорожуючих до Росії досі залишається залізниця. Однак цього тижня міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що на міжвідомчому рівні ініціює припинення залізничного сполучення між двома країнами. Посадовець мотивував це "контрзаходами щодо того, що відбувається з боку Росії на наших окупованих територіях і в Азовському морі".

Разом з тим Омлеян зауважив, що поки що йдеться виключно про пасажирські перевезення, адже припинення вантажних загрожує не лише серйозними фінансовими втратами - це суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема і в рамках членства в Світовій організації торгівлі (СОТ). І все ж, пропозиції українського мінінфраструктури вже направлені на розгляд уряду, додав посадовець.

Ціна питання

Хоча від часу воєнних дій на Донбасі пасажиропотік на цьому напрямку скоротився, між Україною та Росією нині ще курсують 13 потягів. З них вісім українських з кінцевими пунктами призначення - Москва або Санкт-Петербург.

Є також п'ять транзитних поїздів: територією РФ проїжджає потяг Баку -Харків "Азербайджанських залізниць". Три потяги компанії "Залізниця Молдови" і також один російський поїзд "РЖД" Кишинів-Москва. Прикордонний контроль з українського боку здійснюється найчастіше на залізничній станції Конотоп, а з російського - на станції Брянськ.

У довідковій службі "Укрзалізниці" DW повідомили про достатньо широкий діапазон цін за маршрутом Київ-Москва: від 1870 гривень за плацкарт-місце і до 3600 гривень за квиток у комфортнішому купе. Варто зазначити, що український міністр пропонує скасування саме маршрутів українського перевізника.

Торік найприбутковішим для "Укрзалізниці" був саме російський напрямок, зокрема поїзд Київ-Москва, який приніс державній компанії-монополісту понад 154 мільйони гривень, повідомило онлайн-видання LB.ua з посиланням на "Укрзалізницю". Прибутковим було й сполучення Львів-Москва. У популярності цього маршруту пересвідчилась і кореспондентка DW, яка проводжала цей потяг на львівському вокзалі.

Як повідомили у прес-службі "Укрзалізниці" у відповідь на запит Deutsche Welle, за 2017 рік у напрямку Україна-Російська Федерація загалом було перевезено 900 тисяч пасажирів. У порівнянні з 2013 роком пасажиропотік зменшився у понад п'ятеро і ця тенденція зберігається і цьогоріч. Так за сім місяців 2018 року на цьому напрямку перевезено понад 454 тисячі пасажирів. "Це на 16,4 відсотка менше ніж торік", - ідеться у відповіді "Укрзалізниці".

Прогноз: зростання корупції у сфері перевезень

Київський політичний оглядач Олександр Солонтай переконаний, що "Укрзалізниця" має концентруватися на розвитку нових маршрутів, а не на скороченні поїздів у напрямку Москви, якими користуються у тому числі для відвідин родичів у Росії, а також і заробітчани. "Людям треба подавати альтернативу. Щоб, наприклад, заробітчанин розумів, що в чотири рази швидше доїде на польські полуниці, аніж на російський лісоповал. Добре, коли "Укрзалізниця" запускає нові поїзди у Перемишль і неправильно, коли вона роздумує, як обрубати сполучення з Москвою", - сказав він в ефірі телеканалу ZIK.

Опитані DW незалежні київські експерти одностайні у своїй негативній оцінці. "Тут більше політики, ніж економічно обґрунтованого підходу", - сказав у коментарі DW київський оглядач з питань транспорту В'ячеслав Коновалов. Він вважає, що адекватною відповіддю на діяльність РФ у Приазов'ї були б дипломатичні заходи та економічні санкції, а не заборона залізничних перевезень.

У свою чергу колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава у розмові з DW спрогнозував збитки для дохідної частини "Укрзалізниці". "Білоруська залізниця отримає додатковий пасажиропотік, активізуються нелегальні автобусні перевезення між Україною та Росією. Так само, як сталося з активізацією пасажироперевезень через аеропорт Мінськ та зростанням рейсів Belavia", - прогнозує Кава і додає, що нелегальні перевезення українська влада ніяк не зможе заборонити. "Просто це переведе ринок з легального сегмента в нелегальний", - вважає він.

До речі, не виключено, що й автобусні перевезення між Україною та Росією у перспективі теж можуть опинитися поза законом: таку пропозицію озвучив перший заступник представника президента України в Криму Ізет Гданов. Він вважає, що разом із припиненням залізничного сполучення із Росією Україні варто заборонити й автобусні перевезення.

Чи пропонуватимуть у мінінфраструктури України забороняти ще й автобусне сполучення з РФ, наразі невідомо. На момент публікації статті прес-служба відомства залишила без відповіді офіційний запит від Deutsche Welle.

Джерело: Українська служба DW