Индик і катедра. Новий український правопис

 

Міністерство освіти та науки розробило проект нової редакції українського правопису і пропонує обговорити його з фахівцями та громадськістю.

 

Передбачається, що новий правопис стане поверненням до витоків і буде враховувати новітні мовні явища.

 

Корреспондент.net зібрав основні зміни.

 

 

"Индик" та "икавка"

 

Проектом пропонується можливість вживання "и" паралельно з "і" на початку деяких слів перед приголосними "н" і "р". Йдеться про слова "индик" та "икати" і похідних від них, а також про іменники "ирій" ("вирій") та "ирод". Крім цього, передбачено, що на "и" починається вигук "ич", а також деякі слова, запозичені з тюркських та інших мов ( "ийбен", "ир", "ич-оба").

 

"Катедра" та "етер"

 

Проектом допускається два варіанти написання загальноприйнятих в українській мові слів грецького походження, в яких є буква "ф": "анафема" і "анатема", "дифірамб" і "дитирамб", "ефір" і "етер", "кафедра" і "катедра","логарифм" і "логаритм", "міф", "міфологія" і "міт", "мітологія", "Афіни", "Атени" і так далі.

 

"Проєкція" та "фоє"

 

Пропонується передавати звукосполучення [je], [ji], [ju], [ja] літерами "є", "ї", "ю", "я" у всіх випадках. У зв'язку з цим зміниться написання і вимова ряду слів. Зокрема, "проект" зміниться на "проєкт", "Проекція" - на "проєкція", "фойє" - на "фоє", "Гойя" - на "Гоя", "Савойя" - на "Савоя", "Сойєр "- на "Соєр", "Хайям"- на "Хаям".

 

 

"Гете" і "Ґете"

 

Передбачається паралельне вживання букв "ґ" і "г" для передачі іншомовного звука [g] в прізвищах та іменах ("Васко да Ґама", "Верґілій", "Габсбурґ", "Ґарсія", "Геґель", "Ґеорґ", "Ґете", "Ґреґуар", "Ґонґадзе", "Ґуллівер").

 

"Авдієнція" і "павза"

 

Буквосполучення au в запозичених з давньогрецької мови словах пропонується також передавати двома способами: "Аудієнція" та "авдієнція", "Аудиторія" та "авдиторія", "лауреат"  та "лавреат", "пауза" та "павза", "фауна" та "фавна".

 

"Пів аркуша" і "пів Києва"

 

Автори нової редакції пропонують писати "пів" з іменниками окремо, якщо йдеться про половину: "пів аркуша", "пів години", "пів міста", "пів Європи", "пів Києва". Якщо ж "пів" з іменником становить єдине поняття і не виражає значення половини, то слово пишеться разом ("півзахист", "півострів", "півкуля"). "Напів" пропонується, як і раніше, писати з іменниками разом.

 

"Ексміністр" і "топ-менеджер"

 

Пропонується змінити правила написання слів, які починаються на "максі-", "міді-", "міні-", "контр-", "віце-", "екс-", "лейб-", "обер-", "штабс-", "унтер-", "поп-", "прес-", "топ-". Зараз вони пишуться через дефіс. У проекті передбачено злите написання: "максіодяг", "мінікомп'ютер", "віцепрем'єр", "ексміністр", "лейбмедик", "штабскапітан", "унтерофіцер", "попарт", "пресконференція", "топменеджер", "топмодель". При цьому слово "контр-адмірал" пропонується, як і раніше, писати через дефіс.

 

 

 

Сучасного вигляду український правопис набув у 1933 році, коли так званий харківський правопис 1928 року був скасований як "націоналістичний".

 

У 1946 році вийшла перша редакція правопису, в 1959 році - друга, яка наближає українські орфографічні та пунктуаційні норми з "Правилами орфографії і пунктуації російської мови" від 1956 року.

 

У 1990 році була опублікована третя редакція українського правопису, що діє й досі. Вона унормувала відхід від ряду основних ідей другої редакції. Зокрема, в алфавіт повернулася буква "ґ", кличній формі повернули права відмінка. В наші дні деякі українські видавництва та ЗМІ використовують харківський правопис.

 

Обговорення нової редакції триватиме до 15 вересня 2018 року. До цього часу приймаються зауваження та пропозиції до документа. Щоб нові норми почали працювати, проект після доопрацювання повинні розглянути в Національній академії наук України, а потім - прийняти в Кабінеті Міністрів.

 

 

В українському суспільстві вже неоднозначно сприйняли ініціативу Міносвіти. Багато українців, яких більше хвилюють економічні питання, а не культурні, - пропозицію про зміну правопису сприйняли холодно. Більшість громадян, згідно з опитуваннями, вважають, що відомству краще зосередитися на освітній реформі.

 

Підходити до правопису треба обережно, відзначає філолог Лариса Шевченко. "Треба дуже обережно, дуже інтелігентно і делікатно ставитися до тієї спадщини, яку створила наша українська літературна мова в текстах, які вже (вважайте від Котляревського) дуже довгий період часу існують - і художні, і наукові", - розповіла вона.

 

Голова Всеукраїнського товариства Просвіта імені Тараса Шевченка Павло Мовчан зазначає, що до створення нового правопису залучили також мову українських письменників 20-х, 30-х, 40-х років, які писали до появи радянського правопису 1960 року.