Про дружбу і Азовське море. Договори України з РФ
Українська влада вирішила розірвати Великий договір з Росією. Угоду щодо Азовського моря також можуть переглянути.
Україна продовжує демонтаж договірно-правової бази відносин з Росією. Президент Петро Порошенко доручив підготувати розрив Договору про дружбу, співробітництво і партнерство.
Він також скликав засідання РНБО щодо ситуації в Азовському морі. Договір про використання Азовського моря і Керченської протоки був підписаний в 2003 році, але Росія останнім часом не пропускає судна, що йдуть в українські порти. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Розрив Великого договору України з Росією
Президент 28 серпня доручив міністерству закордонних справ почати денонсацію базового російсько-українського Договору про дружбу, співробітництво і партнерство.
Свою нову ініціативу, покликану реалізувати неодноразово викладену ним раніше стратегію повного розриву зв'язків з Росією, Порошенко оголосив в ході наради в Києві з послами України за кордоном, котрі зібралися там.
"Сьогодні ми підійшли досить підготовлено і юридично захищено до наступного кроку - припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, який вже давно став анахронізмом", - сказав президент.
Він закликав українське МЗС "найближчим часом підготувати необхідний пакет документів для початку реалізації цього процесу".
Міністр закордонних справ Павло Клімкін пізніше уточнив, що Порошенко доручив це зробити до 30 вересня. Якщо Україна не повідомить російську сторону про розірвання договору, то з 1 квітня 2019 він продовжиться ще на десять років.
У Держдумі РФ зазначили, що для Москви розрив договору не буде нести жодних наслідків, на відміну від України, оскільки не буде "морально-політичних зобов'язань у Росії здійснювати ті чи інші угоди".
Зазначимо, що в квітні президент говорив, що про повний розрив Великого договору з Росією не може йтися - тільки про окремі його положення.
Варто зазначити, що підписаний у Києві 31 травня 1997 року базовий Договір про дружбу поставили під сумнів як в Україні, так і в Росії, ще в 2008 році. Держдума рекомендувала переглянути договір через проголошений Києвом курс "на прискорену інтеграцію в НАТО". Однак базовий договір був продовжений.
Всього в документі 41 стаття. Він, зокрема, говорить, що сторони:
- поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів;
- забезпечують захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території;
- докладають зусиль до того, щоб врегулювання всіх спірних проблем здійснювалося виключно мирними засобами;
- не дозволять використовувати свою територію на шкоду безпеці іншої сторони;
- розвивають свої відносини в сфері військового, військово-технічного співробітництва, транспорту, митниці, культури, ЗМІ, туризму, спорту та інших сферах;
- співпрацюють в галузі освіти, науки і техніки, заохочують обмін фахівцями;
- захищають права своїх громадян, які проживають на території іншої країни;
- співпрацюють в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Договір щодо Азовського моря
Виступаючи на нараді з главами українських дипмісій, Порошенко підняв тему ситуації в Азовському морі, яка стає все більш напруженою.
Київ звинувачує Москву в протиправних діях, вказуючи на те, що російська сторона блокує іноземні судна в Керченській протоці, що прямують в українські порти на Азовському морі.
28 серпня президент скликав щодо цього засідання Ради національної безпеки і оборони і закликав МЗС "якнайшвидше внести свої пропозиції".
"Протиправні і підступні дії Москви в цьому регіоні не повинні і не будуть залишатися безкарними. Тим більше і без відповідної міжнародної реакції. І тут мені потрібна ваша допомога", - пояснив Порошенко.
Напередодні 27 серпня заступник міністра України Олена Зеркаль заявила, що Київ не планує денонсувати угоду з РФ про співробітництво в Азовському морі.
Зараз між Україною і РФ діє Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, підписаний в 2003 році.
Документ містить п'ять статей:
- Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами України і РФ;
- Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди;
- торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Росії, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються свободою судноплавства;
- військові кораблі та інші судна третіх країн можуть заходити в Азовське море і проходити через Керченську протоку, якщо вони прямують з візитом або діловим заходом в порт однієї зі сторін на її запрошення або з дозволу, погодженого з другою стороною;
- суперечки між сторонами, пов'язані з тлумаченням і застосуванням договору, вирішуються шляхом консультацій і переговорів, а також іншими мирними засобами.
Постпред президента в Криму Борис Бабин напередодні говорив, що його відомство готує документи для можливої денонсації договору.
"Я впевнений, що на основі тих матеріалів, які підготували представництво президента в Криму та інші органи влади, які володіють реальним станом справ на Азовському морі, буде прийнято відповідне політичне рішення", - сказав Бабин 27 серпня в ефірі 112 Україна.
Він зазначив, що головною мірою з протидії Росії в Криму, Донбасі і Азовському морі є "посилення військової складової".
Минулого місяця Порошенко доручив міністру оборони, начальнику Генштабу і командуванню ВМС вжити заходів, щоб "зупинити російські провокації" щодо блокування суден, що прямують в українські порти.
29 серпня почалося спільне навчання командування Військово-морських сил ЗСУ з іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами Шторм-2018. Мета - оборона Чорноморського узбережжя.
У ході навчань командувач Військово-морськими силами адмірал Ігор Воронченко повідомив, що Україна найближчим часом збирається посилити своє військове угрупування в морі і в прибережних районах на Азовському напрямку.
За його словами, планується збільшення корабельного угруповання, морської піхоти і артилерії на Азовському напрямку для надійного захисту всіх рубежів і мирної діяльності в акваторії Азовського моря.
Проте, на відміну від договору 1997 року, за яким в українських верхах склався повний консенсус, єдиної думки, як бути з договором 2003 року, поки немає.
Газета Коммерсант з посиланням на неназваного депутата Верховної Ради пише, що пропрезидентські сили проти денонсації договору щодо Азовського моря.
"Але за посилення української військової присутності в Азові, опозиційні - за повний розрив договору", - сказав депутат.