Нормандський формат і Туреччина. Як вирішити Керченську кризу

 

Захоплені українські моряки залишаються в російських в'язницях. Україна звинувачує Росію в агресії в Азовському і Чорному морях, Росія Україну - у провокації в Керченській протоці.

 

Як з цієї ситуації сторони збираються виходити, розбирався Корреспондент.net.

 

Нормандський формат

 

1 грудня канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент РФ Володимир Путін домовилися проводити подальші переговори по ситуації в Керченській протоці на рівні радників між Україною, Росією, Францією і Німеччиною.

 

Україна готова до зустрічі в нормандському форматі на рівні політичних радників для деескалації ситуації після агресії РФ у Чорному морі, заявив президент України Петро Порошенко.

 

"Цю пропозицію попередньо було узгоджено зі мною як президентом України під час телефонної розмови з канцлером Німеччини, і ми, безумовно, візьмемо участь у зустрічі Нормандського формату на рівні політичних радників, на якій ми ставимо термінове питання - вимога до РФ повернути наших військових, кораблі і відкрити Керченську протоку", - заявив Порошенко.

 

При цьому він підкреслив, що зустріч сама по собі не є позитивним результатом у цій справі.

 

"Зустріч - лише інструмент, а не результат. Ми вимагаємо (від РФ) - припиніть порушувати міжнародне право, тому що все, що сталося, є грубим порушенням міжнародного права і може мати подальші наслідки", - заявив Порошенко.

 

Президент додав, що РФ "повинна відвести свої війська, що знаходяться на російсько-українському кордоні, прибрати з Азовського моря велику кількість військових кораблів".

 

 

Допомога Туреччині

 

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що обговорював з президентом Росії Володимиром Путіним можливість посередницької ролі Анкари при врегулюванні інциденту в Чорному морі. Крім Путіна, він обговорював цю тему з президентами України і США Петром Порошенком і Дональдом Трампом.

 

"Москва вдячна всім, хто готовий сприяти деескалації напруженості, спровокованої українською стороною, але не бачить необхідності в будь-яких посередницьких зусиллях, і заохочені і затребувані такою можливістю можуть допомогти, надавши вплив на офіційний Київ", - прокоментував пропозицію Ердогана прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

 

"Туреччина намагається проявити себе на міжнародній арені. При цьому мова йде про її власний престиж. Але немає нічого, що вона могла б зробити в цьому випадку. Туреччина повинна залишатися реалістичною щодо своєї зовнішньої політики", - зазначив Керім Хас, турецький політолог і експерт Російської ради з міжнародних справ, у розмові з DW.

 

На думку Солі Озела, експерта з міжнародних відносин, Туреччина намагається створити враження на міжнародній арені, що її слово має вагу. Озел зазначив у розмові з DW, що, з одного боку, Ердоган підтримує діалог з Росією, а з іншого - запрошує українського президента в Анкару.

 

Ердоган переслідує й певні внутрішньополітичні цілі: він намагається продемонструвати турецькому суспільству роль держави, вважає Озел. Політолог, однак, виходить з того, що спроби президента виступити в ролі парламентера в українській кризі залишаться безуспішними.

 

 

Закрити Босфор

 

Україна звернулася до Ердогана з приводу закриття для проходження російськими суднами проток Босфор і Дарданелли між Чорним і Середземним морями через відкриту агресію і захоплення Росією українських кораблів і моряків в Азовському морі.

 

Однак, згідно з міжнародним правом, на сьогодні в Анкари немає ніяких офіційних причин, щоб припинити пропускати російські судна через протоку. За словами міжнародного експерта Андрія Каракуца, офіційно РФ не оголошувала війну Україні, тим самим не надаючи ніяких підстав для подібних дій з боку турецької влади.

 

"Не думаю, що це дуже хороша ідея, особливо виходячи з того, що це практично неможливо реалізувати. Дивно, коли такі заяви лунають з вуст людей, які мали б бути знайомі з положеннями Конвенції Монтре. Це нереалістично, бо Туреччина на це не піде", - говорить військовий експерт Олексій Мельник.

 

Реально таке рішення Анкари було можливе у 2015 році, коли двосторонні відносини між Туреччиною і Росією загострилися через збитий турецьким винищувачем російський Су-24 у Сирії. Але навіть у цьому випадку такий сценарій не був задіяний.

 

Договори з РФ

 

У такій ситуації Україна продовжує розривати численні договори з РФ і вимоги від міжнародних партнерів введення проти Москви нових санкцій.

 

Глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що за останній час українська сторона призупинила дію 48 договорів з Російською Федерацією, а найближчим часом їх кількість може збільшитися ще на майже 40 документів.

 

Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією.

 

Суть документа полягає у виконанні внутрішньодержавних процедур, необхідних для припинення дії договору з Росією.

 

"Припинити з 1 квітня 2019 року дію Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і Російською Федерацією", - йдеться в тексті законопроекту.

 

Також вказується, що припинення дії договору звільняє Україну від зобов'язання його виконання і не впливає на права України.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.