"Паливний майдан" у Франції. Що значить режим НС

 

Французький президент Еммануель Макрон оголосив про введення в країні економічного і соціального надзвичайного стану. Він вперше порушив мовчання у зв'язку з масовими протестами в Парижі та інших містах, які часто супроводжувалися насильством.

 

У зверненні до нації Макрон повідомив, які вимоги протестних "жовтих жилетів" будуть виконані. Серед них підвищення мінімальної зарплати і ослаблення податкової політики, але повертати "податок на багатство" він відмовився. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Що означає надзвичайний стан у Франції

 

У попередній раз надзвичайний стан вводився у 2016 році президентом Франсуа Олландом на тлі зростання рівня "хронічного" безробіття, яке сягнуло десяти відсотків.

 

Виступивши перед нацією по телебаченню 10 грудня 2018 року, Макрон визнав, що почуття гніву і обурення, які відчувають учасники протесту, багато в чому виправдані.

 

Він заявив, що за півтора року свого президентства намагався вирішити проблеми, що хвилюють населення республіки останні 40 років, але не зміг. За ці роки в багатьох селах і сільських районах скорочувалася кількість державних соціальних служб, а умови життя погіршувалися, зазначив він.

 

У Франції виявилося занадто багато людей, до думки яких ніхто не прислухався, а їхні проблеми не визнавалися, в результаті про них просто забули, сказав Макрон.

 

Частину оголошених заходів вимагав ввести протестний рух "жовтих жилетів". Однак президент Франції відмовився повернути податок на майно, що перевищує 1,3 мільйона євро.

 

Фото: EPA

Нагадаємо, що головна вимога "жовтих жилетів" - скасування підвищення податку на паливо - була виконана на минулому тижні. Однак влада відклала цей захід лише на рік. Детально в матеріалі Макрон здався: перша перемога "паливного майдану".

 

За планами уряду Франції, податок на дизельне паливо в наступному році повинен був піднятися на 6,5 відсотка, а на бензин - на 2,9 відсотка, таким чином вони зрівнялися б у вартості. За останній рік ціни на бензин в країні вже зросли на 15 відсотків. Макрон пояснював зростання цін на паливо захистом екології.

 

Оголошені Макроном економічні заходи для запобігання протестам обійдуться бюджету Франції в 10 мільярдів євро, повідомив відповідальний за бюджетну політику Франції держсекретар Олів'є Дюссо.

 

При цьому, Центробанк Франції спрогнозував уповільнення економічного зростання наприкінці року, в результаті воно складе лише 0,2 відсотка - близько 5 мільярдів євро на тлі протестів. Через протести французькі ритейлери втратили близько мільярда євро.

 

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер назвав оголошений Макроном режим НС "ясною і сильною" відповіддю на гнів протестувальників.

 

Париж не бачив такого з 1944 року

 

Перша акція руху "жовтих жилетів" пройшла 17 листопада. Тоді вони блокували дороги, у цій акції взяли участь понад 200 тисяч осіб. З тих пір вони провели ще безліч демонстрацій, наймасштабніші з яких відбулися 24-25 листопада і 1-2 грудня. Детально в матеріалі Кров і погроми: найбільші протести в Парижі.

 

Рух "жовтих жилетів" розпочався як протест проти підвищення податків на дизельне паливо і бензин. Характерною особливістю є децентралізація - рух сформувався в соціальних мережах, і лідерів у нього немає.

 

Здебільшого учасники цих протестів були налаштовані мирно, і їхнє невдоволення було спрямоване проти Макрона, якого називають "президентом багатих" і звинувачують у "відірваності від народу", і уряду, який "керується тільки інтересами політичної еліти".

 

У міру зростання протестної хвилі вимоги до влади посилювалися. Пізніше в містах до протестів приєдналися представники радикальних сил правого і лівого спрямування, які брали участь у заворушеннях, зазначають французькі ЗМІ. Минулого тижня до протестів також долучилися учні ліцеїв, шкіл і університетів.

 

Однак більша частина "жовтих жилетів" - це представники середнього класу, пенсіонери і жителі провінцій.

 

8 грудня стало четвертою протестною суботою руху "жовтих жилетів". В черговий раз вона закінчилася насильством і погромами. Однак поліція діяла більш активно - на вулицях з'явилися бронетехніка і кінні підрозділи жандармерії. Вони затримали 1723 людей, з яких заарештували 1220.

Задовго до світанку до місць, де можуть початися зіткнення, включаючи площу Бастилії і Тріумфальну арку, була стягнута бронетехніка - близько дюжини колісних броньованих машин VBRG. У центрі Парижа вона з'явилася вперше з часів звільнення французької столиці в 1944 році, не рахуючи парадів.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.