Добралися до назви. Чи перейменують УПЦ МП?
Корреспондент.net,
21 грудня 2018, 14:22
💬
0
👁
1085
Верховна Рада прийняла закон, за яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії.
Слідом за створенням автокефальної Православної церкви України (ПЦУ) політики вирішили врегулювати питання з назвою Української православної церкви Московського патріархату, яка відмовилася приєднуватися до ПЦУ.
Розмови про те, що українська церква, пов'язана з Російською православною церквою, повинна змінити свою назву, велися давно. Після Об'єднавчого собору політики перейшли від слів до справи.
В УПЦ МП перейменовувати не збираються навіть після прийняття закону. Назріває конфлікт.
Буква закону
Відповідно до прийнятого закону, релігійна організація (об'єднання), яка є частиною іншої структури, керівний центр якої знаходиться в державі, визнаній Україною агресором, зобов'язана у своїй повній назві відображати відповідну приналежність.
Тобто, закон конкретно стосується УПЦ МП, адже агресором Україна визнала тільки одну країну - Росію, і УПЦ МП підпорядкована, відповідно, Російській церкві.
Як відзначили у своїх виступах нардепи, УПЦ МП має змінити назву на Російська православна церква в Україні.
Також політики висловлювали думку про те, що представники російської церкви не мають права вести діяльність в зоні бойових дій, зокрема, щоб не передавати агресору інформацію про українські війська.
У документі повідомляється, що метою закону є забезпечення державної безпеки і суверенітету України, а також забезпечення суспільства повною і достовірною інформацією.
Під час обговорення питання нардепи від коаліції звинувачували УПЦ МП в роботі на Росію.
Реакція УПЦ МП
Під Верховною Радою зібралися понад тисячу вірян УПЦ МП на мітинг-молебень. Протестувальники принесли плакати "Ми молимося, щоб Господь дав вам розум", "Депутати! Ви слуги народу, чи його кати? Віряни УПЦ - це ваш народ".
В Українській православній церкві Московського патріархату заявили, що вони не бачать підстав змінювати свою назву відповідно до прийнятого закону.
"Мені здається, цей закон до нашої церкви ніякого відношення не має, ніяк, ніде не прописано, що ми маємо відношення, субординацію, управління з якимось закордонним центром, де є держава-агресор. У нашій церкві немає ніяких підстав змінювати назву відповідно до цього закону, тому що наш керівний центр не знаходиться в державі-агресорі. Це, напевно, про когось іншого", - зазначив прес-секретар УПЦ МП архієпископ Климент.
Також в УПЦ МП заявили, що закон про перейменування церкви порушує право на свободу віросповідання і дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України. В церкві закликали президента Петра Порошенка ветувати його.
У заяві юридичного відділу УПЦ МП зазначається, що Україна є світською державою, що унеможливлює встановлення на законодавчому рівні якихось переваг або обмежень для тих чи інших релігійних об'єднань.
"А примус Української Православної Церкви до зміни свого найменування є нічим іншим, як втручанням в її діяльність, яка може призвести до непередбачуваних наслідків у суспільстві", - йдеться в повідомленні.
В УПЦ МП зазначили, що змусити її перейменуватися українська влада нібито хоче для Православної церкви України, яка "хоче забрати собі цю назву".
Який термін
На перейменування відведуть 2 місяці після набрання законом чинності. Реєстрацію релігійних організацій, які протягом встановленого терміну добровільно не змінять назви, скасують, заявив один з авторів прийнятого закону, народний депутат Олександр Бригинець.
"Кожна церква має свою реєстрацію. Якщо релігійні організації не виконають норму, то реєстрація буде скасована і їм доведеться заново подати документи. Є добровільна частина - це два місяці. Після того, як ця добровільна частина, можливо, не буде виконана, то через 9 місяців буде застосований момент скасування реєстрації", - пояснив Бригинець.
У Раді побилися
Після голосування представники "Опозиційного блоку", які виступали проти перейменування, вимагали переголосування проекту закону, проте спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що закон прийнятий.
Нардеп Нестор Шуфрич стверджував, що помітив факти не персонального голосування. Однак спікер на його протести не відреагував.
У підсумку, Шуфрич побився з представниками коаліції, зокрема, нардепом від Народного Фронту Юрієм Березою.
Що далі?
Політолог Володимир Цибулько вважає, що УПЦ МП є філією РПЦ, тому її перейменування виправдане.
"Якщо, наприклад, католицька церква або УГКЦ є самостійними структурами, хоча вони в єдності з Римом, але все одно українськими структурами, то УПЦ МП навіть не є суб'єктом міжнародного церковного права. Хоча вони і їздили делегацією до Вселенського патріарха, він ніколи їх не розглядав як самостійну структуру. Тільки як філія Московської церкви в Україні", - пояснив він.
Тут дуже важливо, щоб церква, яка в єдності і яка має материнську структуру з певною назвою, фіксувала ці ознаки материнства у своїй назві, уточнив політолог.
"Що таке Українська православна церква, якщо вона Російська православна церква за фактом?", - підкреслив Цибулько.
Разом з тим, політолог Кость Бондаренко вважає, що Верховна Рада перевищує свої повноваження, приймаючи закон про перейменування церков.
"Це пряме втручання в релігійні справи і порушення 35 статті Конституції України. Це рішення буде оскаржуватися в судах на різних рівнях", - зазначив Бондаренко.
Створюється враження, що депутатам більше нічим зайнятися, тому вони змагаються, хто з них найбільший патріот, додав він.
Цілком логічним і правильним перейменування УПЦ МП назвав політолог Віталій Бала.
"Це абсолютно логічно. Є орган, який реєструє ці організації. Він просто їх перереєструє. Я не думаю, що будуть якісь технічні проблеми. Але, швидше за все, буде багато розголосу, будуть про це говорити прихильники Московського патріархату. Але це закон, і його треба виконувати, незалежно від того, хочеться комусь, чи ні", - підкреслив Бала.
Закон про перейменування УПЦ Московського патріархату порушує Конституцію і був прийнятий для відволікання уваги громадян від провалу воєнного стану, зростання тарифів, кризи боротьби з корупцією, вважає політолог Руслан Бортник.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet