Проти "жовтих жилетів". Франція посилює закони

 

Національні збори Франції схвалили заходи, покликані посилити режим контролю за акціями протесту у відповідь на демонстрації "жовтих жилетів", що тривають з листопада і супроводжуються погромами.

 

Влада каже, що цей законопроект спрямований проти хуліганів і погромниками, проте дехто з депутатів вважає, що він порушує права французів. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Заборона на протест

 

5 січня нижня палата парламенту Франції ухвалила "антихуліганський закон". Його підтримали 387 депутатів, проти виступили 92. На початку березня ініціатива буде винесена на обговорення в сенаті.

 

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер заявляє, що закон має відокремити мирних протестувальників від хуліганів і погромників, які загрожують життю поліцейських і простих людей.

 

Головне нововведення - це наділення префектів (голів департаментів) правом на місяць забороняти брати участь у протестах тим особам, які були помічені за хуліганськими діями. Наприклад, тим, хто вже проявив насильство на минулих протестних акціях. Раніше подібну заборону міг присудити тільки суд.

 

Окрім того, посилюється покарання за приховування обличчя, яке раніше вважалося тільки адміністративним порушенням і каралося штрафами. Після вступу закону за повне чи часткове прикриття свого обличчя загрожує до року в'язниці і 15 тисяч євро штрафу.

 

Протестувальники, які прикривають обличчя капюшонами чи іншими предметами одягу, можуть бути затримані для пояснення причин приховування обличчя.

 

Також у тексті "антихуліганського закону" говориться, що хулігани повинні будуть покрити принесені збитки, якщо їхня провина буде доведена. Зараз же ці кошти виділяються з державного бюджету.

 

Закон порушує права

 

Противники ініціативи критикують її за порушення цивільних прав, зокрема права на свободу зібрань.

 

Представник правлячої президентської партії Вперед, Республіко! Матьє Орфелен заявив, що право префектів забороняти громадянам мітингувати порушує фундаментальні права французів.

 

Він побоюється, що цей закон може використовуватися в політичних цілях. З ним згодна соратниця Соня Крімі.

 

Критично закон також сприймає дехто з депутатів з об'єднання Центристи, а також Соціалістична партія і Нескорена Франція.

 

Спостерігачі пов'язують законопроект з протестами руху "жовтих жилетів".

 

"Жовті жилети" не вгамовуються

 

Протести спалахнули у Франції в листопаді 2018 року і супроводжувалися зіткненнями демонстрантів з поліцією і актами вандалізму.

 

Мітингувальники спочатку виступали проти наміру влади ввести податок, який би призвів до зростання цін на бензин і дизель, а також вимагали підвищення мінімальної зарплати.

 

Уряд, зрештою, затвердив мораторій на підвищення паливних податків і пішов на деякі інші поступки. Однак демонстранти почали протестувати в цілому проти реформ уряду і особисто президента Емманюеля Макрона.

 

Протести "жовтих жилетів" традиційно проходили по суботах. Однак, вони прийшли також у вівторок, 5 лютого, щоб приєднатися до демонстрацій, до яких закликала французька Загальна конфедерація праці. До цього "жилети" сторонилися акцій профспілок.

 

 

На вулиці Парижа та інших міст вийшли в цілому близько 300 тисяч людей. У столиці в акції взяли участь, за даними поліції, 18 тисяч осіб.

 

До акції приєдналися багато профспілок, ліва партія Нескорена Франція, а також студенти і прихильники антиглобалістського об'єднання Attac. Вони вимагали підвищення зарплат і більш справедливої ​​системи оподаткування, зокрема повернення податку на власність, який був скасований Макроном.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.