Сага Супрун. Повноваження повернули, але суд буде

 

Спроба усунути від керівництва Міністерством охорони здоров'я виконуючу обов'язки відомства Уляну Супрун продовжує залишатися одним з головних серіалів української політики зими 2019 року.

 

У попередніх серіях народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук подав до суду на Супрун, зажадавши усунути її з посади. Аргументи Мосійчука - чинне громадянство Супрун і 2,5 року, які вона знаходиться в статусі в. о.

 

У забезпеченні позову Мосійчука суд заборонив Супрун на час розгляду адміністративної справи "вчиняти дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я".

 

Підтримало в цій суперечці Супрун все вище керівництво держави: президент, прем'єр-міністр, спікер парламенту, члени Кабміну.

 

В результаті, суд скасував обмежувальні заходи, але розгляд справи по суті розпочнеться 15 лютого.

 

 

Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення скасувати з власної ініціативи заходи забезпечення адміністративного позову, тобто, заборону Супрун здійснювати повноваження міністра охорони здоров'я.

 

Суддя-спікер установи Богдан Санін пояснив, що суд скасував рішення за власною ініціативою через прийнятий 13 лютого рішення Кабінету Міністрів, яким узаконюється право Супрун виконувати обов'язки міністра. Кабмін, за словами Саніна, врегулював всі претензії, пред'явлені Супрун.

 

15 лютого суд розгляне позов Мосійчука по суті, вирішивши, чи законно Супрун обіймає посаду в.о. міністра.

 

Мосійчук заявив, що сподівається на "справедливе" рішення суду.

 

 

 

Судді Окружного адмінсуду Києва поскаржилися на нібито тиск з боку виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.

 

"Уже двоє суддів Окружного адмінсуду Києва звернулися до Вищої ради правосуддя і Генеральної прокуратури про тиск на них з боку Супрун, який виразився в тому, що вона негативно висловлювалася про них", - повідомив голова суду Павло Вовк.

 

Вовк зазначив, що Супрун "дозволила собі" відкрито висловлювати незгоду з його колегою, з рішенням і самим судом, критикувати його.

 

"Чиновник сам виніс це в публічну площину. Тобто, його мета яка? Створювати певний резонанс і негатив у суспільстві навколо суду, і тим самим, напевно, тиснути на суд", - вважає глава Окружного адмінсуду.

 

Він додав, що "в будь-якій цивілізованій країні" чиновник, який публічно критикує суд, "був би вже знятий з посади".

 

 

Пояснювальну записку до проекту постанови народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука про присвоєння Супрун повноважень міністра готували на комп'ютері нардепа від Опоблоку Олександра Долженкова, заявили в Центрі протидії корупції.

 

Постанова зареєстрована 8 лютого 2019 року. Вона пропонує визнати дії Уляни Супрун такими, що завдають шкоди інтересам українського народу і держави.

 

 

 

 

"Олександр Долженков - народний депутат від Опозиційного блоку, який, за даними журналістів, підконтрольний олігархові Ринату Ахметову і є його довіреною особою. Більш того, з олігархом Ахметовим пов'язують і Радикальну партію Олега Ляшка", - відзначають в ЦПК.

 

У той же час, сам Мосійчук заявляє, що інформація ЦПК не відповідає дійсності. За його словами, він "навіть не вітається з регіоналом Долженковим".

 

 

Поки Супрун була відсторонена від виконання своїх обов'язків, МОЗ не міг затвердити розподіл вакцин і ліків у регіони і відправити на закордонне лікування 44 українців.

 

"Ми не можемо розвезти по регіонах життєво необхідні ліки, зокрема для онкохворих пацієнтів, термін придатності яких 21 день, також ми не можемо розвезти 390 тисяч доз вакцин для військовослужбовців. Через місяць не буде в регіонах вакцин проти поліомієліту - 1 млн доз заблоковані на центральному складі", - зазначила заступник міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина.

 

 

 

Американка українського походження Уляна Супрун з чоловіком приїхала в Україну в 2013 році. 11 липня 2015 року Петро Порошенко підписав укази про прийняття до громадянства України подружжя Уляни і Марка Супрун.

 

Багато експертів пов'язують атаки на Супрун з тим, що вона зруйнувала схеми із заробітку на держзакупівлю ліків.

 

У 2015 році Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації.

 

У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40% від сум, виділених на ці цілі. Наприклад, у 2018 році на держзакупівлі ліків пішло 5,9 мільярда гривень. Відповідно, економія склала 2,36 мільярда гривень.

 

Рішення про міжнародні посередники потрібно щороку продовжувати на рівні уряду, що регулярно і робив МОЗ Супрун.

 

Зараз відомство користується послугами трьох великих міжнародних організацій: Crown Agents, Програма розвитку ООН та UNICEF.

 

Заощаджені гроші МОЗ спрямовує на придбання додаткових ліків, наприклад, для лікування лейкозу.