Обіцяють ракети. Підсумки Мюнхена для України

На щорічній Мюнхенській конференції з питань безпеки обговорювали бойові дії на Донбасі, агресію в Керченській протоці і майбутні президентські вибори в Україні.

Мюнхенська конференція з питань безпеки, яка зібралася вже 55 рік поспіль, є одним з найавторитетніших міжнародних форумів.

У 2019 року в Мюнхен прибули 35 глав держав і урядів, понад півсотні міністрів оборони і глав МЗС.

Була присутня і українська делегація, і навіть пройшов вже традиційний український ланч.

Що говорили про Україну на конференції, розбирався Корреспондент.net.

Про підтримку

Під час виступу на конференції і двосторонньої зустрічі з українською делегацією віце-президент США Майк Пенс заявив, що Росія повинна відповісти за свою агресію, а українцям передав: "Мій сигнал і для вас (кажучи на адресу Петра Порошенка) особисто, і для українців: ми з вами. Це особливо важливо після подій в Керченській протоці".

Президент Петро Порошенко на конференції заявив, що його бентежать заклики до припинення в Україні вогню з обох сторін.

"Мене дуже бентежить, коли я чую, як дехто каже, що Україна і Росія повинні припинити стріляти. Якщо Росія припинить стріляти, буде мир. Якщо Україна припинить стріляти, не буде України", - наголосив Порошенко.

Більше визначеності

Порошенко нагадав, що в 2014 році Україна не мала програми щодо майбутнього членства в НАТО і мала нейтральний статус, проте це не захистило її від російської агресії.

"Тому нам слід припинити цей стан невизначеності. Не тільки Україна повинна платити цю величезну ціну, але і Європа. Ви повинні вивчити уроки Грузії, України, тому що ми вважаємо себе східним флангом НАТО, східним флангом Європи", - сказав він.

Порошенко також закликав країни до координації дій в питаннях безпеки.

"Ми повинні мати колективну відповідь на те, що треба робити з безпекою. Хочу нагадати, що атака на українські кораблі в Керченській протоці має дуже цікаве пояснення з боку Росії: вони захищають Керченський міст. Уявіть російську атаку в Балтійському морі з метою захисту "Північного потоку-2" через кілька років. Треба мати значно кращу координацію наших дій", - сказав президент.

За словами Павла Клімкіна, після двох днів занурення в реальність Мюнхенської конференції, російська агресія проти України багатьма досі сприймається "як драматичне кіно, яке вони дивляться зі своєї комфортної диванної реальності".

Однак, за словами глави нашого МЗС, все більше стає тих, хто усвідомлює, що далі так тривати не може - з Росією потрібно щось робити, і з комфортної спостережної позиції цього точно не зробиш.

Підтримка Німеччини із застереженнями

Але ось Німеччина якраз нічого особливого з Росією робити не збирається. Хоча, наприклад, точно продовжить купувати у Москви газ.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель як і всі публічно говорила про підтримку України, але з однією умовою: "Я на боці Порошенка, але питання, пов'язані з "Північним потоком-2", залишаються для мене важливими. Російський газ залишиться російським газом, а Росія залишиться нашим партнером".

"Геостратегічна Європа не має права переривати відносини з Росією", - заявила вона.

Військова допомога

Офіційний кандидат на посаду президента Єврокомісії від Європейської народної партії, німецький євродепутат Манфред Вебер заявив в Мюнхені, що Євросоюз повинен побудувати систему протиракетної оборони за участю України.

Вебер зазначив, що його ініціатива викликана ядерною загрозою і повинна допомогти подолати поділ Європи за лінією Схід-Захід.

Потребу у створенні нової протиракетної системи він обґрунтував розривом "ядерної угоди" Росії і США - Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.

"Дія ДРСМД завершилася, і ми опинилися перед новими викликами. (Цьому може протистояти) якщо ми запропонуємо спільно побудувати протиракетну систему - Німеччина, Франція, Польща, Литва, Україна. Йдеться не про наступальну, а про систему захисту", - пояснив Вебер свою ініціативу.

На думку німецького політика, це допоможе відновити єдність на європейський континент в період зростання ядерної загрози.

"Це те, що дійсно зможе переконати людей в Польщі, в Україні, що ми можемо запропонувати захист... Це те, що зможе об'єднати Європу", - заявив він.

Петро Порошенко, який був присутній на цій панельній дискусії, заявив про підтримку цієї ідеї. "Україна буде щаслива стати частиною будь-якої ініціативи в сфері безпеки", - заявив він.

Санкції

Уже після перших зустрічей в рамках Мюнхенської конференції Петро Порошенко оголосив про швидке введення нових санкцій проти Росії.

"Щодо санкцій сьогодні ми скоординували наші зусилля. Обговорено та затверджено так званий "Азовський пакет" санкцій - це саме те, що я вам обіцяв в грудні", - повідомив президент журналістам. Ці слова опублікував і офіційний сайт президента, додавши, що формальне затвердження нових санкцій має відбутися вже на початку тижня.

Передбачається, що в європейський санкційний список додадуть вісім російських прикордонників і ФСБшників, причетних до рішення про атаку на українські кораблі в Керченській протоці.

Американці ж обіцяють домагатися більш жорстких заходів проти Росії за агресію в Азові.

Вибори

Те, що в Україні незрозуміло, хто стане новим президентом країни, Петро Порошенко назвав однією зі своїх заслуг.

"Я президент вільної і демократичної України. Ми не Російська Федерація. У РФ всі заздалегідь знають відповідь. І моїм досягненням як президента є те, що ніхто зараз не знає, хто переможе в Україні. І це символ демократії", - сказав Порошенко.

Порошенко обговорив з Меркель питання запобігання російського втручання в президентські вибори в Україні.

Під час українського ланчу в Мюнхені виступили ще два кандидати в президенти України - Юлія Тимошенко і Анатолій Гриценко.

"Тема України була одним з фокусів цієї конференції. Особливо в розрізі відносин між Європою, Заходом і Росією. Водночас, на відміну від минулорічної конференції, чогось нового не прозвучало. Не було жодної конкретики. Захід показав, що він хвилюється, але чекає закінчення виборів в Україні", - зазначив політолог Руслан Бортник.