Річниця Євромайдану. Перші розстріли

 

Євромайдан почався з того, що екс-президент Віктор Янукович відмовився підписати договір про асоціацію з Європейським Союзом.

 

18 лютого 2014 року була зроблена перша спроба зачистки Майдану від протестувальників. А ще 18 лютого називають "точкою неповернення" - цього дня загинуло 23 активісти і п'ятеро правоохоронців. Але найстрашніше було тільки попереду.

 

Корреспондент.net згадує події 18 лютого 2014 року.

 

 

18 лютого євромайданівці рушили до Верховної Ради. Мирним протестом вони вимагали від депутатів повернути Конституцію редакції 2004 року і зменшити повноваження тоді ще чинного президента Віктора Януковича.

 

Урядовий квартал щільно оточили силовики. У протестувальників летіли гумові кулі і світло-шумові гранати, а  тих, хто падав, били кийками.

 

Снайпери на дахах в урядовому кварталі

 

Майданівці в будівельних касках і з дерев'яними щитами відбивалися бруківкою та петардами і повернулися на Майдан. Центр Києва перетворився на поле бою.

 

 

Протестувальники зайняли Будинок офіцерів, де обладнали власний медпункт. Вже вдень у зіткненнях з силовиками було вбито трьох активістів. СБУ розіслала держустановам Печерського і Шевченківського районів розпорядження завершити роботу до 16:00. Всі гілки київського метрополітену закрили нібито у зв'язку з загрозою теракту.

 

 

Близько 20:00 силовики попросили жінок і дітей покинути Майдан у зв'язку з проведенням "антитерористичної операції", і почався штурм - БТР врізався в барикаду, за ним на штурм пішли "беркутівці" і бійці Внутрішніх військ.

 

 

Майдан з боку Інститутської повністю охоплений вогнем, весь час чутно дуже сильні приголомшуючі вибухи, протестувальники запускають салюти.

 

Почалася пожежа в Будинку профспілок, але міліція навіть не намагалася її ліквідувати. Цю пожежу надалі гаситимуть більш як добу, і створиться загроза обвалення всієї будівлі. Активісти своїми силами витягали людей з вогню.

 

 

Близько опівночі на Майдані Незалежності, в районі Михайлівської та Софійської площ відключили електрику.

 

 

 

Денис Тарасов, доброволець мобільних медичних бригад Майдану

 

"Я був свідком того, що відбувається 18 лютого, коли на вулиці Грушевського в Києві події прокочувалися хвилями: наступали мітингувальники, відступали силовики, і навпаки. Відповідно, коли наступали силовики, мітингувальники падали, спіткнувшись або через те, що по них вистрілили з помпової рушниці, але потім налітали силовики і дубасили їх кийками. Можна зрозуміти необхідність знерухомити людину для того, щоб посадити її в автозак або заарештувати, але така жорстокість від людей, які живуть з тобою в одній країні, які купують один і той же хліб, це було дико. На моїх очах було море побиття, поранень, деякі смертельні... Перша смерть, яку я пам'ятаю, - це був чоловік, якому прострелили легеню, і він, через те що не було поруч лікаря, який міг би йому допомогти, через брак апаратури, яка могла б врятувати йому життя, помер на наших очах. Він спочатку дихав, а потім став жовтим, сірим..."

 

 

Юрій Васильченко, журналіст

 

"Ранок 18 лютого. Урядові будівлі оточені величезною кількістю правоохоронців. Журналісти, які прийшли висвітлювати події в парламенті, опинилися на території зла - серед силовиків і тітушок. Телефоном нам повідомляють про перших поранених активістів. Під парламентом невеликий антимайдан: люди стоять з плакатами і транспарантами, перелякані, бо не розуміють, чим все закінчиться. У самому парку сотні тітушок. На вигляд, це навіть не спортсмени, а декласований елемент. Дехто озброєний залізними прутами. Всі "російськомовні". У парку купа каміння, явно, заздалегідь завезених. Тітушки кидають їх з-за спин ВВшників, які поділяють протиборчі сторони. Частина колег йде в приміщення Ради, інші повертаються на територію добра. Тоді ще можна було пройти крізь стрій ВВшників, пізніше вже не випускали".

 

 

Артем Надежін, фотограф

 

"Того ранку ми з друзями раніше привезли їжу тим, хто залишався жити на Майдані. Ми розуміли, що проти нас можуть застосовувати вогнепальну зброю - вже був убитий Сергій Нігоян. Убиті з вогнепалу були і при штурмі Будинку профспілок. В ніч з 18 на 19 лютого людині, яка на Майдані стояла поряд зі мною, відірвало руку".

 

 

 

На алеї Героїв Небесної сотні вранці 18 лютого провели панахиду до п'ятої річниці вбивств на Майдані.

 

 

Кілька десятків людей зібралися біля екуменічного храму Архістратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ, щоб вшанувати пам'ять загиблих учасників Революції Гідності.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet