Чому заочне слідство і суди вже незаконні

 

В Україні перестав діяти закон про заочне судочинство. У тексті законопроекту говорилося, що він діє до початку роботи Державного бюро розслідування. Це сталося ще в листопаді минулого року, однак про це ніхто не згадує.

 

Тільки генеральний прокурор України Юрій Луценко минулого тижня нагадав, що Верховній Раді необхідно прийняти рішення про продовження процедури заочних судів. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

 

Верховна Рада протягом 2014 - 2017 років неодноразово приймала поправки до законодавства із заочного судочинства.

 

У жовтні 2014 року був прийнятий закон №4448а, який дозволив досудове заочне розслідування кримінальних справ. У Генпрокуратурі говорили, що це було зроблено для отримання законних підстав розслідувати справи проти колишнього президента Віктора Януковича і його оточення.

 

Український парламент у березні 2017 року скасував 15 квітня 2017 року як кінцевий термін застосування заочного суду до осіб, які не перебувають у розшуку Інтерполу, прийнявши закон №5610.

 

За ним могли судити тільки тих, хто скоїв тяжкі злочини, такі як вбивство, держзрада, розкрадання мільярдів і знаходиться за межами України не менше, ніж півроку. Як зазначив тоді генпрокурор Юрій Луценко, закон спрямований тільки проти "злодійської еліти".

 

Також парламент дозволив суд над підозрюваними. Закон дозволив судити підозрюваного в скоєнні злочину без його присутності. Для цього потрібно було відправити повістку за останнім відомим місцем проживання або перебування підсудного.

 

Також була скасована норма, згідно з якою Генпрокуратура протягом двох років після створення Державного бюро розслідувань втрачала функцію слідства.

 

 

 

ДБР приступило до роботи 27 листопада 2018 року. І, фактично, як заявив адвокат Юрій Сухов у коментарі Корреспондент.net, процедура досудового розслідування втратила свою силу.

 

Адвокат пояснив, що заочне провадження складається з двох складових - це досудове розслідування і судовий розгляд.

 

"Коли в законі вводили процедуру заочного провадження, то допустили, мабуть, помилку, а можливо, ні, тоді ж говорили, що це тимчасова процедура. Виходить, що в законі виписали так: досудове розслідування проваджень здійснюється до створення ДБР", - сказав Сухов.

 

І далі в законі написано, що справи, які в порядку заочної процедури надійшли до суду, суд їх розглядає без питань, каже експерт.

 

"Ідеологія була в тому, що дайте нам кілька років, ми всі справи відправимо до суду, а суд буде стільки розглядати, скільки треба. Тепер термін, на який вони просили" дайте нам процедуру заочного розслідування", закінчився. І фактично вийшло, що відповідно до КПК процедура досудового розслідування втратила свою силу", - заявив адвокат.

 

Адвокат зазначив, що ті справи, які не були передані до суду, ГПУ повинна перевести в режим загального розслідування, "тому що немає такої процедури розслідування заочного", яка раніше дозволяла без участі обвинуваченої особи закінчити розслідування і відправити справу до суду.

 

"Тепер вони не можуть це робити. А ті справи, які вже відправлені, суд повинен розглядати. А ось ті справи, які вони не встигли відправити в суд, вони і не можуть їх відправити. Їх тепер необхідно переводити в загальну процедуру. Ічерез це вони не зможуть ніколи відправити ці справи до суду, бо загальна процедура передбачає обов'язкову присутність обвинуваченої особи", - сказав Сухов.

 

Луценко 20 лютого опублікував на своїй сторінці в Facebook пост, в якому підтверджується, що заочної процедури тепер немає - так він відповідає на питання, чому ГПУ не відправляє справи в суд, зазначив адвокат.

 

 

 

Закон критикували як юристи, так і в самій Генпрокуратурі. Так, начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк вважає, що українська процедура заочного засудження дає всі шанси Януковичу на перемогу в Європейському суді з прав людини.

 

На його переконання, заочна процедура не в усьому узгоджується з міжнародними конвенціями і практикою Європейського суду.

 

"На практиці це може означати, що навіть пройшовши цю процедуру, можна однозначно отримати скасування вироку міжнародним судом. Необхідно вносити зміни в закон. Але вони чомусь не вносяться", - говорив Горбатюк.

 

За його словами, потрібно прибрати з законодавства "ознаки вибірковості", а саме, те, що закон спочатку діяв з 2016 року по 2017, а потім - до моменту опублікування оголошення директором Держбюро розслідувань в газеті Урядовий кур'єр про початок діяльності ДБР.

 

"Закон прив'язується до того, коли захоче чиновник розмістити оголошення в газеті. Це вказує, що закон діє відносно тільки певного кола осіб, які на сьогодні можуть залучатися", - пояснював він у лютому минулого року в інтерв'ю Радіо Свобода.

 

В Європі обережні з заочним судочинством