Кабмін запропонував новий "освітній" закон

 

Кабінет Міністрів, після скандального закону про мовні норми освіти, пропонує Верховній Раді прийняти новий законопроект про повну загальну середню освіту, який включає три моделі імплементації української мови для національних меншин у школі. Відповідний законопроект схвалено на засіданні уряду в середу, 13 березня, повідомляють Українські Новини.

 

Згідно з документом, перша модель передбачає можливість викладання мовами меншин всіх предметів з 1-го по 11 (12)-й клас поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для нацменшин з уразливими мовами, тобто тих, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, які не живуть у середовищі власної мови. У цю категорію входять кримські татари, оскільки ця нацменшина не має держави, яка займалася б розвитком термінології їх мови, а громада проживає виключно в україномовному або російськомовному середовищі.

 

 

Друга модель передбачена для нацгромад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Так, з 1 по 4 клас навчання буде мовою нацменшини з вивченням української мови, а з 5 класу - від 20% навчання українською мовою зі щорічним збільшенням її обсягу до не менш як 40% в 9 класі. Для старшої школи передбачено не менш як 60% обсягу навчання українською.

 

Третя модель - для нацгромад, материнська мова яких належить до однієї з української мовної сім'ї, а також які проживають, переважно, в середовищі власної мови. До таких мов відноситься російська. Діти, які вчитимуться за цією моделлю, будуть переходити на навчання предметів українською мовою (не менш як 80% часу) відразу після 5-го класу.

 

За словами міністра освіти України Лілії Гриневич, згаданий закон дає перевагу для вчителів, зокрема, реальну звичайну автономію у створенні програм, підвищення кваліфікації за рахунок держави тощо.

 

Крім того, в Міносвіти хочуть ввести педагогічну інтернатуру - молодий педагог отримає наставника, який отримуватиме 20% надбавки зарплати. Також всі вчителі пройдуть курс домедичної допомоги.

 

Міносвіти запропонувало також вибір директорів на конкурсній основі.

 

"Директор обирається тільки на 2 терміни по 6 років у кожній школі", - сказала міністр.

 

Нагадаємо, раніше глава адміністрації прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш назвав "напівфашистським" український закон про освіту і заявив, що Угорщина продовжує наполягати на внесенні змін до нього. Відповідаючи на питання про майбутні вибори в Україні, він зазначив, що сподівається на зміну влади в Києві і на більш продуктивний діалог з новою адміністрацією.

 

Закон про освіту набрав чинності 28 вересня 2017 року. Він передбачає, що дошкільну і початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, а з 5-го класу - українською. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet