Час до урн. Останній акорд передвиборних перегонів

Мільярди гривень, роки приготувань, тонни бруду і компромату - в останній день березня двоє з 39 кандидатів у президенти перейдуть на наступний рівень. А для всіх інших виборча кампанія закінчиться.

У березні інформаційний простір України вирує передвиборною агітацією так, ніби нічого іншого в країні немає, пише Валерій Літонінський в №6 Журналу Корреспондент. Ні запуску нових підприємств, ні шкільних канікул, ні міжнародних візитів вітчизняних топ-чиновників, ані загибелі українських військових на лінії зіткнення на Донбасі. Воно й не дивно - грошей на вибори кандидати в президенти не шкодують. А щонайменше основна частина офіційних витрат з виборчих фондів йде якраз на розміщення політичної реклами. І скільки ж коштує цей банкет?

ДОРОГІ ВИБОРИ

Вибори-2019 рекордні не тільки за кількістю кандидатів і довжиною бюлетеня, а й з фінансових витрат на кампанію. Станом на 25 березня кандидати в президенти офіційно витратили понад 1 млрд 200 млн грн. Такі дані наведені в проміжних фінансових звітах про використання виборчих фондів, які розміщені на сайті ЦВК. Але потрібно розуміти, що наведені дані не повні, вони не охоплюють весь період кампанії, не відображають витрати кандидатів на зарплати для агітаторів, членів комісій і спостерігачів, а сім кандидатів взагалі не показали свою звітність. Тобто насправді сума витрат ще значніша.

Безумовний лідер за розміром виборчого фонду - чинний Президент Петро Порошенко. На кампанію він вже витратив 415 млн грн, причому все це його особисті кошти, які були задекларовані і з яких сплачено податки. Витрати Порошенка на вибори виглядають рекордними офіційними витратами - найбільшими в історії країни в перерахунку на гривню. Але реально він лише третій: у нього $15,4 млн, тоді як Віктор Янукович за два тури виборів 2010 року витратив більш ніж $40 млн, а Юлія Тимошенко - $36 млн.

На нинішніх виборах Тимошенко друга за витратами. Розмір її виборчого фонду, згідно із проміжними фінансовими звітами, становить 164 млн грн. Всі кошти до виборчого фонду Тимошенко надійшли з рахунків її партії Батьківщина. А те, як поповнюються ці рахунки, вже розслідують правоохоронці.

Володимир Зеленський з трьох фаворитів перегонів витратив найменше. Його виборчий фонд, за проміжними фінансовими звітами, перевищує 95 млн грн. Наповнюється він за рахунок перерахувань фізичних осіб, грошей партії Слуга народу і власних заощаджень кандидата. Зі своєї кишені Зеленський витратив на вибори вже більш як 11 млн грн. Пожертвами до фонду ЗеКандидата зацікавилися в Нацагентстві із запобігання корупції. У НАЗК виявили у Зеленського незаконних пожертвувань на суму понад 3 млн грн і передали матеріали справи в поліцію.

Більшу частину цих грошей кандидати в президенти витрачають на рекламу, в основному телевізійну. Загравання з інтернетом і соцмережами - це, звичайно, добре, але 75% населення країни продовжують використовувати ТБ як головне джерело інформації, заявляють соціологи.

Моніторинг говорить про те, що за показами реклами на ТБ лідирує народний депутат від Опозиційного блоку Юрій Бойко. Протягом січня-лютого 2019 року він з'являвся в рекламних блоках 2 695 разів. Незначно відстає від нього Порошенко - за два місяці його показали по телевізору 2  577 разів. Третій за кількістю реклами Зеленський - 1 610 показів на ТБ. А ось Тимошенко з'являлася в рекламних блоках всього 1 263 рази. При цьому саме глава Батьківщини лідирує за вартістю телевізійної реклами. Вона витратила 78,9 млн грн на трансляції своїх роликів. Просто переважно вибирала час в прайм-тайм.

За підрахунками Комітету виборців України, на пряму рекламу кандидати в президенти витратили фактично кожну другу гривню зі своїх легальних виборчих фондів. Багато? А це характерно для країни, де в політиці рулять персони, а не ідеї.

ГРА НА ЗНИЩЕННЯ

Крім розміщення власної реклами, кандидати в президенти продовжують активно «мочити» опонентів. Найбільше з усіх боків дістається Порошенкові. Що в принципі зрозуміло - владу завжди критикувати легше. Але замість конструктивної і об'єктивної критики на фініші виборчої кампанії конкуренти чинного Президента все частіше пропонують відверту «чорнуху». Ось, наприклад, Тимошенко заявила, що проти Порошенка відкрили антикорупційне розслідування Кіпрський суд, Британське агентство із шахрайства в особливо великих розмірах (SFO) і організація Євросоюзу із боротьби з шахрайством (OLAF). Але в Європі швидко спростували ці заяви. І SFO, і OLAF повідомили, що жодних розслідувань, пов'язаних з українським Президентом, вони не ведуть.

Вигадані розслідування за кордоном - це ще півбіди. В ефірі телеканалу 1+1, що належить Ігорю Коломойському, з яким у Порошенка взаємини зіпсувалися ще в 2015 році, 23 березня і зовсім заявили, що чинний Президент нібито організував вбивство власного брата Михайла. Раніше таку ж інформацію поширив російський пропагандистський телеканал НТВ.

Порошенко назвав такі публікації спробою дестабілізації ситуації в державі, а його представники заявили, що він буде судитися з 1+1. При цьому Порошенко наголосив, що з журналістами він ніколи не судився і не збирається, а позов подасть саме проти каналу Коломойського. Це не завадило Плюсам вже звинуватити Президента в тиску на ЗМІ. Можливо, Президенту варто було обумовити, що позов буде поданий після завершення кампанії, щоб уникнути звинувачень у тиску на ЗМІ. Але вже як зробили, так зробили. На момент здачі номера в друк офіційних даних про подачу позову ще не було.

У рамках виборчої кампанії Порошенко продовжує їздити регіонами, а слідом за ним подорожують країною і активісти партії Національний корпус, а також так званих Національних дружин. Правда, уваги до себе націоналісти вже особливо не привертають, з поліцією не б'ються. І, до речі, МВС якісно перекриває по суботах урядовий квартал - в зв'язку з анонсованими виступами «дружин».

Тимошенко напередодні голосування заручилася підтримкою іншого кандидата в президенти, народного депутата і лідера партії Основа Сергія Тарути. Знятися з виборів Тарута вже не встиг, тому його прізвище в бюлетені буде, але перекресленим. Нардеп явно готувався підтримати Тимошенко в другому турі. Навіщо тоді знадобилася такий поспіх і форсування подій перед туром першим? Просто до другого туру Тимошенко ще потрібно потрапити. Ось і мобілізують всі ресурси, навіть прихильників Тарути. Хоча навряд чи цей крок серйозно підвищить рейтинг Юлії Володимирівни: останні соцопитування давали донецькому бізнесмену менш як 1% підтримки виборців.

Що ще Юлія Володимирівна робить для потрапляння до другого туру? Як завжди, обіцяє все поспіль. За словами Тимошенко, в разі її обрання вона за перший місяць на посаді утричі збільшить мінімальні пенсії. Також вона обіцяє збільшити виплати при народженні дитини, ну і про газ ви ж не забули. Коротше, класична Тимошенко - соціальний популізм.

Але, схоже, головну ставку у Юлії Володимирівни в разі непотрапляння до другого туру виборів роблять на оспорювання результатів голосування і їхнє невизнання. Тимошенко не перестає розповідати про всілякі фальсифікації, хоча саме про викриття фінансової піраміди з підкупу виборців її політичної сили заявляють правоохоронці. Ще в Батьківщині обіцяють провести паралельний підрахунок голосів на виборах і опублікувати результати раніше за ЦВК. Але, за даними громадянської мережі Опора, у Тимошенко не вистачає для цього близько тисячі осіб в дільничних виборчих комісіях - Батьківщина покриває тільки 97% виборчих дільниць. Але в партії не згодні з такими цифрами і кажуть, що їм і самим вдасться все підрахувати.

Опоненти Юлії Володимирівни вважають, що в разі явних ознак невдачі в першому турі та може спробувати зірвати вибори хоча б в окремих округах. В першу чергу в Чернівцях і Сумах, де у Батьківщини більшість в окружкомах. Після чого почнуться розмови про фальсифікації і наступні юридичні процедури.

Дивно, але одночасно розмови про майбутні фальсифікації почав і глава Конституційного суду Станіслав Шевчук. В останні тижні скандали навколо КС йдуть прямо-таки зграєю. То скасують кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. То троє суддів КС виступили за відставку Шевчука, звинувативши того в систематичній маніпуляції справами, політизації діяльності суду та порушенні прав суддів. Шевчук на це відповів заявою, що не приведе до присяги новообраного президента, «якщо вибори будуть сфальсифіковані». Суддя, напевно, забув, що не він і не КС встановлює факт фальсифікації виборів, але гучну фразу заради власного збереження на високій посаді він вже вимовив.

Про невизнання результатів виборів заговорили і в Росії. Українці ще не голосували, а в Держдуму РФ вже внесений проект постанови про невизнання виборів президента України. Якось все дуже синхронно.

НОВІ ВІДКРИТТЯ

Команда Зеленського також самостійно не зможе підрахувати результати голосування. За даними Опори, їм для цього не вистачає близько 5 тис. осіб в дільничних виборчих комісіях. Тому у Зе вирішили приєднатися до проекту волонтерів з організації Електронна демократія - Е-vybory. Через цей сервіс буде здійснюватися паралельний підрахунок голосів - фото протоколів з дільниць завантажуються в систему і перебувають у відкритому доступі. ЗеКоманда теж доручила своїм волонтерам збір фото протоколів.

Ближче до виборів, незважаючи на всю мінімізацію спілкування з медіа, якісь відомості про погляди і принципи Зеленського таки просочуються. І вони дивують. Наприклад, коментуючи питання євроінтеграції, Зеленський пообіцяв «робити все для того, щоб через п'ять років Україна могла б звернутися (до Євросоюзу) за Планом щодо кандидатства - щонайменше. В ідеалі - звернення за Планом щодо членства». Є тільки один маленький нюанс - в Євросоюзі не існує Плану щодо кандидатства і Плану щодо членства. Процедури розширення ЄС взагалі не передбачають наявність якого-небудь Плану або подібного документа, за яким можна «звернутися». Тобто така позиція абсолютно хибна. Ще у Зеленського запропонували створити «офіс із координації процесу євроінтеграції всередині Кабінету Міністрів», але ось тільки така структура в уряді існує з 2014 року, а з 2016 року у нас є цілий профільний віце-прем'єр Іванна Климпуш-Цинцадзе, якій цей офіс і підпорядкований.

Також Зеленський обіцяє нульову податкову декларацію зі сплатою 5% з раніше декларованих доходів. Ну а потім - в'язницю за несплату податків. А як же реалізований в Україні курс на декриміналізацію економічних правопорушень? Немає відповіді.

ПОГЛЯД З-ЗА КОРДОНУ

Стурбовані результатом українського голосування і на Заході. Європейці та американці неодноразово зустрічалися з усіма фаворитами перегонів, але ідеального кандидата для себе так і не знайшли. «Ми точно знаємо, що отримаємо з Порошенком. Нам здається, що ми знаємо, що буде з Тимошенко. Зеленський - тут ми не маємо ні найменшого уявлення», - в такому дусі європейські дипломати коментують розклади на українських виборах. З одного боку, через ймовірну щільність результатів Захід боїться взаємних звинувачень в порушеннях і протестів. З іншого - зазначає, що українські вибори - це справжнє змагання, на відміну від голосувань у наших східних і північних сусідів.

Але ми й самі не додаємо стабільності у відносини із Заходом перед виборами. Генеральний прокурор Юрій Луценко в інтерв'ю американському медіа і зовсім вибухнув критикою посла США в Україні Марі Йованович, заявивши, що на першій зустрічі після його вступу на посаду вона нібито передала йому список людей, яких не можна переслідувати. Сам список Луценко так і не оприлюднив, чому так довго мовчав щодо цього, теж не пояснив, зате нарвався на жорстку відповідь Державного департаменту США, який прямо звинуватив українського чиновника у брехні. Та й Порошенко заявив про підтримку Йованович.

Спрогнозувати, хто з трьох фаворитів президентських перегонів вийде в другий тур, що не беруться ні в США, ні в Європі, ані в Україні. Навіть соціологи визнають деяку умовність своїх рейтингів. Наприклад, соціологічні опитування взагалі не охоплюють значну категорію населення - людей, які проживають в закритих будинках, будинках з консьєржами або сек'юріті. Умовно кажучи, середній клас. І ніхто не може сказати, як він проголосує.

Але в останні дні перед голосуванням напруга протистояння досягла тієї точки, коли прихильники основних кандидатів вже забувають про повагу іншої думки і позиції, що відрізняється від власної. Хоча хто б не переміг в результаті, він буде президентом усієї країни, і контролювати його роботу теж потрібно буде всім разом.

ЗА СУТИЧКОЮ

Шум березневих передвиборних баталій перекриває багато цікавого. Ось Володимир Гройсман тримається від бруду і поля битви трохи осторонь. Він бал за балом додає до свого образу міцного менеджера (не плутати з «міцними господарниками»!).

Арсеній Яценюк прихильно дозволяє кандидатам другого ешелону вивертати один на одного тонни бруду. А там до виборів в Раду Народний фронт висуне свої успіхи парламентської фракції і навіть результати делегованих в уряд міністрів. І таки залишиться в обоймі. Арсеній Аваков ось тільки зробив свою ставку, як і інші силовики. Ну, що сказати, вони вже стали цілком самодостатніми фігурами в українській політиці - їх з шахової дошки так просто не змахнеш.

Потроху накачують м'язи Нацагентство протидії корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Держбюро розслідувань. На підході - Антикорсуд. За шумом не особливо видно, але свіжими вироками вони скоро відзначаться.

І ще попереду три тижні підготовки до голосування у другому турі. Його результати виявляться набагато передбачуванішими від першого. На це недвозначно натякають результати соцопитувань і носять в повітрі передчуття грандіозного шухеру, про який так яскраво було сказано в безсмертному фільмі Весілля в Малинівці.