Україна проти Росії в Суді ООН. Головне

 

У Міжнародному суді ООН в Гаазі почалися слухання за позовом України до Росії, у якому Київ вказує на порушення Москвою двох міжнародних конвенцій.

 

Цей позов - лише один з цілої низки ініційованих Києвом процесів, що стосуються інкримінованих Україною Росії порушень міжнародного права. Він розглядається Міжнародним судом ООН з березня 2017 року.

 

На цьому тижні представники обох сторін мають можливість публічно представити свої позиції суду: 3 і 6 червня - Росія, 4 і 7 червня - Україна. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Позов України проти Росії

 

16 січня 2017 року Україна почала справу в Міжнародному суді ООН, який займається врегулюванням міждержавних суперечок про порушення міжнародних договорів і зобов'язань або розбіжностей щодо тлумачення, проти Росії.

 

Українська сторона звинувачує Москву в "численних та систематичних порушеннях Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації".

 

12 червня 2018 року Україна представила меморандум з описом і доказами порушень конвенцій з боку Росії. Всього українська сторона зібрала 29 томів.

 

 

Київ стверджує, що російська влада не припинила фінансування і постачання зброї сепаратистам самопроголошених "ЛДНР" і, таким чином, побічно сприяла нападам на цивільне населення України на Донбасі, що призвело до численних жертв.

 

Серед наведених аргументів на доказ цього твердження:

 

Серед наведених українською стороною доказів:

Разом з подачею позову Україна попросила Суд ООН прийняти тимчасове рішення, яке зобов'язувало б Росію ефективно контролювати кордон, зупинити поставки зброї в Україну і підтримку незаконних збройних формувань, а також етнічну дискримінацію в Криму.

 

Аргументи Росії

 

12 вересня минулого року Росія передала на розгляд свої зауваження за позовом, Москва наполягає на відсутності у Міжнародного суду ООН юрисдикції для розгляду справи.

 

Хоча до цього Кремль визнавав, що є учасником судового процесу. При цьому російська сторона заперечувала порушення прав людини в Криму і будь-яку причетність до збройного конфлікту на Донбасі.

 

На суді представник Росії говорив, що обстріли мирного населення на Донбасі велися по обидва боки лінії розмежування, тому не є тероризмом.

 

Москва змінила свою думку після тимчасового рішення суду про необхідність дотримання Росією прав людини в Криму, яке відмовилася виконувати.

 

Тоді Кремль вирішив оскаржити саме право суду на розгляд цього позову і заявив про відсутність у суду юрисдикції розглядати спір за позовом України.

 

Так само було під час суду з Грузією, яка звернулися з позовом про порушення конвенції про заборону расової дискримінації. Міжнародний суд ООН погодився з доводами Росії про те, що у нього немає юрисдикції розглядати цю справу.

 

Український посол в Нідерландах Всеволод Ченцов, який є членом делегації в суді, говорив, що Україна зробила висновок з досвіду Грузії і пройшла "складний, виснажливий, неприємний процес" консультацій з представниками РФ, які тривали, за його словами, близько двох років.

 

У понеділок, 3 червня, Росія представила свої аргументи. Російський представник Дмитро Лобач заявив, що Київ не зміг продемонструвати, що у Москви були "наміри і інформація", які підпадають під дію конвенцій, а значить і під юрисдикцію суду.

 

Він також заявив, що результати розслідування катастрофи MH17, які показали, що Боїнг був збитий ЗРК Бук, привезеним з російської території, не відповідає на питання "чому літак був збитий і хто несе відповідальність".

 

Ще один аргумент Росії: тільки Україна визнала "ЛДНР" терористичними угрупованнями.

 

Російська сторона також звинуватила українську делегацію в недостатній кількості переговорів за позовом.

 

"Україна тільки робить вигляд, що веде переговорний процес, щоб поставити галочку, ніби переговори ведуться", - сказав один з представників російської сторони.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.