Майбутня опозиція: амбіції і ризик ізоляції ОПЗЖ у новій Раді - DW

У разі формування "Слугою народу" монобільшості у Раді, одразу чотири інших фракції перебуватимуть у парламенті в опозиції до влади. Другою за розміром фракцією буде ОПЗЖ, утім, саме вона ризикує опинитися в ізоляції.

Завдяки широкій підтримці на позачергових парламентських виборах пропрезидентська партія "Слуга народу" матиме можливість самотужки сформувати уряд, не вдаючись до формування коаліції з іншими силами. В такому разі всі інші фракції майбутньої Верховної Ради України - партій "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос" та ОПЗЖ - будуть вважатися опозиційними. І ні в кого немає сумнівів у тому, що опозиція жодним чином не буде монолітною.

Найбільші серед меншості

За попередніми результатами виборів, партія "Опозиційної платформа - За життя" проводить до парламенту 43 депутати - 37 за партійними списками та ще шістьох за одномандатними округами. "Ми очікуємо, що до нас приєднаються ще щонайменше семеро мажоритарників-самовисуванців, і фракція налічуватиме 50 депутатів", - розповідає DW Михайло Папієв, 13-й номер у списку ОПЗЖ та депутат Верховної Ради четвертого та восьмого скликань.

Таким чином фракція ОПЗЖ буде другою за чисельністю. "Ми будемо серйозною головною опозицією, опозицією до всього того, що, на нашу думку, суперечить інтересам народу України", - заявив її лідер Віктор Медведчук в інтерв'ю телеканалу NewsОne, що належить його однопартійцю, депутату Тарасу Козаку.

Зрозуміло, що ОПЗЖ не консолідує всю майбутню опозицію навколо себе через відверто проросійську програму та одіозних лідерів, на кшталт Медведчука чи Юрія Бойка, констатує політолог Володимир Фесенко. Відмежуватись від "окупаційної платформи" вже закликав лідер "Європейської солідарності", експрезидент Петро Порошенко.

В інших політичних силах цю думку поділяють. "З огляду на попередню історію, для нас прийнятнішою буде співпраця з владою, ніж з ОПЗЖ",- розповідає DW 20-й номер у списку "Батьківщини", депутат Ради кількох скликань Михайло Волинець.

"Через таку різницю у поглядах в Раді буде працювати вкрай неоднорідна опозиція", - каже Володимир Фесенко. Як приклад він наводить і поточний парламент, де в конфлікті з правлячими "Блоком Петра Порошенка" та "Народним фронтом" перебували одночасно і "Опоблок", і "Батьківщина" з Радикальною партією Олега Ляшка та "Самопоміччю".

Крісло в президії

Однак, на момент формування президії і комітетів Ради восьмого скликання в опозиції перебували лише колишні регіонали, адже тоді до коаліції йвійшли усі фракції, окрім "Опоблоку". Це, зокрема, вплинуло і на розподіл посад. "Політична ситуація після революції була така, що "Опоблоку" вирішили не давати посаду віцеспікера, хоч це і передбачала парламентська традиція", - нагадує Фесенко.

Цього разу керівництво "Слуги народу" не проти, щоб крісло віцеспікера дісталося опозиції, щоправда наголошує: ця кандидатура має бути узгоджена всіма фракціями, які не увійдуть до більшості. "Однак, я вважаю, що віцеспікером має бути людина, яка буде працювати, незалежно від перебування в опозиції, на інтереси України", - зазначив голова пропрезидентської партії Дмитро Разумков в нещодавньому інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

З огляду на це, Володимир Фесенко вважає, що ця посада навряд чи дістанеться комусь із лідерів "Опозиційної платформи - За життя". У самій партії, вочевидь, до цього теж готові. "Як на мене, то нехай тепер влада бере усі посади і несе повну відповідальність за роботу парламенту", - пропонує Михайло Папієв.

Контроль через комітети

Традиції українського парламентаризму передбачають надання меншості керівних посад в певних парламентських комітетах: з питань свободи слова, боротьби з корупцією, бюджету чи регламенту. Таким чином має забезпечуватись контролююча функція опозиції над владою.

Щоправда, законодавчо ця традиція не закріплена - за діючим законом про регламент Верховної Ради, посади в комітетах розподіляються за квотним принципом. "Якщо чисельність нашої фракції становитиме близько 10 відсотків від кількості усіх депутатів, то, відповідно, ми хочемо посади голів 10 відсотків комітетів", - пояснює Михайло Папієв, зазначаючи, що розраховує на головування передусім в комітетах зі свободи слова та бюджету.

Водночас він зазначає, що фракція ОПЗЖ готова висунути кандидатури на керівні посади в усіх комітетах, але зробить це не раніше оголошення остаточних результатів виборів.

На сьогодні в парламенті існує 27 профільних комітетів та одна спеціальна контрольна комісія з питань приватизації. Однак, в партії "Слуга народу" вже неодноразово говорили про можливе скорочення їхньої кількості. За інформацією видання theБабель, у новій Верховній Раді не буде комітетів з європейської інтеграції, культури і духовності, прав людини і нацменшин, промислової політики та підприємництва, ветеранів та осіб з інвалідністю, фінансової політики і банківської діяльності, а також комісії з питань приватизації.

Співпраця чи ізоляція?

Лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук зазначає, що попри опозиційність готовий співпрацювати з новою владою в питаннях мирного врегулювання на Донбасі. Для цього він вже традиційно нав'язує власний план: прямі переговори Києва з його кумом, президентом РФ Володимиром Путіним та надання регіону автономії.

У "Слузі народу" такий формат співпраці вважають малоймовірним. "Не думаю, що "Опозиційна платформа" буде нас часто підтримувати. Чомусь мені так здається", - говорить в інтерв'ю "РБК-Україна" Дмитро Разумков.

На думку Володимира Фесенка, ОПЗЖ ризикує опинитися в певній політичній ізоляцій у новому парламенті - без публічних партнерів і у владі, і в опозиції. "Однак, в них можуть бути ситуативні партнери в певних "групах за інтересами", в першу чергу за бізнесовими", - прогнозує політолог. Утім, з більшості питань партія може зайняти зручну нішу радикальної опозиції, продовжуючи проводити лінію про "антинародність" влади, якої тримався і "Опоблок" у парламенті восьмого скликання.

Проти цього опонентів вже застерігають у партії влади, якій, у разі такої необхідності, все ж таки знадобиться близько 50 додаткових голосів для змін конституції. "Якщо ви опозиція, ви маєте підтримувати ті закони, які працюватимуть на користь країни, а якщо не підтримуєте, то позиція має бути не такою, що "ви влада і самі розбирайтеся", а має бути "ми не згодні з цим пунктом, з цим і з цим", - пропонує Дмитро Разумков.

Джерело: Українська служба DW