За що блокують Корреспондент.net

Корреспондент.net,  2 серпня 2019, 18:00
💬 0
👁 1537

Печерський районний суд зобов'язав українських інтернет-провайдерів і мобільних операторів блокувати 18 веб-ресурсів, серед яких опинився і Корреспондент.net.

 
Печерський районний суд Києва створив небезпечний прецедент, блокування на сумнівних підставах будь-якого інтернет-видання.
 
23 липня 2019 року скандальний суддя Сергій Вовк виніс рішення, яким зобов'язав українських інтернет-провайдерів і мобільних операторів блокувати 18 веб-ресурсів, серед яких виявився і Корреспондент.net.
 
То за що ж блокують наш сайт?
 

Рішення суду

 
У рішенні Печерського суду блокування сайтів названо "накладенням арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні цих веб-сайтів, шляхом зобов'язання інтернет-провайдерів закрити до них доступ".
 
Причина - з 2015 до 2018 року деяка злочинна організація вимагала гроші у "потерпілих та їхніх родичів". Організація їм загрожувала, а також дізналася про них якісь відомості, судячи з усього, компрометуючі, і опублікувала їх в інтернеті без згоди "потерпілих".
 
 
Ресурси, на яких опублікована інформація, і вирішили заблокувати. Прокурор побачив на цих сайтах "ознаки вимагання грошових коштів з постраждалих, поширення компрометуючих статей та іншої наклепу". Ресурси визначили речовими доказами. Щоб ці докази нібито зберегти, на них вирішили накласти арешт.
 
До переліку заблокованих сайтів потрапив розділ блогів онлайн-видання Корреспондент.net. Але в підсумку, блокується доступ до всього контенту ресурсу Корреспондент.net, в тому числі, до новин.
 

Через що конфлікт

 
Через суди намагаються заблокувати інформацію - розслідування громадських активістів про заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції Євгенії Шевцова і його дружини Олени Дегрик, яка займається бізнесом.
 
Шевцов брав участь у конкурсі в Державне бюро розслідувань, хотів стати керівником Першого управління організації досудових розслідувань ДБР, але не пройшов відбір.
 
Євген Шевцов
 
Фігурантом журналістських розслідувань він став давно. Програма Наші гроші з Денисом Бігусом, наприклад, повідомляла, що подружжя Шевцови фігурують у кримінальному провадженні за підозрою у відмиванні нелегальних доходів і виведення коштів в Росії.
 
Журналісти видання Mind з'ясували, що Олена Дегрик і її платіжна система Лео є одним зі стейкхолдерів платіжної системи Tyme. Діяльність цієї системи припинив Нацбанк за наполяганням СБУ. Служба надала документальні свідчення того, що Tyme переводила кошти за допомогою заборонених в Україні російських платіжних систем. Дегрик судиться з виданням Mind через розміщення цієї інформації.
 
Олена Дегрик
 
Журналісти 1+1 Олександр Дубинський разом з колегою Євгеном Плінським також провели розслідування, що стосується бізнесу Олени Дегрик, і встановили, що вона може бути причетна до роботи платіжної системи, що працює на окупованих територіях Донбасу.
 
Також про Євгена Шевцова писав проект журналістських розслідувань ACAB. У Facebook-групі проекту були опубліковані фото автомобіля, будинку і квартири, які нібито належать поліцейському і його дружині. ACAB також писав про звинувачення компанії Дегрик Леогеймінг пий у виведенні коштів букмекерських контор і онлайн-казино в Росії. У паблік виклали кадри, на яких видно, як Альона Дегрик входить в офіс компанії М.С.Л, лотерейного оператора, в 2011 році купленого російською Альфа-груп.
 
У розділі блогів сайту Корреспондент.net автором В'ячеславом Ковтуном була розміщена інформація про переслідування Шевцовим і Дегрик правозахисника Віктора Зайця. Вона і послужила причиною блокування ресурсу. Самого Зайця правоохоронці підозрюють у вимаганні грошей у Шевцова.
 
А одному з учасників проекту журналістських розслідувань ACAB Денису Іванову інкримінують втручання в особисте життя Шевцова, і участь у змові проти нього.
 
"У січні 2019 року до мене в офіс і в квартиру прийшли з обшуками у справі якогось Зайця, який проходить у справі про вимагання грошей у Шевцова і про який я вперше дізнався з постанови про обшук. Протягом тижня після обшуку зі мною зв'язався посередник Шевцова, суть пропозиції полягала в тому, щоб ми дали свідчення і розкрили імена «замовників розслідувань» та авторів публікацій у групі ACAB. Після цього поліцейські увірвалися в будинок батьків, там був тільки мій 83-річний дідусь, який дуже важко це переніс. Підстава для обшуку - мій батько спілкувався зі мною по месенджеру. Тобто, факт мого листування з батьком став приводом для обшуку", - розповідає Денис Іванов.
 
Як стверджують адвокати Іванова, зараз його намагаються зробити організаторам злочинного угруповання, метою якого нібито був збір інформації про відомих осіб. Наприклад, про Шевцова і його дружину. Можливо, того самої угруповання, яке й фігурує в рішеннях суду.
 

Думка юристів

 
Рішення Печерського районного суду Києва, яка зобов'язує провайдерів блокувати 18 інформаційних сайтів, серед яких і blogs.korrespondent.net, суперечить чинному законодавству України та міжнародним стандартам у сфері захисту свободи слова, вважають юристи Лабораторії цифрової безпеки, йдеться на сторінці організації в Facebook.
 
За словами юриста Максима Дворового, подібна судова практика "відкриває можливості для дуже серйозних зловживань і порушень свободи слова і свободи ЗМІ".
 
 
Він зазначив, що арешт може бути накладено на майно будь-якої юридичної особи, якщо воно є речовим доказом, але суд так і не встановив, до яких юридичних осіб належать сайти, визнані доказами в рамках цього кримінального провадження. Крім того, незрозуміло, яким чином у користувачів можуть виникати майнові права на тексти, які вони читають і до яких отримують доступ в мережі.
 
За словами Дворового, блокування всього сайту за нормами чинного українського законодавства дозволяється тільки в одному випадку - при поширенні ресурсом дитячої порнографії. Тому рішення суду про блокування сайтів порушує право на свободу слова.
 
"Більш того, сама постанова обмежує доступ не тільки до сторінок, що містять потенційно шкідливий матеріал, а до всієї платформи. Таке обмеження, однозначно, є непропорційним, оскільки блокування всього сайту загалом є крайнім заходом, що застосовується тільки при наявності масових порушень законодавства на сайті", - резюмували в Лабораторії цифрової безпеки.
 

Позиція Корреспондент.net

 
Ніяких попереджень ні про судове рішення, ні про обмеження доступу до сайту, ні про взагалі існування будь-якого кримінального провадження, де фігурує Корреспондент.net, ні до редакції сайту, ні на адресу власника сайту холдингу УМХ не надходило ні по одному з каналів комунікацій.
 
Ресурс блокують через інформацію в ОДНОМУ З БЛОГІВ блогосфери Я - кореспондент (https://blogs.korrespondent.net/). У кожному з матеріалів якої міститься пояснення: "Рубрика "Я - Кореспондент" є майданчиком вільної журналістики і не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів і не відповідає за достовірність викладених ними фактів".
 
 
Суд, ймовірно, "не помітив" попередження, а "завдяки" його рішенню блокується доступ до всього контенту ресурсу Корреспондент.net.
 
Важливо розуміти, що вказане кримінальне провадження має статус досудового розслідування, тобто, нічия вина ще не доведена, ніякі обвинувальні вироки не винесені. Але доступ до інформаційних ресурсів уже перекритий.
 
Таким чином, в країні відкрито дуже нехитрий спосіб боротьби з неугодними ЗМІ: фабрикуєте будь-яку справу, отримуєте будь-яким доступним шляхом рішення будь-якого з доступних судів - і все.
 
Безумовно, юридичний відділ УМХ зробить всі необхідні кроки для боротьби з подібним свавіллям. Місцевих провайдерів закликаємо не блокувати доступ до сайту https://korrespondent.net/. Такої вимоги немає навіть у зазначеному сумнівному рішенні Печерського райсуду.
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: суд полиция Корреспондент.net Я-Корреспондент Печерский суд