Тупикові, проте безальтернативні. П'ять років мінським угодам

 

Рівно п'ять років тому після важких боїв активної фази війни на Донбасі було підписано першу мінську угоду, яка передовсім передбачає припинення вогню на сході України.

 

За цей час миру на Донбасі досягти не вдалося. Тривають порушення режиму тиші, в останні тижні обстріли посилилися. За це мінські домовленості неодноразово піддавалися критиці і називалися тупиковими.

 

Посольство США в Україні сьогодні, 5 вересня, закликало Росію дотримуватися мінських домовленостей і покинути територію України. Але, як відомо, російська сторона не вважає себе учасницею конфлікту.

 

Напередодні в Мінську пройшла ще одна зустріч Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Також триває підготовка саміту нормандської четвірки, в основі якого лежать мінські угоди. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Мінськ-1: припинення вогню

 

5 вересня 2014 року в білоруській столиці перша мінська угода була укладена учасниками Тристоронньої контактної групи: другим президентом Леонідом Кучмою, послом Росії в Україні Михайлом Зурабовим і послом ОБСЄ Хайді Тальявіні.

 

Також під документом стоять підписи ватажків "ЛДНР" - Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. Вони значаться як приватні особи і припускають визнання "республік". На сьогодні Захарченка вбито, а Плотницкий втік до РФ після "повалення".

 

Напередодні підписання Мінського протоколу відбулася телефонна розмова президентів Петра Порошенка і Володимира Путіна, під час якої вони домовилися про припинення вогню.

 

Повна назва угоди: Протокол за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи щодо спільних кроків, спрямованих на імплементацію мирного плану президента України Петра Порошенка та ініціатив президента Росії Володимира Путіна.

 

Він містить такі пункти, більшість з яких не було дотримано:

У ніч на 20 вересня учасники Контактної групи погодили додатковий меморандум, у якому міститься й пункт про негайне припинення вогню з обох сторін, а також зупинки на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки на Донбасі.

 

Спочатку режим припинення вогню і відведення військ в цілому дотримувався, однак обстріли періодично траплялися. Уже в листопаді ситуація на Донбасі значно загострилася.

 

Мінськ-2: втілення мирного плану

 

6 червня 2014 року з'явився нормандський формат переговорів по Донбасу за участю лідерів України, Росії, Німеччини і Франції.

 

На початку 2015 року канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд відвідали Київ і Москву, щоб запропонувати свій варіант вирішення конфлікту.

 

Загальний оптимізм. Як Донбас обговорили в Москві

 

Пізніше в Мінську (11-12 лютого) лідери нормандської четвірки провели саміт, де погодили комплекс заходів з виконання Мінського протоколу. Мінську угоду підписали члени Тристоронньої групи - і пізніше схвалили резолюцією в Радбезі ООН.

 

Про які заходи домовилися:

Мінські угоди виявилися тупиковими: за роки, що минули з дати їхнього підписання, фактично жоден їхній пункт виконаний не був.

 

Росія звинувачує Україну в саботажі політичної частини мінських домовленостей.

 

Україна заявляє про пріоритетну необхідність стійкого припинення вогню, а також встановлення міжнародного контролю над кордоном між "ЛДНР" і Росією як ключової умови, що сприяє поверненню цих територій.

 

Однак усі сторони конфлікту, підписанти угод і учасники процесу врегулювання ситуації на Донбасі продовжують твердити, що у мінських домовленостей немає альтернативи.

 

Оптимізм Путіна на рахунок Зеленського

 

Нормандська четвірка не збиралася з осені 2016 року. Зміни почалися з приходом Емманюеля Макрона на пост президента Франції, який хоче очолити західний світ і стати головним миротворцем.

 

19 серпня Макрон прийняв у себе Путіна, щоб обговорити, зокрема, Україну. Обидва президенти заявили про необхідність нової зустрічі в нормандському форматі вже найближчим часом, але з конкретними попередніми домовленостями, щоб цей саміт мав практичне значення.

 

Путін також сказав, що його перші контакти із Зеленським "вселяють обережний оптимізм".

 

"Альтернативи нормандського формату не існує. І, безумовно, ми будемо його підтримувати", - додав російський президент.

 

3 вересня в Берліні відбулася підготовча зустріч радників лідерів нормандської четвірки. Київ заявив про "певний успіх", але дата саміту так і не називається.

 

Напередодні Росія висунула Україні умови. Про це докладно в матеріалі Що потрібно для нормандської зустрічі.

 

4 вересня в Мінську пройшла зустріч Тристоронньої контактної групи, під час якої українська сторона поставила питання про повернення російської сторони в Спільний центр з контролю і координації сторін (СЦКК).

 

"Минулі два тижні відзначилися збільшенням кількості порушень режиму тиші з боку НЗФ ОРДЛО, у тому числі із застосуванням зброї, забороненої мінськими домовленостями. Цей двосторонній українсько-російський механізм контролю за дотриманням режиму припинення вогню доцільно відновити", - повідомила прессекретарка Кучми Дарка Оліфер.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.