Звільнення чи окупація? Скандал у Софії через російську виставку
Між Болгарією та Росією спалахнув скандал через історичну виставку, і не тільки через неї. Події 1944 року і наступні 45 років досі по-різному сприймають в обох країнах.
"Пішохід переходить небезпечне перехрестя. З правого боку на нього зі страшною швидкістю летить коричневий Opel. Але раптово зліва з'являється червоний "Москвич", який їде ще швидше, робить з пішохода каліку, а з Opel - купу металобрухту. Пішохід протягом 45 років прикутий до інвалідного крісла. Ще за 30 років нові власники "Москвича" влаштовують виставку "Як "Москвич" врятував пішохода від Opel".
Так образно описав для DW болгарський політолог Даніел Смілов драматичні події, що відбулися у Болгарії 75 років тому, і їхній відгомін сьогодні.
Червона армія в Болгарії
5 вересня 1944 року Радянський Союз оголосив Болгарії війну. До цього часу Болгарія дуже лояльно ставилася до Німеччини, але все ж дотримувалася нейтралітету. Новий, демократичний уряд домагався виведення вермахту з країни або його роззброєння, дозволив німцям затопити у Чорному морі 74 військові німецькі кораблі. Незважаючи на це і на те, що Софія збиралася оголосити Німеччині війну, Червона армія 8 вересня окупувала Болгарію. А 9 вересня кілька офіцерів і комуністів повалили законний болгарський уряд. 45 років країна залишалася вірним сателітом Москви. І аж до 1989 року історію однаково тлумачили в Болгарії і в Радянському Союзі: "Переможна Червона Армія звільнила Болгарію від фашизму".
До 75-річчя цієї події у російському культурному центрі в Софії 9 вересня 2019 року відкриється виставка під назвою "Звільнення Болгарії". За словами її організаторів, це болгарський варіант виставки "75 років звільнення Східної Європи від нацизму". Однак болгарське міністерство закордонних справ висловило незгоду з такою постановкою питання, опублікувавши ноту протесту в незвично різкому тоні. "Не заперечуючи внеску СРСР у розгром нацизму в Європі, ми не повинні заплющувати очі на той факт, що щити Радянської армії принесли народам Центральної та Східної Європи півстоліття репресій, які душили громадянську свідомість, деформований економічний розвиток і відірваність від динаміки процесів, що відбувалися в розвинених європейських країнах", - ідеться в документі. МЗС закликало російське посольство "не підтримувати сумнівну історичну тезу ("звільнення")".
Для багатьох оглядачів така реакція виявилася несподіваною. Адже дії Болгарії, що входить у ЄС і НАТО, щодо Росії завжди відрізняються обережністю. Останньому болгарському царю Борису III, який в 1943 році після зустрічі з Гітлером помер за загадкових обставин, приписують слова, які багатьом і сьогодні здаються справедливими: Болгарія повинна бути "завжди з Німеччиною і ніколи проти Росії".
Суперечлива позиція Софії
Донині в ставленні болгар до Росії є драматичний розкол. Нинішній уряд у Софії підтримує санкції проти Москви, але одночасно хотів би брати участь і в російських енергетичних проєктах і дистанціюється від звинувачень, які західні країни висувають проти Москви у зв'язку із замахом на Сергія Скрипаля. Влада в Москві протягом останніх років неодноразово вказувала на те, що не очікує від Софії недружніх жестів.
Тож нота болгарського МЗС викликала бурхливу реакцію. Науковий директор Російського військово-історичного товариства Михайло Мягков заявив офіційному агентству ТАСС, що правлячі еліти Болгарії намагаються забути історію "Великої Вітчизняної війни" і принизити роль Радянського Союзу в справі звільнення країни від нацизму. Член Ради Федерації РФ Володимир Джабаров заявив телеканалу RT, що звинувачення Москви у встановленні в Болгарії окупаційного режиму неприйнятні і зажадав реакції болгарського президента.
Болгарські історики дивляться на це зовсім по-іншому. Професор Пловдівського університету Людмил Спасов говорить в інтерв'ю DW про радянську окупацію країни: "Наступні 50 років у Болгарії правили маріонетки Москви, які неодноразово ставили під сумнів саме існування болгарської держави. Я маю на увазі спроби приєднати Болгарію як сьому республіку до Югославії або 16-у республіку - до СРСР ". Калін Янакієв, професор Софійського університету, критикує позицію багатьох болгар, які неправильно інтерпретують події після 9 вересня 1944 року: "У порівнянні з іншими країнами, такими як Польща, Чехія чи Угорщина, у Болгарії радянська агресія все ще не осмислена - багато людей все ще відчувають ностальгію за "соціалізмом", все ще ведуться суперечки про те, що саме повинні вчити школярі про цей жахливий і принизливий відтинок болгарської історії".
Російська виставка у Софії має відкритися 9 вересня. А у жовтні пройдуть вибори мера болгарської столиці. Правоконсервативний уряд Бойка Борисова хоче, щоб на цю посаду неодмінно була переобрана його кандидатка, нинішній мер Йорданка Фандикова. Для цього дуже допомогло б згуртування виборців, критично налаштованих до Росії, коментує Даніел Смілов. Вважають, що інша кандидатка, підтримувана соціалістами, налаштована до Росії дружньо, і на цьому тлі різка нота МЗС могла б сприяти успіхові правих консерваторів у Софії, вважає політолог.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet