Відлякують інвесторів від України. Обшуки СБУ на АрселорМіттал

 

Служба безпеки України (СБУ) підозрює найбільше гірничо-металургійне підприємство України - комбінат АрселорМіттал Кривий Ріг - у порушенні екологічних норм виробництва. У компанії стверджують про "цілодобові обшуки" останні два тижні.

 

Розслідування проходить за безпрецедентною кримінальною статтею - екоцид. У компанії заперечують звинувачення і кажуть про "тиск на бізнес", а експерти побоюються відходу іноземних інвесторів. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

СБУ прийшла після нарікання Зеленського

 

Минулого тижня Служба безпеки України вкотре відвідала на комбінат АрселорМіттал Кривий Ріг. 6 вересня співробітники СБУ прийшли для перевірки агломераційної фабрики метвиробництва. До цього вони також були на підприємстві - трьома днями раніше.

 

Перевірки розпочалися невдовзі після візиту президента Володимира Зеленського (12 липня) у рідній Кривий Ріг, де на зустрічі з керівництвом підприємства він поцікавився, які заходи було вжито для поліпшення екологічної ситуації в регіоні. Президент також закликав "фінансово вибачитися перед хворими людьми".

 

Представник АрселорМіттал тоді відповів, що кроки приймаються і в найближчі п'ять років плануються значні інвестиції у виробництво, що також стане внеском у природоохоронні заходи.

 

У компанії також заявили, що на зустрічі із Зеленським, метою якої було обговорити проблеми Кривого Рогу, Управління екології міста показало ролик про шкідливі викиди тільки з підприємства АрселорМіттал, який підготували журналісти ТРК Рудана, що належить Криворізькій міській раді, яку очолює Юрій Вілкул.

 

Перед президентом виступили разом громадські організації, серед яких Громадянська екологічна платформа, координатором якої є еколог Олександр Скакальский, який раніше був помічником наближеного до Вілкула депутата Сергія Глазунова.

 

Платформа Скакальського була в складі міської комісії разом з Управлінням екології, яка 2 липня мала прийти з перевіркою на АрселорМіттал. У цей день перевірка не відбулася, оскільки члени комісії відмовили у видачі перепусток.

 

У зв'язку з цим, як кажуть в АрселорМіттал, комісія склала довідку про перешкоджання в доступі до екологічної інформації.

 

Перевіряльників допустили на завод на наступний ранок, кажуть у компанії. При цьому АрселорМіттал заявляє, що довідка про підсумки перевірки на чотирьох сторінках була готова менш ніж за годину.

 

Через декілька днів, 17 липня, СБУ повідомила про відкриття кримінального провадження через забруднення навколишнього середовища за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид). Передбачене покарання - від 8 до 15 років в'язниці.

 

Вранці 20 липня на АрселорМіттал Кривий Ріг розпочалися обшуки на підставі постанови Бабушкінського районного суду Дніпра.

 

 

Як розповів виконувач обов'язків гендиректора АрселорМіттал Кривий Ріг Олександр Іванов, співробітники СБУ прийшли з обшуком "на сучасний, тільки-но побудований об'єкт - третю машину безперервного лиття заготовок".

 

Були вилучені копії всіх документів по цьому обладнанню, а також сама машина. Однак об'єкт залишився на місці, оскільки його неможливо вивезти. Пізніше голова СБУ Іван Баканов сказав, що вони нічого не заарештовували.

 

Через два дні за дорученням Зеленського було сформовано робочу групу з контролю за екологічною діяльністю АрселорМіттал, у яку також увійшов Скакальский.

 

Виявили радіацію на незапущеній машині

 

22 липня на брифінгу в Києві керівник Слідчого управління СБУ в Дніпропетровській області Ігор Єна повідомив, що перевірки на АрселорМіттал були пов'язані з отриманою інформацією про "порушення вимог радіаційної безпеки під час налагоджувальних і пускових робіт на машині безперервного лиття".

 

Згідно з даними реєстру судових рішень, в основі кримінального провадження лежить звіт ТОВ НДІ ІТ про визначення хімічного складу і оцінку ступеня забруднення атмосферного повітря в Кривому Розі, а саме - ідентифікацію та інвентаризацію основних джерел викидів забруднюючих речовин компанією АрселорМіттал Кривий Ріг від 2018 року.

 

При цьому основною спрямованістю НДІ ІТ є "Діяльність в галузі архітектури". У складанні звіту брав участь колишній співзасновник компанії Микола Савицький, а також п'ять будівельників, один архіваріус і троє медиків.

 

 

НДІ ІТ у квітні 2018 року виграла електронні торги, які проводило Управління екології мерії Кривого Рогу. На сайті держзакупівель ProZorro значиться, що вартість послуг з "виявлення хімічного складу і ступеня забруднення атмосфери Кривого Рогу" оцінюється більш ніж у 2,3 мільйона гривень.

 

Єна заявив, що протягом 20 липня під час замірів було виявлено радіацію, яка в п'ять разів перевищує норму для роботи.

 

"Це 4,4 мікрозиверта на годину. Джерело іонізуючого випромінювання було "обклепане" звичайним металом, щоб фон десь приблизно увійшов до норми. Усе було зафіксоване під час процесуальних дій. Крім того, співробітники перешкоджали огляду обладнання", - зазначив Єна.

 

Як заявили в АрселорМіттал, рівень радіації виявився завищеним через те, що під час замірів зняли захисну кришку джерела випромінювання. У компанії також додали, що обладнання, за яке в СБУ виникли питання, нове і ще не введене в експлуатацію.

 

"При закритій кришці рівень радіації коливався від 1,1 до 1,3 мікрозиверта на годину - це в межах норми", - заявив начальник відділу радіаційного контролю комбінату Олександр Мазур.

 

Баканов, у свою чергу, заявив, що СБУ звинувачує менеджмент компанії в недбалому використанні інвестицій бізнесмена Лакшмі Міттала.

 

"Я впевнений, що Лакшмі Міттал, який є потужним міжнародним інвестором, намагаючись здійснити цю інвестицію... не планував зробити нічого поганого. Але той менеджмент, який працює на підприємстві, недбало ставився до своїх обов'язків. І тому повинен бути відповідним чином, як мінімум дисциплінарно, покараний", - сказав Баканов.

 

В АрселорМіттал стверджують, що силовики Служби безпеки приходять до них щодня.

 

"В останні два тижні СБУ щодня і методично перевіряє АрселорМіттал Кривий Ріг. Обшуки проходять цілодобово, змінюються лише групи слідчих", - йдеться в повідомленні компанії.

 

Інвесторів непокоять дії СБУ

 

Ситуацією навколо комбінату зі світовим ім'ям занепокоїлися в Євросоюзі. 26 липня посол ЄС в Україні Ґ'юг Мінгареллі в інтерв'ю Європейській правді сказав, що рейди СБУ по комерційних компаніях шкодять інвестиційній привабливості країни.

 

"Звісно, є потреба боротися з корупцією, у тому числі в сталеливарній галузі. Але невже ситуація в АрселорМіттал - найгірша в Україні? Я не фахівець, і у мене немає відповіді, але коли я був у Маріуполі і проводив пальцем по склу, то палець ставав чорним", - сказав тоді він, відзначивши, що дипломати були здивовані такими діями СБУ.

 

Президент Американської торговельної палати в Україні Енді Ґундер також розкритикував обшуки на АрселлорМіталл Кривий Ріг, зазначивши, що іноземні інвестори "будуть стурбовані вибірковим правосуддям".

 

"Розчаровують новини про головного українського інвестора - АрселлорМіттал, який інвестував більше дев'ять мільярдів доларів в Україну. Інвестори будуть стурбовані вибірковим правосуддям. Україна направляє неправильні повідомлення інвестиційному співтовариству", - написав Ґундер у Twitter.

 

 

Про ризики відлякування інвесторів також сказав економічний експерт, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

 

Він також відзначив, що у СБУ немає компетенції розслідувати зловживання у сфері забруднення навколишнього середовища.

 

"Коли мова йде про найбільшого за всю історію України інвестора і про компанію, яка є величезним платником податків, яка дає роботу десяткам тисяч людей, то якщо немає нічого надзвичайного, а якщо це робоча ситуація, що потребує вирішення, то мова має йти про роботу органів виконавчої і місцевої влади з менеджментом підприємства. Те, що ми побачили, не має відношення до права і до логіки", - цитує його Радіо Свобода.

 

Експерт зазначив, що, з точки зору великих інвесторів, дії СБУ "можуть тільки відлякувати від України".

 

"Лакшмі Міттал не створив це підприємство. Він його купив. Купив з великими екологічними проблемами, які накопичувалися десятиліттями. Врегулювати їх за рік-два, навіть за десять років неможливо", - додав Кушнірук.

 

Інвестиційний банкір Сергій Фурса пояснює, чому іноземні інвестори відмовляються від України.

 

"Не секрет, що верховенство права - головна проблема, на яку звертають увагу інвестори, відповідаючи на питання, що їх стримує від інвестування. Що таке проблема з верховенством права? Це суди і силовики", - написав він на своїй сторінці у Facebook.

 

На думку Фурси, СБУ "замість того, щоб ловити шпигунів - кошмарить підприємців".

 

"І тепер ми побачили, як СБУ, головна проблема бізнесу, робить усе, щоб в Україну й не думали заходити іноземні інвестиції. Проблеми Криворіжсталі (колишній АрселорМіттал. - ред.), найбільшого іноземного інвестора в Україні, посилають однозначний сигнал всім, хто думає інвестувати в Україну", - написав експерт.

 

Два випадки екоциду на весь світ

 

У Кримінальному кодексі України екоцид пояснюється як "масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, які можуть призвести до екологічної катастрофи".

 

Радіо Свобода також наводить слова керівника облорганізації Всеукраїнської профспілки Свобода труда Ігоря Токовенка, який стверджує, що один з його колег звернувся в СБУ із заявою про екологічні проблеми іншого великого криворізького підприємства, але справу не відкрили.

 

Він також відзначає, що екоцид є єдиним екологічним злочином, підслідним СБУ, а не поліції.

 

"Якщо СБУ так діє по АрселорМіталл як забруднювачу № 1 у Кривому Розі, то повинна так само діяти і щодо Північного ГЗК - забруднювача № 3 у місті і № 1 у Тернівському районі (Кривого Рогу. - ред.). Але нічого такого ми поки не бачимо", - сказав він.

 

У сучасній історії зафіксовано два випадки екоциду. Один з них, найсерйозніший, - це застосування армією США під час війни у ​​В'єтнамі хімічних засобів, що призвело до численних жертв серед мирного населення і важких екологічних наслідків.

 

Другою найбільшою акцією екоциду вважається підрив військами Іраку 1,2 тисячі нафтових свердловин, декількох нафтопроводів, нафтосховищ і потоплення кувейтських танкерів під час війни в Перській затоці.

 

Виникли пожежі, які не мали за масштабами прецедентів в історії. Кожен день згоряло близько мільйона тонн нафти, при цьому викидалося в атмосферу 50 тисяч тонн діоксиду сірки, 100 тисяч тонн сажі і 80 тонн вуглекислого газу. Екосистемам затоки і прибережних територій була заподіяна значна шкода, спостерігалася масова загибель птахів.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.