У чужій грі - козир. Зеленський у США

 

Ця зустріч, як на гріх, відбулася в розпал грандіозного внутрішньополітичного скандалу в Штатах, детонатором якого виявилася телефонна розмова між Трампом і Зеленським, пише Валерій Літонінський в №18 журналу Корреспондент.

 

Україна знову на перших шпальтах найвпливовіших американських видань і у всіх випусках новин - з приводу передвиборчого скандалу навколо чинного американського президента. Його противники-демократи скористалися нагодою. Усередині цієї нагоди опинилася держава Україна. У США про телефонний скандал бубонять з кожної праски. «У нас його обговорюють навіть у сусідському чаті нашого селища», - розповіла Корреспонденту Ольга, колишня харків'янка, а тепер мешканка Каліфорнії.

 

Дональду Трампу знову, як і протягом усіх трьох років його перебування при владі, погрожують імпічментом і навіть вже офіційно запустили відповідну процедуру.

 

Дзвінок другу

 

Великий скандал вибухнув через телефонні переговори між Трампом і Володимиром Зеленським. 25 липня американський лідер подзвонив президенту України привітати того з перемогою партії Слуга народу на позачергових парламентських виборах. Але одними привітаннями не обмежився. 12 серпня один зі співробітників державного апарату США подав офіційну скаргу з приводу того, що говорив Трамп. За даними американських ЗМІ, проблему чиновник побачив у тому, що господар Білого дому закликав Зеленського почати розслідування стосовно діяльності в Україні Хантера Байдена. Хантер - молодший син колишнього віце-президента США Джо Байдена - потенційно головного конкурента Трампа на президентських виборах у США 2020 року.

 

Син Байдена був членом ради директорів найбільшої української приватної газодобувної компанії Бурісма, кінцевим власником якої вважають Миколу Злочевського, колишнього міністра екології за часів Віктора Януковича. Претензія Трампа в тому, що Байден нібито використовував своє становище для тиску на українську сторону, у тому числі на генпрокурорів, щоб ті не розслідували справу Бурісми.

 

Кримінальні провадження проти компанії дійсно були закриті, а сам Байден не приховував, що зіграв ключову роль у звільненні, наприклад, генерального прокурора Віктора Шокіна, якого публічно називав корумпованим «сучим сином». Проте жодного підтвердження відстоювання віце-президентом США інтересів української компанії, пов'язаної з його сином, у Трампа теж не надали. Як не знайдений зв'язок між кадровими рішеннями щодо генпрокурора і розслідуванням стосовно Бурісми.

 

У медіа все це було представлено так, ніби президент США підштовхував керівництво незалежної країни до пошуку компромату на його потенційного суперника на виборах 2020 року. А після нього Білий дім ще й на деякий час пригальмував надання військової допомоги Україні (за даними The Washington Post, на суму $ 400 млн), розблокувати яку вдалося тільки після втручання Конгресу. За такий шикарний сюжет продемократичні медіа з радістю вхопилися. Втім, не тільки продемократичні - тема обговорюється активно і повсюдно.

 

Трамп відвертий

 

Трамп стверджує, що нічого незаконного із Зеленським не обговорював, каже, знову демократи поширюють Fakenews, як і з російською справою, шуму через яку було багато, але реальних наслідків для Трампа у підсумку так і не спричинило. Американський президент навіть опублікував стенограму розмови із Зеленським. Особливого ​​тиску на нашого президента в ході розмови дійсно не було, як і не було повернення Трампа до теми Байдена вісім разів, про що писала американська преса.

 

Президент США дійсно згадав історію з тим, що Байден лобіював звільнення українського генерального прокурора Віктора Шокіна у 2016 році. Зеленський пообіцяв, що новий генпрокурор України вивчить цю ситуацію й у разі чого зв'яжеться з цього приводу з адвокатом Трампа Руді Джуліані. От і все. Водночас були в розмові й інші цікаві моменти. Наприклад, Зеленський говорить Трампу, що новий генпрокурор України буде "100% моєю людиною". Якось не дуже демократично, правда? Також Трамп і Зеленський разом критикують канцлера Німеччини Ангелу Меркель і Європейський союз за недостатню підтримку України. Ось у Меркель здивуються, що виявляється мало нас підтримують.