Тест-драйв кросовера Suzuki Jimny нового покоління

 

Шлях воїна

 

На підйом задирається старий Урал, натужно похропуючи дизелем і брязкаючи своїми залізними тельбухами. Та вже за кілька хвилин я поїду тут же на маленькому-маленькому Jimny...

 

Проте очі бояться - а руки і колеса роблять. Спочатку вмикаю повний привід, потім понижчівку, стартую, скеровуючи коротенький капот десь туди - у безкрає поетичне небо над горами. Справи та й годі: легкий незугарний Джимнік взагалі без натуги, тримаючи десь 2,3-2,5 тисячі обертів, не те що вільно проїжджає, а буквально пролітає по цьому підйому. Куди поділися всі ті кругляки? Де збіглися ями? Я їх не відчув! На запаморочливому спуску я просто натискаю кнопку і відпускаю педалі: Jimny обережно крадеться вниз, утримуючи безпечну швидкість - зазвичай не більше 5 км / год.

 

 

Мотор - тільки один: бензиновий півторалітровий, 102 к.с. і 130 Нм. Нам він відомий за моделями Swift і Splash. Коробки передач - або п'ятиступінчаста механіка, або чотириступінчастий автомат. Навіть у повній комплектації з автоматом споряджена маса Джимніка - всього 1135 кг. Ось чому можливостей мотора - з головою вистачить.

 

 

Назвався самураєм - будь готовий до кабиці і безпуття

 

Інтер'єр нового Jimny залишився вельми спартанським - надмірностей в ньому немає. Простий жорсткий пластик, невибагливі оздоблювальні матеріали, ледь присутня шумоізоляція. Однак набір елементів комфорту - небідний. Уже в базі є кондиціонер (а в топ-версії - однозонний клімат-контроль), доволі пристойна аудіосистема, датчик світла з автоматичним перемиканням дальнього, трип-комп'ютер, круїз-контроль і всі електронні помічники. Але склопідйомники - "веслові": електричні, так само, як і підігрів передніх крісел, з'являються тільки в середній комплектації. У топі - чудове мультимедіа з дисплеєм, як на Вітарі.

 

Крісла простацькі, з мінімумом регулювань, але доволі зручні, щоб просидіти пару годин поспіль за кермом без ознак втоми. Кермо злегка регулюється за кутом нахилу - ладно, і так зійде, потерпимо.

 

У випадку з Джимніком ви вибираєте: або задні сидіння, або багажник. Якщо двомісна задня лавочка розкладена, то в залишок простору між її спинкою і третіми дверима важко впихнути навіть звичайний рюкзак - так, хіба що дамська сумочка або невеликий портфель увійдуть. Тому маленький самурай явно не тяжіє до сімейного життя. Як компромісний варіант - можна посадити назад третього, склавши другу половину лавочки для нехитрого багажу: багато сюди однаково не увійде.

 

 

Товариша в гори затягни, ризикни!

 

А ще Джимнік не любить асфальт. На хороших дорогах йому і нудно, і непросто: його крейсерська швидкість - не вище 90 км / год. Їхати швидше зовсім не хочеться: у салоні стає дуже шумно, висока вузька машина насторожує креном на поворотах і зарозумілістю вдачі - база ж зовсім коротенька, ось і починає самурая розгойдувати, немов він ненароком перебрав саке. Добре, електроніка в міру можливостей це присікає, витверезуючи розчарування від того, що в нас набудували, бачте, рівних доріг.

 

 

Підвіска феноменальна на бездоріжжі: автомобіль, спритно перекочуючись кулькою, не відчуває каменів, ям і канав. На асфальті ж Jimny жорсткий, трясучий і стрибучий - скажіть спасибі все тій самій короткій базі, яка так здорово виручає за межами цивілізації.

 

На машині з автоматом витрати по шосе навіть у неквапливому темпі - не менше 8 л / 100 км. Багато для такого малюка! Але подивіться на цю аеродинаміку цегли - та ще додайте неслабкі втрати в трансмісії.

 

Конкурентів у Suzuki Jimny, вважайте, немає: більше ніхто не виробляє компактних позашляховиків, рівних за можливостями з великими і зубастими. Тому наш самурай - сам у полі воїн. Однак ось який казус: роздобути Jimny вийде нескоро - нам відвели квоти в три-чотири десятки автомобілів на місяць.

 

Більше інформації та фото - тут.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.