Небезпечний прецедент. Рішення ЄСПЛ по люстрації

 

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв рішення задовольнити позови відразу п'яти люстрованих чиновників і виплатити їм з держбюджету грошові компенсації і розкритикував український закон Про очищення влади.

 

Генпрокурор Руслан Рябошапка висловив побоювання, що резонансне рішення ЄСПЛ може стати лазівкою для інших чиновників часів Віктора Януковича, і закликав Верховну Раду відкоригувати чинний закон Про люстрацію. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Що вирішив ЄСПЛ

 

17 жовтня Європейський суд з прав людини прийняв рішення, яким зобов'язав Україну виплатити грошові компенсації в розмірі від 5,3 тисячі до 6,5 тисячі євро п'яти звільненим за законом Про очищення влади колишнім чиновникам у зв'язку з порушенням їхніх прав.

 

ЄСПЛ також визнав український закон Про люстрацію менш цільовим і вузьконаправленим у порівнянні з процедурами люстрації, введеними в інших державах Центральної і Східної Європи.

 

Позови подавали колишній заступник начальника кадрового управління Генпрокуратури В'ячеслав Поляха. У список постраждалих увійшли функціонери з Миколаївської, Чернігівської, Івано-Франківської і Донецької областей, звільнені за законом Про очищення влади. Це Дмитро Басалаєв, Олександр Ясь, Роман Якубовський і Сергій Бондаренко.

 

Для перших трьох підставою для зняття з посади стала робота на держслужбі в період правління Віктора Януковича. Ще один позбувся посади за те, що невчасно подав заявку про люстраційну перевірку. П'ятий позивач був звільнений у зв'язку з тим, що займав посаду другого секретаря райкому партії в радянський період України.

 

У своїх заявах позивачі вказували на порушення відразу двох статей Конвенції про права людини - ст. 8 (право на повагу до приватного життя) і ст. 6 (право на справедливий суд).

 

"Зазначений закон не враховував особисту роль, яку відігравали заявники, а також те, чи були вони особисто пов'язані з недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента", - йдеться в рішенні ЄСПЛ.

 

У цьому відношенні закон в Україні відрізняється від процедур люстрації, які були введені в інших державах Центральної і Східної Європи.

 

Також суд постановив, що Україна, як держава-відповідач, повинна виплатити заявникам протягом трьох місяців з дати, коли це рішення стане остаточним, п'ять тисяч євро кожному заявнику плюс податки.

 

При цьому ЄСПЛ відхилив інші вимоги заявників щодо справедливої ​​сатисфакції.

 

Отже, суд встановив, що право трьох заявників на справедливий суд упродовж розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їхнього звільнення вже йдуть понад 4,5 роки і до сих пір не завершені.

 

Європейський суд також вирішив, що Закон України Про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони займали посади на держслужбі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича чи на підставі займаних ними посад в Компартії до 1991 року.

 

Заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина повідомив, що рішення суду ще не набуло чинності, у держави є три місяці на оскарження рішення у Великій палаті ЄСПЛ - і уряд "буде приймати рішення з цього питання".

 

Позовів буде більше

 

Закон Про очищення влади щодо чиновників часів Віктора Януковича вступив в силу восени 2014 року. Станом на квітень в Україні люстровано 914 чиновників.

 

У 2015 році народні депутати звернулися в Конституційний Суд України (КСУ) з проханням перевірити закон на відповідність Конституції, також два подання подав Верховний Суд. Розгляд конституційності закону в КСУ зривався, відкладався або ж переносився на невизначену дату вже кілька разів.

 

В українських судах люстровані чиновники не змогли поновитися на посаді, оскільки їхніх позовів не приймали, посилаючись на те, що Конституційний Суд так і не розглянув подання 47 нардепів.

 

"Коли п'ять років тому був проголосований цей закон, ми попереджали про такі наслідки, адже там заклали дуже небезпечні процеси щодо порушення прав людини, і це було тільки питання часу, коли вони проявляться. Тепер наші застереження підтвердив ЄСПЛ", - говорить голова правління української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

 

Він називає цей закон політично обумовленим, який повністю дискредитував ідею люстрації.

 

"Це був емоційний і популістський закон, його норми були виписані так, щоб свої залишилися на посаді, а всіх неугодних можна було звільнити", - зазначає Захаров.

 

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка ввечері 20 жовтня в ефірі ICTV заявив, що значна частина люстрованих прокурорів може відновитися на посадах після рішення ЄСПЛ.

 

Рябошапка вважає, що тепер Верховна Рада, у першу чергу, повинна прийняти рішення згідно з чинним законом Про люстрацію і відповідним чином його відкоригувати, щоб він відповідав європейським стандартам дотримання прав людини.

 

Генпрокурор зазначив, що кількість прокурорів в Україні на душу населення є однтєю з найбільших у світі, тому очікується скорочення ще "мінімум на 25-30 відсотків".

 

Експерти також очікують, що якась частина з люстрованих чиновників після рішення ЄСПЛ представить свої скарги до цього суду, щоб спробувати поновитися на посаді і отримати від держави компенсацію за моральну шкоду.

 

Як зазначає правозахисниця, член Національної ради з питань антикорупційної політики при президенті України Лариса Денисенко в блозі на сайті DW, рішення ЄСПЛ частково було обумовлене й затяжним мовчанням Конституційного Суду.

 

"Зараз же у КСУ з'явився впливовий міжнародно-правовий "дах”: можна звучати сміливіше, а на всі звинувачення в заангажованості, боязкості, упередженому ставленні - вказувати на рішення суду в Страсбурзі. Тому можна очікувати, що тепер і КСУ визнає окремі положення закону Про люстрацію неконституційними", - вважає правозахисниця.

 

Денисенко також побоюється, що згодом частково будуть визнані такими, що порушують права і свободи людини, й закони про декомунізацію і функціонування державної мови.

 

Зеленський хоче розширити люстрацію

 

Про те, що український закон Про очищення влади в повному обсязі відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права, неодноразово попереджала Венеціанська комісія.

 

Попередня влада зміни не вносила, а новий президент Володимир Зеленський навіть запропонував розширити люстрацію на чиновників часів президентства Петра Порошенка, зокрема люструвати колишнього президента, усіх колишніх депутатів Ради, членів уряду, генпрокурора, голову СБУ, секретаря РНБО.

 

У липні Зеленський вніс до Верховної Ради свої пропозиції щодо доповнень до закону Про люстрацію. Правда, у парламенті нового скликання цей законопроект президент поки не перереєстрував.

 

Разом з тим у нещодавно прийнятому президентському законопроекті про судову реформу йдеться про застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Державної судової адміністрації, які працювали на своїх посадах з 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року не менше одного року.

 

Представництво Євросоюзу в Україні і посольства багатьох країн Заходу вже розкритикували Київ за розширення люстрації. Про це докладно в матеріалі За що критикують судову реформу Зеленського.

 

Денисенко називає розширення закону про люстрацію "популістською помстою", оскільки зміна влади в Україні відбувалася відповідно до демократичних процедур і вибори були визнані чесними.

 

"Ця заява (Зеленського про люстрацію. - ред.) є нічим іншим як популістською помстою: слуга кидає "вторговувані шкури” попередників під ноги народу... Але будь-який закон повинен служити правам і свободам людини, а не виконувати соціальну роль, легітимізувати зачистку чи помсту”, - вважає правозахисниця.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.