Майдан у Гонконзі. Протистояння посилюється
Корреспондент.net,
20 листопада 2019, 17:25
💬
0
👁
428
Протести в Гонконзі перетворилися в щоденні вуличні зіткнення, центром опору стали місцеві університети.
Гонконг протестує вже півроку, але зараз акції радикалізувалися. Протестанти звинувачують поліцію в жорсткості і вбивстві одного з учасників акції. Влада звинувачує протестувальників у непокорі. Учні кількох вузів забарикадувалися в кампусах, крім того, протестувальники змогли заблокувати основні міські траси.
Корреспондент.net стежить за ситуацією в Гонконзі.
Як все почалося
У Гонконзі з червня тривають масові протести. Причиною послужив намір влади міста внести зміни в закон про екстрадицію, які дозволили б висилати до країн, що не мають відповідної угоди з Гонконгом, включаючи материковий Китай, підозрюваних у скоєнні злочинів.
У зв'язку з протестами прийняття цих поправок було відкладено, а потім і скасовано. Однак протестні акції, які супроводжуються зіткненнями демонстрантів з поліцією, тривають з новими вимогами, зокрема, введення в адміністративному районі системи прямих виборів керівництва. На початку листопада акції посилилися - після загибелі студента, убитого поліцейськими.
Протестанти у відповідь на застосування поліцією зброї почали використовувати всі доступні їм засоби. Наприклад, спортивні луки - офіцер поліції отримав поранення стрілою в ході акцій протесту в Гонконзі, повідомила 17 листопада газета South China Morning Post. Стріла потрапила поліцейському в гомілку, його відправили в лікарню. Поліція застосовує проти активістів сльозогінний газ і водомети. Протестувальники, в свою чергу, закидають цеглинами службовців, розчищають заблоковані дороги біля університету. Активісти публікують фото силовиків з автоматичною вогнепальною зброєю, які перебувають на вулицях міста. Є повідомлення про застосування пляшок із запальною сумішшю.
При цьому Високий суд Гонконгу 18 листопада скасував розпорядження міської адміністрації про заборону носіння масок учасниками масових протестів. Це рішення було прийнято в жовтні, щоб полегшити силовикам ідентифікувати учасників акцій протесту.
Барикади в університетах
Університетські кампуси опинилися в епіцентрі протестів після того, як минулого тижня поліція вперше спробувала провести арешти не під час активних дій на вулицях, а на території вузів. Однак поліцейські натрапили на запеклий опір, особливо в Китайському університеті Гонконгу (CUHK) і Політехнічному університеті (PolyU). Території вузів перейшли під контроль радикально налаштованих студентів: вони встановили блокпости, організували польові кухні і приготувалися до оборони із застосуванням «коктейлів Молотова», саморобних катапульт, луків та арбалетів.
Розташування вузів дозволило студентам заблокувати кілька основних міських доріг. Учні CUHK перекрили рух по основній трасі від північних спальних районів міста до центру (Tolo Highway) і паралельну лінію метро, а студенти PolyU блокували тунель, що зв'язує острів Гонконг з материковою частиною мегаполісу. Біля інших університетів студенти розібрали тротуарну плитку, виклавши її стіною на вулицях.
Боротьба з усім китайським
Був розроблений своєрідний «колірний код» і спеціальний жаргон, відповідно до якого всі установи розділені на чотири категорії: «чорні» - пов'язані з урядом КНР і Гонконгу - підлягають «реновації» (розгрому); «Червоні» - що належать до активних прихильників влади і противників протестів - повинні бути «прикрашені» (зазвичай гучними написами); «Сині» - просто лояльні до влади - слід бойкотувати; «Жовтим» - що підтримують протести - треба допомагати грошима.
За жовтень були спалені кілька відділень Bank of China, китайських магазинів (Xiaomi і Huawei), Starbucks (місцева франшиза належить компанії, керівництво якої відкрито виступає проти протестів), Best Mart360 (пов'язаної з вихідцями з китайської провінції Фуцзянь, які вступали в вуличні бої з протестувальниками).
Реакція Китаю
Гонконг був переданий під управління КНР Великобританією в 1997 році на умовах принципу "одна країна - дві системи", в рамках якого Пекін обіцяв не змінювати економічний і політичний уклад острова.
Зараз Пекін, вкрай розгніваний подіями в Гонконзі, називає насильницькі виступи і люті протести "чорним терором".
Зосередження китайських військ, у тому числі, танків, у ближній провінції КНР розцінюється опозицією в Гонконзі як недвозначна загроза вторгнення.
Голова КНР Сі Цзіньпін вперше виступив із заявою з приводу безладів у Гонконзі. За його словами, Пекін буде підтримувати дії гонконгської влади щодо припинення заворушень. Але в заяві не виявилося ні слова про можливу участь у цьому китайських збройних сил.
Міжнародний аспект
Держсекретар США Майкл Помпео 16 листопада заявив: «Ми звертаємося не тільки до Пекіна, а й до протестантів із закликом брати участь у політичному обговоренні, з деякою надією на те, що все буде врегульовано мирно з мінімумом насильства, - така наша надія».
Спеціальна комісія Конгресу рекомендувала позбавити Гонконг спеціального торгового статусу при найменшій участі китайської армії або поліції в розгоні демонстрантів. У такому випадку на місто будуть поширені обмеження на експорт технологій і всі інші заходи, які США застосовує щодо КНР в рамках торгової війни. Збереження гонконгського каналу дозволяє китайському бізнесу компенсувати пов'язані з цією війною витрати.
19 листопада Конгрес прийняв Hong Kong Human Rights and Democracy Act - закон, який зобов'яже виконавчу владу регулярно перевіряти Гонконг на предмет його самостійності для збереження спеціального статусу в торгівлі, а також дозволить вводити санкції проти китайських і гонконгських чиновників, відповідальних за порушення прав і свобод у місті. Тепер його має підписати Дональд Трамп.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet