Що втратить Україна. Перспективи газової війни

 

Україна і Росія досягли попередніх домовленостей щодо нового контракту про транзит російського газу через українську територію, але кінцевого варіанту немає, і переговори тривають, заявив виконавчий директор компанії Нафтогаз Юрій Вітренко.

 

Після нормандського саміту, на якому також було обговорено питання транзиту, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив про можливість нової газової війни, якщо Нафтогаз і Газпром не укладуть угоду. Сторони сперечаються про терміни нового договору і про судові позови. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Київ і Москва не можуть домовитися щодо двох основних газових питань. Перше - це терміни дії нового договору і обсяги поставок.

 

Росія хоче укласти контракт тільки на рік, оскільки в першій половині 2020 року планує запустить газопровід Північний потік-2, який постачатиме газ в ЄС в обхід України.

 

Україну не влаштовує такий варінт і пропонує укласти довгостроковий договір - близько десяти років.

 

Другий камінь спотикання - це позови Нафтогазу до Газпрому в Стокгольмському арбітражі. Детально - про камені спотикання в матеріалі Ультиматум щодо транзиту: Україна і РФ сперечаються про газ.

 

10 грудня прем'єр-міністр України заявив, що на нормандському саміті українська сторона домоглася свого завдання і зуміла вивести питання про транзит російського газу за межі дискусії про ситуацію на Донбасі.

 

Він також зазначив, що подальші переговори з Росією можуть виявитися непростими.

 

"Не домовилися про контракт, але це й не повинно було трапитися в Парижі. Україна буде домовлятися щодо газу далі, можливо - непросто, можливо - з "газовою війною", - написав Гончарук на своїй сторінці у Facebook.

 

Прем'єр запевнив, що Україна повністю готова до такого конфлікту - українські сховища газу заповнені, а позиція Києва спирається на рішення Стокгольмського арбітражу і отримала підтримку Євросоюзу, тоді як ПП-2 ще не добудований.

 

"Нам потрібен довгостроковий контракт. Борг ми не подаруємо. Один з варіантів, який розглядається, - можемо прийняти борг газом", - зазначив Гончарук, назвавши саміт у Парижі "однозначним дипломатичним успіхом" президента України Володимира Зеленського.

 

Напередодні сам Зеленський говорив про готовність піти на компроміс за рішенням арбітражу і взяти борг газом і зазначив, що новий контракт на транзит газу буде підписаний більш ніж на рік.

 

12 грудня український президент висловив упевненість, що до кінця поточного року Київ і Москва підпишуть угоду про транзит газу.

 

"Я бачу, що всі [сторони] налаштовані підписати договір. Тобто, зараз головне питання - в термінах цього контракту", - сказав Зеленський, зазначивши, що Україні "дуже потрібен" новий контракт.

 

Однак, як сказав голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв, у Газпрому ще є "кілька нестандартних "козирів", і перемогу України в газовому спорі святкувати рано.

 

Раніше виконавчий директор Нафтогазу говорив, що Україна "не може і не буде перекривати вентилі, припиняючи потік газу" в Європу.

 

13 грудня Вітренко повідомив журналістам про попередні домовленості з російською стороною.

 

"Йде продовження обговорення на різних рівнях. Ми продовжуємо обговорювати конкретику. Є попередні домовленості, і ми продовжуємо їх обговорювати. Кінцевого варіанту немає", - уточнив він, відповідаючи на питання, чи є домовленість про підписання контракту з транзиту газу.

 

Як зазначає авторитетна російська газета Коммерсант, економісти говорять про високі шанси укладення контракту.

 

"Не виключено, що сторони підпишуть новий договір, як це часто буває, прямо перед боєм курантів", - йдеться в статті.

 

Газова війна між Україною і Росією сталася в 2009 році і тривала 20 днів. Газпрому вона обійшлася в три мільярди доларів, Нафтогазу, за деякими даними, близько 740 мільйонів доларів.

 

Однак цього разу не тільки в України, а й в європейських сховищах є достатньо газу, щоб пережити конфлікт на всю зиму, навіть найхолоднішу. До таких висновків прийшли вчені з Інституту з вивчення економіки енергетики при Кельнському університеті, пише DW.

 

Вони проаналізували можливі наслідки для європейських споживачів припинення українського транзиту.

 

"У жодній з країн ЄС енергетична безпека не опиниться під загрозою, причому у всіх розглянутих сценаріях", - заявив керівник авторського колективу Зимон Шульте.

 

Він вказав на нові трубопроводи на території ЄС, на нові термінали з прийому скрапленого природного газу, а також на зданий в експлуатацію в 2011-2012 роках газопровід Північний потік-1.

 

Однак країни Південно-Східної Європи, вказав учений, ще не достатньо інтегровані в європейську газорозподільну систему. Тому тут зростання цін на паливо виявиться істотним. Наприклад, у Греції газ може подорожчати на 45 відсотків, а в разі сильних морозів - на 56 відсотків.

 

Німецькі вчені також підрахували втрати України і Росії. Україна за три місяці недоотримає 500 мільйонів євро, Газпром - 3,4 мільярда євро.

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet