Примус до реінтеграції. Що буде після Нормандії
Зовсім мало надій, що ситуація зміниться за чотири місяці, відведених квартетом лідерів до нової зустрічі у «нормандському форматі». А ось процес зміни Конституції України вже стартував.
Саміт «нормандського формату», що тривав у наполовину оновленому складі учасників 9 грудня, не подарував серйозних проривів у процесі врегулювання конфлікту на Донбасі, пише Євген Магда в №24 Журналу Кореспондент.
Хоча що ж це ми: на сайті Верховної Ради 13 грудня з'явився внесений Президентом законопроект №2598 Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади).
ПАРИЖ НЕ ВАРТИЙ МЕСИ
«Загальні узгоджені висновки» Паризького саміту відзначають прихильність сторін досягненню режиму повного припинення вогню до кінця 2019 року. Зазвичай в кінці року на Донбасі встановлюється хитке новорічне перемир'я, тому відзвітувати про досягнення перемир'я - завдання цілком посильне.
Ось із заявленим обміном полоненими за принципом «всіх на всіх» буде складніше: Володимир Путін ще під час спільного брифінгу (першого з моменту створення «нормандського формату») наголосив: «Всіх встановлених на всіх встановлених». А це залишає йому широке поле для маніпуляцій.
Слабкою компенсацією стала обіцянка забезпечити допуск представників Міжнародного Червоного Хреста до всіх полонених - навіть у цій авторитетній організації не завжди виходить домовлятися з лідерами бойовиків. Пропозиція зробити цілодобовим мандат СММ ОБСЄ може розбитися об позицію Росії під час відповідного голосування організації.
Узгоджені рішення про розведення сил ще на трьох ділянках лінії протистояння і про створення нових пунктів пропуску (КПВВ), виходячи з гуманітарних міркувань. Учасники «нормандського формату» вважають за можливе для України інкорпорувати в законодавство «формулу Штайнмаєра», при цьому на Росію зобов'язання не накладаються. Більше того, Путін під час підсумкового брифінгу запустив затерту платівку про внесення змін до Конституції України для гарантування особливого статусу Донбасу, проведення амністії бойовиків і прямих переговорах Києва з Донецьком і Луганськом. Ангела Меркель на правах ветерана «нормандського формату» відзначила можливість корекції мінських домовленостей, Еммануель Макрон відбувся загальним оптимізмом і закликами до реалізації мінських домовленостей в контексті європейської безпеки.
ІГРИ З КОНСТИТУЦІЄЮ
Володимир Зеленський, сидячи поруч з колегами з Normandie, наголосив, що не допустить змін до Конституції в контексті федералізації, а Донбас і Крим є українськими. Але через чотири дні пізніше він вніс-таки в Раду законопроект про зміну Конституції. Хоча Верховна Рада без особливих проблем продовжила термін придатності давно прийнятого закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (документ ще ніколи не набував чинності) до 31 грудня 2020 року.
Текст змін до Конституції, правда, до моменту підписання номера до друку на сайті Ради так і не з'явився - тільки картка законопроекту. Але це справа звичайна - багато скандальних законопроектів проходять такий шлях.
Президент України прибув до Парижа на чолі значної делегації, до якої увійшли, серед інших, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, голова СБУ Іван Баканов і начальник Генерального штабу ЗСУ Руслан Хомчак. Присутність цілої когорти топ-спікерів не допомогла прес-службі Зеленського забезпечити ефективну комунікацію: закляті друзі з Кремля вкотре переграли своїх українських колег, засипавши інформаційний простір нездійсненими прогнозами і псевдоінсайдами. Росіянам вдалося створити паралельну реальність навколо того, що відбувалося за столом переговорів «нормандської четвірки». «Вишенькою на торті» стало показове включення з Майдану знімальної групи російського телеканалу Звезда, «яка скористалася запрошенням Зеленського для російських журналістів».
Путін, немов підтверджуючи слова Зеленського про те, що з ним важко домовлятися, на наступний після переговорів в Парижі день заявив, що Росія не готова передати Україні контроль над кордоном на Донбасі, щоб не допустити там нової Сребрениці. Господар Кремля обачливо зіграв на масовій свідомості представників Заходу, адже різанина сербами мусульман в цьому боснійському містечку в 1995 році вразила весь світ і стала символом геноциду в постбіполярному світі. Президент Росії відмінно знає, що у конфлікту на Донбасі немає ідеологічного та етнічного підґрунтя, але вирішив максимально підняти ставки і психологічно натиснути на опонентів.
ПРИВІТ З ВАШИНГТОНА
Важливо зазначити, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров з Парижа вирушив до Вашингтона, де провів переговори зі своїм американським колегою Майком Помпео і удостоївся аудієнції Дональда Трампа. Москва немов асиметрично відповіла на спроби Києва розширити «нормандський формат» за рахунок Штатів. Правда, не все так однозначно: в оборонному бюджеті США на наступний рік, який вже схвалений 11 грудня палатою представників Конгресу і проголосований в сенаті 20 грудня, передбачено не тільки збільшення асигнувань на потреби оборони України з $250 до $300 млн, а й поставки високотехнологічної зброї. Конгресмени не забули передбачити також санкції проти компаній і фізосіб, які беруть участь в будівництві Nord Stream 2 і Турецького потоку, прагнучи не допустити завершення амбітних і дорогих проектів.
Втім, радіти не варто: газові санкції - це не стільки заради захисту інтересів Києва, скільки заради підтримки експорту американського скрапленого природного газу в ЄС. Хоча нам-то важливий підсумок - демонополізація європейського газового ринку і збереження транзиту.
ГАЗ - СПРАВА ГОСУДАРЕВА
Цікаво, що в саміті робили перерву для двосторонньої зустрічі Зеленського і Путіна, під час якої обговорювалися газові питання. Особисте знайомство двох президентів виглядає невипадковим: енергетичний напрямок у Кремлі вважають «президентським бізнесом», і глава української держави діє досить необачно, втягуючись в ці переговори з главою держави-агресора. Як би там не було, а позиції Києва в газовій темі виглядають куди сильнішими, ніж у військово-політичному протистоянні. А змішування тематики в одній каструлі лише посилює позиції Москви в газовому секторі, не більше.
Зеленський після зустрічі з Путіним повідомив українським журналістам, що тривалість транзитного газового контракту складе посередині між одним і десятьма роками, а компенсацію за підсумками Стокгольмського арбітражу в розмірі $3 млрд «готові взяти газом». За всієї неоднозначності цього варіанту варто зауважити, що ідея виплати живих грошей Україні в Кремлі вважається неприйнятною апріорі.