Катастрофа Boeing. Протести в Ірані, умови Трампа

 

Іран охопили масові акції протестів після того, як іранська влада визнала свою відповідальність у катастрофі українського Boeing 737 під Тегераном. Поліція застосовує сльозогінний газ, проводяться силові затримання. Ситуація ускладнюється практично нульовим висвітленням демонстрацій в іранських ЗМІ.

 

Американський президент Дональд Трамп мовою фарсі підтримав антиурядові протести і застеріг владу Ірану від жорсткого придушення демонстрацій і вбивства "великого іранського народу". Він також заявив, що його не хвилює, чи піде Тегеран на переговори з Вашингтоном. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Протести через збитий лайнер

 

Масові протести розпочалися в Ірані 11 січня, після того, як влада республіки визнала, що помилково збила літак Міжнародних авіаліній України (МАУ), у якому більшість пасажирів були іранського походження.

 

У Тегерані на акцію в пам'ять про жертв авіакатастрофи на вулиці вийшли сотні студентів, і пізніше вона переросла в мітинг, у якому взяли участь кілька тисяч осіб. Сили безпеки Ірану відповіли обстрілом, водометами і сльозогінним газом.

 

 

Протестувальники скандували: "Геть тиранів, хай і шаха, а то й рахбара [великий лідер]!" і "Ми не хочемо ісламську державу", "Нам брешуть, що наш ворог - Америка, наш ворог тут" - і рвали портрети генерала Касема Сулеймані.

 

Судячи з відеокадрів, багато хто з протестувальників демонстративно відмовлялися наступати на зображення американського та ізраїльського прапорів на тротуарі біля входу в університет Шахид-Бехешті в Тегерані.

 

 

Ситуація ускладнюється практично нульовим висвітленням демонстрацій в іранських ЗМІ. Низка іранських газет опублікували репортажі з місця демонстрацій під заголовками: "Ганьба" і "Не пробачимо". Однак, інші ЗМІ хвалили владу за визнання провини в катастрофі літака МАУ.

 

12 січня низка неофіційних джерел повідомили, що високопоставлені політики і військові подають у відставку на тлі масових акцій протесту. NEWSru.co.il пише про відставку Есхака Джахангирі, першого віце-президента і секретаря Національної ради безпеки, а також Алі Рабії, прес-секретаря уряду Ірану.

 

Двоє провідних пропагандистів іранського телебачення подали у відставку під тиском громадськості за публічну брехню про катастрофу українського літака. Ще один пішов на знак протесту проти замовчування керівництвом Ірану реальних причин падіння лайнера.

 

Трамп підтримав протести, але на переговори йому "однаково"

 

На захист іранських протестувальників виступив президент США. 11 січня Дональд Трамп звернувся до демонстрантів у Twitter перською мовою.

 

"Відважному і багатостраждальному народу Ірану: я підтримую вас від самого початку президентства, і моя адміністрація й надалі підтримуватиме вас. Ми уважно стежимо за вашими протестами і натхненні вашою сміливістю", - написав Трамп.

 

Після цього американський лідер у ще одному твіті звернувся до іранської влади і закликав її дозволити правозахисникам відстежувати ситуацію. Тегеран не повинен ні влаштовувати "розправи над мирними протестувальниками", ні відключати доступ до Інтернету, написав Трамп, додавши, що "світ спостерігає, а ще важливіше - спостерігає Америка".

 

На наступний день Трамп також зажадав від Тегерана "повернути Інтернет" і дозволити вільно пересуватися по країні журналістам: "Зупиніть убивство вашого великого іранського народу".

 

Декількома днями раніше вступили в силу американські санкції, спрямовані проти Ірану. За словами президента США, нові обмеження "більш суворі, ніж попередні".

 

Міністр фінансів США Стівен Мнучин, у свою чергу, повідомив, що Вашингтон ввів секторальні санкції проти іранських виробників металу, текстилю, будівельних компаній і ресурсовидобувних підприємств.

 

Глава казначейства повідомив, що під санкції потраплять 17 компаній і чиновники, яких підозрюють в причетності до атак і порушення прав людини. Помпео підкреслив, що США хочуть, щоб Іран "поводився, як нормальна країна".

 

Трамп припинив воювати. Преса про ситуацію в Ірані

 

Сполучені Штати також внесли Корпус вартових ісламської революції (елітна військово-політична формація Ірану, КВІР) у список терористичних організацій. КВІР 11 січня взяв на себе відповідальність за збитий український Boeing.

 

 

 

Президент Ірану Хасан Роухані, у свою чергу, підписав закон, що вносить у список терористичних організацій Пентагон і Збройні сили США.

 

Глава Пентагону Марк Еспер, тим часом, повідомив, що Сполучені Штати готові до переговорів з Іраном.

 

За його словами, Вашингтон готовий обговорити "без будь-яких попередніх умов" шлях, який допоможе стати Ірану "більш нормальним".

 

Він також пояснив, що США не сумніваються в рішенні ліквідувати командувача сил спеціального призначення Аль-Кудс Касема Сулеймані, оскільки цей крок зміг убезпечити дипломатів і військовослужбовців.

 

Як заявив радник Трампа з національної безпеки Роберт О'Браєн, Вашингтон не збирається знімати з Ірану санкції, аж поки Тегеран розпочне переговори.

 

За словами О'Браєна, Тегерану необхідно спочатку від чогось відмовитися, щоб отримати "привілеї вести переговори з нами". Він додав, що США ці переговори непотрібні.

 

При цьому радник президента вважає, що, незважаючи на заяви Тегерана, іранська влада незабаром сяде за стіл переговорів. На думку О'Браєна, до цього їх схилять невпинні протести.

 

У відповідь на це Трамп на своїй сторінці у Twitter написав, що його не цікавить, вестиме Іран переговори чи ні.

 

"Радник з національної безпеки припустив сьогодні, що санкції і протести вже "перекрили кисень" Ірану і змусять його розпочати переговори. Насправді, мені однаково, розпочнуться переговори чи ні", - заявив американський лідер.

 

Трамп додав, що відносини між державами залежать тільки від Тегерана, відзначивши, що не сприймає ніякої ядерної зброї і вбивства протестувальників.

 

Скандал з Британією

 

Серед затриманих на акціях протестів виявився посол Британії в Ірані Роб Макер. Як повідомляє британська сторона, Макер прийшов на пам'ятний захід і покинув його до початку протестів, однак, був затриманий і звинувачений в участі в організації демонстрації.

 

Заступник міністра закордонних справ Ірану Сейєд Аббас Арагчі заявив, що Макер був затриманий як "невідомий іноземець на незаконних зборах".

 

Він розповів, що не міг такого збагнути, коли з поліції йому повідомили про затримання британського посла. Через 15 хвилин після цього дзвінка посла відпустили. На наступний день його викликали в МЗС Ірану.

 

Три війни. Що вдарить по економіці у 2020 році

 

Великобританія назвала затримання свого посла незбагненним порушенням міжнародного права і викликала посла Ірану в країні, щоб висловити йому рішучий протест, розповів 13 січня прес-секретар прем'єр-міністра Бориса Джонсона.

 

"Це було неприпустимим порушенням Віденської конвенції, і його необхідно розслідувати. Ми хочемо отримати від іранського уряду повне запевнення в тому, що це ніколи не повториться", - розповів він.

 

Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель, у свою чергу, висловив стурбованість через затримання британського посла в Ірані.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.