Перемога протесту. Що відбувається в Абхазії

 

В Абхазії - самопроголошеній республіці, яка відкололася від Грузії, - акції протесту призвели до зміни влади. Так званий "президент" Рауль Хаджимба прийняв рішення скласти свої повноваження.

 

Корреспондент.net відновив хронологію скандальних подій.

 

Півроку протистояння

 

У вересні 2019 року в Абхазії пройшов другий тур президентських виборів. Переміг чинний "президент" Рауль Хаджимба, набравши 47,4% голосів. Його суперник, лідер опозиційної партії Амцахара Алхас Квіцинія отримав 46,2% голосів. Опозиція не погодилася з результатами виборів, вказавши, що ніхто з кандидатів не отримав більше 50%, як вимагає закон.

 

Опозиція оскаржила результати виборів, але "Верховний суд" Абхазії півроку не міг ухвалити рішення. У результаті, 9 січня учасники акції протесту в Сухумі взяли штурмом "адміністрацію президента Абхазії". Вони зажадали, щоб Рауль Хаджимба пішов у відставку. Парламент звернувся до президента з аналогічним проханням, пояснивши її необхідністю зберегти стабільність в країні.

 

 

Хаджимба відмовився скласти повноваження. Влада назвала те, що відбувається, спробою держперевороту. Хаджимба перевів силові структури на посилений режим несення служби.

 

Згадали "ДНР"

 

Влада Абазії заявила, що в спробі держперевороту брали участь українці, які назвали себе громадянами самопроголошеної "ДНР".

 

Видання Sputnik Абхазія повідомляло, що один з організаторів мітингу 8-9 січня - Ахра Авідзба. Імовірно, мова йде про командира "ДНР" з позивним Абхазець. Звістки з Кавказу називають його "героєм ДНР".

 

 

Розв'язка

 

11 січня "Верховний суд Абхазії" визнав незаконною перемогу Рауля Хаджимбу в другому турі президентських виборів. Такою постановою суд задовольнив позов Алхаса Квіцинії, який на виборах поступився Хаджимбі 1,2%. У прес-службі президента Абхазії назвали вердикт суду незаконним і пообіцяли оскаржити його.

 

ЦВК призначила повторні президентські вибори на 22 березня 2020 року. Адміністрація президента знову не погодилася з цим.

 

12 січня частина протестувальників із захопленої адміністрації прийшла вимагати відставки Хаджимби до його резиденції і домоглася свого.

 

"Доводжу до вашого відома, що я складаю повноваження президента в ім'я збереження стабільності в країні", - зачитав присутнім у державній дачі "президента" колишній "прем'єр-міністр" країни Сергій Шамба.

 

Сам Хаджимба підтвердив своє рішення. "Так, я пішов", - заявив він увечері в неділю Інтерфаксу.

 

Позиція Росії

 

У радянські часи Абхазія мала статус автономної республіки в складі Грузинської СРСР, але на початку 1990-х років оголосила про відділення. Після збройного конфлікту 1992-93 років влада Грузії фактично не контролювала її територію.

 

Увесь цей час Абхазія, як і Південна Осетія, мала підтримку Росії, на її території знаходяться російські війська, а багато хто із жителів оформили російське громадянство.

 

У серпні 2008 року, після п'ятиденної російсько-грузинської війни, тодішній президент Росії Дмитро Медведєв офіційно оголосив про визнання Південної Осетії і Абхазії як незалежних держав. Прикладу Росії послідувалися тільки Нікарагуа, Науру, Сирія і Венесуела.

 

12 січня, коли Хаджимба оголосив про свою відставку, у Сухумі приїхав багаторічний помічник російського президента - Владислав Сурков, який курирує, серед іншого, взаємини з Абхазією і Південною Осетією. Однак, експерти з абхазької політики не надають цьому факту великого значення.

 

"Росію влаштує перемога будь-якого кандидата. Головне, щоб не було силового сценарію", - сказав агентству ТАСС завідувач відділу євразійської інтеграції і розвитку ШОС Інституту країн СНД, військовий експерт Володимир Євсєєв.

 

За словами Євсєєва, Москва займе в цій ситуації нейтральну позицію. Головний редактор незалежної абхазької газети Чеґемська правда Інал Хашиг у коментарі BBC також зазначив, що у Кремля немає мети підтримувати на майбутніх виборах якусь конкретну фігуру.

 

Що буде далі?

 

Абхазькі експерти вважають, що нові вибори, призначені на березень, можуть знову закінчитися другим туром.

 

Головною причиною конфлікту насправді є спроба абхазьких кланів і груп впливу отримати доступ до матеріальної допомоги, яку Москва виділяє Сухумі, вважає заступник декана факультету світової економіки і світової політики НДУ ВШЕ Андрій Суздальцев.

 

У рамках затвердженої торік російської інвестиційної програми сприяння соціально-економічному розвитку Абхазії республіка у 2020-2022 роках отримає з російського бюджету 4,5 млрд рублів.

 

"Росія не зацікавлена ​​в скандалі навколо цієї допомоги і тому намагатиметься загасити конфлікт, - упевнений Суздальцев. - Щось подібне раніше відбувалося й у Південній Осетії".

 

При цьому внутрішній конфлікт у "республіці" на руку Грузії, яка найближчим часом "може різко активізуватися і знову продемонструвати свої амбіції на повернення територій", переконаний експерт. Тому Москва постарається максимально швидко загасити конфлікт, стимулювавши проведення нових виборів.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.