Готують миротворців. Преса про зустріч щодо Лівії

 

Конференція з Лівії, яка відбулася в Берліні, завершилася затвердженням всеосяжного плану із врегулювання конфлікту між фельдмаршалом Халіфою Хафтаром, чиї сили контролюють 80 відсотків країни, і визнаним ООН Урядом нацзгоди, очолюваним Фаїзом Сараджем.

 

У ньому говориться, що ситуація в Лівії може бути врегульована тільки політичним шляхом. Учасники домовилися не допомагати підтримкою сторонам конфлікту, поки буде зберігатися перемир'я. Також вони погодили ембарго на поставки зброї сторонам конфлікту. Корреспондент.net зібрав реакцію преси.

 

Лівія не повинна стати другою Сирією

 

Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина

 

З одного боку, деякі арабські країни разом з Росією підтримують і забезпечують зброєю бунтівного лівійського генерала. З іншого - Туреччина, Італія і низка інших країн переслідують протилежні інтереси і виступають на стороні лівійського прем'єр-міністра.

 

Запросивши всіх цих гравців у Берлін і взявши з них зобов'язання не допустити того, щоб Лівія стала "другою Сирією", Німеччина сама взяла на себе велику відповідальність за майбутнє країни.

 

У 2011 році канцлеру Німеччини Ангелі Меркель довелося багато виправдовуватися за неготовність виступити єдиним фронтом з Францією і Британією і застосувати військову силу для повалення режиму лівійського диктатора Муаммара Каддафі.

 

Стримана позиція Німеччини, утім, на той час радше зміцнила репутацію країни в регіоні і сприяла отриманню мандата на посередництво в переговорах.

 

Німеччина повинна буде зіграти важливу роль як у забезпеченні безпеки, так й у створенні на території Лівії єдиної держави - аж ніяк не тільки заради зміцнення позицій Берліна в Європі, а й тому, що ФРН сама зацікавлена ​​в тому, щоб Лівія не повторила долю Сирії.

 

Вразлива угода

 

Le Monde, Франція

 

На заключній прес-конференції відчувалося полегшення хазяйки церемонії Ангели Меркель і генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, під егідою якого проходила зустріч. Однак за показним успіхом ховалася невпевненість.

 

Першим важким завданням стане прагнення "трансформувати перемир'я в режим припинення вогню", за словами міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса.

 

Для цього потрібна згода маршала Хафтара - оскільки Саррадж, зі свого, боку підписав проект режиму припинення вогню 12 січня.

 

Близький Схід у крові: що відбувається в Лівії

 

Бунтівний генерал вимагає ліквідувати тих, кого він вважає "ополченцями" і "терористичними групами". Однак вони становлять основну частину оборони уряду Сарраджа, оскільки у нього не вистачило часу створити офіційну армію.

 

Крім режиму припинення вогню, деескалація в Лівії зажадає більш рішучих дій проти постійних порушень ембарго на поставки зброї в країну, встановленого Радою безпеки ООН у 2011 році. Однак санкції не обговорювалися на зустрічі в Берліні.

 

Навіщо ЄС стабілізація Лівії

 

DW, Німеччина

 

"Ми знайшли ключ до вирішення конфлікту в Лівії, - сказав на підсумковій прес-конференції глава німецького МЗС Гайко Маас. - Залишилося вставити ключ у замок і повернути його".

 

За цими образними висловлюваннями ховається сувора реальність - принципова згода учасників конференції відмовитися від подальших поставок зброї і живої сили воюючим сторонам може вважатися тільки першим кроком до врегулювання.

 

За словами канцлера Німеччини Ангели Меркель, рано говорити про можливість участі бундесверу в миротворчому контингенті під егідою ООН. Мова про це піде лише після того, як припинення вогню стане постійним.

 

Яким чином будуть проходити політичні та економічні реформи в країні, яку розчепірює громадянська війна вже дев'ять років, і як буде ліквідовано нинішнє двовладдя, теж говорити поки рано.

 

Однак Європейський Союз вкрай зацікавлений у якнайшвидшій стабілізації становища в Лівії - не тільки через поставки нафти, а й через потік нелегальних мігрантів, що використовують країну як трамплін у Європу.