Падіння курсу гривні: чому лихоманить українську валюту?

Попри намагання НБУ стабілізувати гривню, кілька днів поспіль українська валюта падає по відношенню до долара та євро. Про причини такого розвитку DW поспілкувалась з експертами.

Кілька останніх днів гривню лихоманить: вона знецінилася після несподіваної зміни уряду в Україні та "чорного понеділка", 9 березня. Саме в цей день українці відпочивали після офіційного свята 8 березня і Нацбанк України (НБУ) не працював. Обмінні пункти, скориставшись кон'юнктурою попиту на валюту, почали продавати її дорожче. У вівторок ситуація не змінилась. І гривня впала майже на тридцять копійок незважаючи на те, що НБУ вийшов на міжбанківський ринок з валютними інтервенціями. У середу, 11 березня, Національний банк понизив офіційний курс гривні на 39 копійок - до 25,31 за долар США. У середу падіння гривні продовжилося.

Експерти пояснюють, що на таке різке падіння вплинуло кілька факторів. Зокрема зовнішні: різке падіння цін на нафту та біржових індексів та вплив на світову економіку спалаху коронавірусу. Однак до зовнішніх факторів додалися ще й внутрішні чинники. "Відбулася різка зміна уряду, на фоні того, що цього року в Україні пік розрахунку за зовнішніми боргами, а програми співпраці з МВФ немає. Інвестори на цьому фоні втратили інтерес до українських облігацій внутрішнього займу і тепер шукають тихі гавані для своїх грошей", - вважає кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський.

Як відомо, впродовж останніх кількох років українські уряди використовували гроші від продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) задля перекриття бюджетного дефіциту та стабілізації курсу гривні. Однак через зміну настроїв у інвесторів облігації впали в ціні, їх перепродають та більше не купують. "Усе, такого інструменту як ОВДП у нас немає. Цей канал закритий", - сказав DW виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук. На його думку, настрої серед інвесторів погіршились через невизначеність подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Без МВФ Україні не обійтися

Боярчук розкритикував те, що "Україна робить вигляд, що нічого з вимог МВФ не повинна виконувати". За його словами, Україні треба вже зараз готуватися до проблем із запозиченнями, до відтоку інвестицій і відповідно до падіння експортної виручки, а це тиск на гривню, яка продовжить своє падіння. "Ми маленька економіка і дуже залежимо від цін на ресурси. Під час глобальної економічної кризи з нами ніхто рахуватися не буде", - переконаний Боярчук.

За даними Національного банку України, у 2020 році країна має виплатити 17 мільярдів доларів за зовнішнім боргом. "Аби віддати борги, їх треба десь позичати - або в МВФ, або на приватних ринках. Приватні запозичення дуже дорогі, тому нічого не залишається, як відновлювати співпрацю з МВФ. Для цього варто ухвалити закон про збанкрутілі банки, як вимагає МВФ, аби у Коломойського не було можливості повернути "Приватбанк", - каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Але чи піде українська влада таким шляхом? МВФ відклав рішення про видачу нового кредиту на невизначений час через відставку уряду Олексія Гончарука. Експерти вважають, що в МВФ побоюються повернення впливу на уряд українських олігархів, тому поки що поставили відновлення співпраці з Україною на паузу. Тим часом новий прем'єр-міністр Денис Шмигаль наголошує, що уряд налаштований продовжувати співробітництво із Міжнародним валютним фондом. Урядовий портал повідомляє, що прем'єр уже провів телефонну розмову з представниками МВФ.

НБУ: маємо достатньо резервів

У Нацбанку пов'язують нинішнє знецінення гривні зі загальносвітовою ситуацією через поширення коронавірусу. "НБУ зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку для згладжування надмірних коливань обмінного курсу гривні, які посилилися упродовж останнього тижня у зв'язку з погіршенням настроїв учасників ринку в умовах високої невизначеності щодо подальшого поширення коронавірусу світом та підвищення турбулентності на світових фінансових і товарних ринках", - прокоментували в НБУ свій вихід на міжбанківські торги.

У НБУ запевняють, що певне зниження цін на окремі товари українського експорту більш, ніж компенсоване подальшим нарощуванням фізичних обсягів поставок за кордон. "Ціни на імпорт знижуються навіть швидше, ніж на експорт, особливо на енергоносії, що зумовлює скорочення вартісних обсягів імпорту", - повідомили в прес-службі НБУ. Не бачать у НБУ й трагедії в тому, що інвестори різко втратили інтерес до українських облігацій внутрішньої державної позики й називають відтік інвестицій з облігацій незначним.

"НБУ має достатньо резервів для згладжування коливань курсу гривні - на сьогодні міжнародні резерви України становлять 26,8 мільярда доларів США, що є найвищим рівнем з листопада 2012 року", - стверджують у Нацбанку.

Економісти визнають, що до цієї економічної кризи Україна справді підійшла більш підготовленою, аніж раніше: накопичила золотовалютні резерви, "почистила" проблемні банки, стабілізувала гривню, але все ж таки радять не дивитися на нинішню кризу через рожеві окуляри й не розраховувати лише на золотовалютні резерви. "У кризу рятує кожен сам себе. А криза зараз як шторм, який несеться світом. Треба бути до неї готовими й мати заощадження", - наголошує Дмитро Боярчук.

Джерело: Українська служба DW