Учені виявили ще один шлях потрапляння COVID-19 в організм
Корреспондент.net,
16 березня 2020, 11:28
💬
0
👁
2686
Уже створені препарати, які захищають людину від малярії і атипової пневмонії, можуть допомогти в боротьбі з епідемією коронавірусу, вважають вчені.
У Китаї молекулярні біологи з'ясували, що коронавірус COVID-19 може проникати в клітини людини не тільки через рецептор ACE2, а й іншим шляхом - за допомогою білкового виросту молекули CD147. Про результати дослідів учених напередодні повідомила електронна наукова бібліотека bioRxiv.
"Ми знаємо, що для проникнення в організм вірус використовує рецептор ACE2. Однак оскільки він часто зустрічається в клітинах серця, нирок і статевих органів, то боротьба з вірусом через цей білок може негативно вплинути на ці органи. Ми виділили ще один рецептор, молекули якого атакує вірус. Це розширює можливий арсенал засобів для придушення інфекції", - пишуть вчені.
Вірус COVID-19, який викликав спалах пневмонії в Китаї і в низці інших країн, проникає в клітини легенів людини та інших ссавців за допомогою молекул білка ACE2, які покривають клітини легенів. Ці вирости, як вчені виявили вже досить давно, грають важливу роль в життєдіяльності SARS - іншого небезпечного вірусу, збудника атипової пневмонії.
Китайські вчені з Четвертого медичного військового університету в Сіані та Інституту біотехнології в Пекіні з'ясували, що для ого, щоб потрапити в тканини і клітини людини, збудник COVID-19 використовує як мінімум ще один шлях. Це білковий рецептор CD147.
До цього відкриття вчені прийшли, звернувши увагу на те, що вірус SARS використовує ці молекули під час проникнення в клітини людини та інших ссавців. Крім того, фахівці з'ясували, що ці молекули грають важливу роль у боротьбі з іншими вірусними інфекціями і малярією. Керуючись цією ідеєю, китайські фахівці обробили культуру клітин легенів антитілами, які блокують роботу CD147 і спробували заразити їх коронавірусом COVID-19.
Виявилося, що поширення вірусу повністю блокували навіть відносно невеликі концентрації синтетичних антитіл. Пізніше, спостерігаючи за зараженими клітинами за допомогою електронного мікроскопа, вчені підтвердили, що оболонка вірусу може зливатися з CD147. Ці результати свідчать про те, що вже створені препарати, які захищають людину від малярії і атипової пневмонії, можуть допомогти в боротьбі з епідемією COVID-19, вважають вчені.
У свою чергу американські вчені запропонували використовувати для терапії коронавірусу антитіла, що знаходяться в крові людей, які вже перехворіли на COVID-19 й успішно вилікувалися. На думку вчених, впровадити цей метод імунотерапії можна дуже швидко, не чекаючи розробки настільки очікуваної вакцини. Результати дослідження опубліковані в журналі The Journal of Clinical Investigation.
В основі методу лежить створення сироватки, що містить вірусні антитіла, отримані з крові пацієнтів, які вже одужали від нового коронавірусу. Ця сироватка не є повноцінною вакциною і не зможе на 100% захистити від зараження, але її введення забезпечить тимчасовий захист, дозволить уповільнити поширення COVID-19 і, тим самим, виграти час на створення повноцінної вакцини, вважають вчені.
Згідно з останніми статистичними даними Університету Джонса Хопкінса, на сьогоднішній день вже понад 77 тисяч осіб успішно вилікувалися від COVID-19. В їхній крові протягом кількох місяців, а, можливо, і років будуть зберігатися антитіла до цього патогену.
"Розгортання цього варіанту не вимагає досліджень або розробок, - наводяться в прес-релізі університету слова одного з авторів дослідження імунолога Артуро Касадевалла. - Він може бути розгорнутий протягом кількох тижнів, оскільки спирається на стандартну практику банківського обслуговування крові".
Сироватка може бути використана для людей з групи ризику - неінфікованих членів сім'ї інфікованого пацієнта або для зміцнення імунітету медичних працівників, які перебувають у зоні впливу патогена.
США починають випробування вакцини від коронавірусу на людях - ЗМІ
Раніше вчені заявили про першу велику зміну в геномі коронавірусу. Саме завдяки цій зміні з'явився різновид вірусу, який краще пристосований до життя в організмі людини, вважають дослідники.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet